Справа №2-957/07

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

14 червня 2007 року                                                                                м.   Димитров

Димитровській міській суд Донецької області у складі:

головуючого - судді Петуніна І.В.

при секретарі - Прокопенко І.М. 

за участю позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

розглянувши   у   попередньому   відкритому  судовому   засіданні   у   м.  Димитров

Донецької області справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, 

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

В судовому засіданні в обґрунтування позову позивач вказав,   що 6 листопада 1999 року зареєстрував з відповідачем шлюб у Димитровському відділі реєстрації актів громадянського стану Донецької області,   актовий запис №324. Від цього шлюбу народився син,   ОСОБА_3,   ІНФОРМАЦІЯ_1. Шлюбно-сімейні відносиш вони припинили з 2000р. за причиною того,   що між ними постійно виникали непорозуміння,   сварки,   тому що вони не могли прийти до єдиної думки по всім питанням,   виникаючим у сім'ї,   як ведення господарства,   проведення вільного часу тощо. У відповідача друга сім'я і примирення та збереження шлюбу вважає неможливим. 

Відповідач у судовому засіданні позов визнала,   проти розірвання шлюбу не заперечує,   пояснила,   що вони не живуть разом з 2001 року,   спільне господарство не ведуть,   шлюбно-сімейні відносини не підтримують,   в неї є друга сім'я.

Судом встановлено,   що 6 листопада 1999 року сторони зареєстрували шлюб у Димитровському відділі реєстрації актів громадянського стану Донецької області,   актовий запис №324 (а.с.  8) від якого ІНФОРМАЦІЯ_2 народилися син ОСОБА_4 (а.с.  8),   який за згодою сторін мешкає з відповідачем.   Зазначені факти встановлено на підставі пояснень сторін,   довідки про укладення шлюбу та свідоцтв про народження.

Відповідно за ч.2   ст.  112 Сімейного кодексу України суд постановлює рішення про розірвання шлюбу,   якщо буде встановлено,   що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечили б інтересам одного з них,   інтересам їхніх дітей,   що мають істотне значення.

Проаналізувавши вищенаведене,   суд вважає,   що позов підлягає задоволенню,   оскільки шлюб сторін фактично розпався,   сумісне життя сторони припинили більш як чотири місяці тому,   вважають примирення та збереження сім'ї неможливими,   спір про місце проживання дітей відсутній,   у відповідача склалися шлюбно-сімейні відносини поза шлюбом.   Тому суд вважає,   що подальше сумісне життя сторін і збереження сім'ї не відповідало б їхнім інтересам і шлюб підлягає розірванню.

Витрати,   пов'язані з розірванням шлюбу,   необхідно за згодою сторін покласти на позивача.

2

На підставі  ст.  ст.  110, 112 Сімейного кодексу України,  керуючись  ст.  ст. 10, 11,  57, 130, 209, 212, 215 ЦПК України,  суд

ВИРІШИВ:

Шлюб,  зареєстрований 6 листопада 1999 року у Дністровському відділі реєстрації актів громадянського стану стану Донецької області,  актовий запис Ш 324,  між ОСОБА_1 та ОСОБА_2,  розірвати.

При видачі свідоцтва про розірвання шлюбу стягнути на користь держави державне мито з ОСОБА_1 в сумі 17 (сімнадцять) грн.,  ОСОБА_2 від сплати державного мита звільнити.

Заява про апеляційне оскарження може бути подана до Апеляційного суду Донецької області через Димитровський міський суд Донецької області протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Донецької області через Димитровський міський суд Донецької області протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.