Справа № 2-852/2007р.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 травня 2007 р. м. Димитров
Димитровський міський суд Донецької області у складі: головуючого - судді Халаджи О.В. при секретарі Левченко Л.В. з участю позивача ОСОБА_1представника відповідача Коробського А.В. третьої особи ОСОБА_2.
розглянувши у попередньому відкритому судовому засіданні в м. Димитров справу за позовом ОСОБА_1до Димитровської міської Ради про визнання права власності,
ВСТАНОВИВ:
Відповідач позов визнав.
Позивач в судовому засіданні, в обгрунтування позову пояснив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_3, яка постійно мешкала на день смерті у АДРЕСА_1
Після смерті матері відкрилася спадщина, що складається із частки у праві спільної сумісної власності на квартиру №2, яка розташована у АДРЕСА_1, належної їй по праву спільної сумісної власності, згідно свідоцтва про право власності на житло від 31.10.1994 року № 2/46-1392, виданого Виробничим об'єднанням «Красноармшськвугілля», зареєстрованого в БТІ міста Димитрова 11.01.1995 року за реєстраційним номером 5093.
Інші частини квартири належать по праву спільної сумісної власності позивачці, та її чоловікові ОСОБА_4, згідно свідоцтва про право власності на житло від 31.10.1994 року № 2/46-1392, що підтверджується витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно, виданого БТІ міста Димитрова 11.04.2007 року.
Виходячи із змісту статті 529 Цивільного кодексу Української РСР, спадкоємцями першої черги за законом є діти спадкодавця та той з подружжя, який його пережив.
Батько позивачки, чоловік спадкодавця, ОСОБА_5, помер на війні ІНФОРМАЦІЯ_2, про що є повідомлення від 18.09.1944 року №2085.
За таких обставин на спадкування за законом першої черги післі смерті ОСОБА_3 має право лише позивачка, її донька ОСОБА_1. Інших спадкоємців, окрім неї, на спадкове майно після смерті її матері не має.
Відповідно до статей 548, 549 Цивільного кодексу Української РСР, як спадкоємець першої черги за законом, в установлений законом шестимісячний строк позивачка прийняла спадщину, фактично вступила в управління та володіння спадковим майном, розпорядилася речами звичайної домашньої обстановки та вжитку. На час відкриття спадщини позивачка постійно мешкала разом із спадкодавцем у квартиріАДРЕСА_1, що підтверджується відомостями домової книги, її реєстрацією у паспорті, та довідкою з місця мешкання.
За таких обставин позивач вважає, що вона прийняла спадщину відповідно до статтей 548, 549 Цивільного кодексу Української РСР.
Не зважаючи на факт прийняття спадщини, свідоцтва про право на спадщину за законом у встановленому законом порядку позивачка не може отримати з причин відсутності виділу в натурі частки спадкодавця із майна спільної сумісної власності.
Тому просить визнати за нею права власності на 1/3 частини квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1
Третя особа позов визнала, та надала суду заяву про задоволення вимог позивача.(а.с. 26)
2
Судом установлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивачки, ОСОБА_3, яка постійно мешкала на день смерті у АДРЕСА_1 (а.с. 20)
Після смерті матері позивачки відкрилася спадщина, що складається із частки у праві спільної сумісної власності на квартиру №2, яка розташована у АДРЕСА_1, належної їй по праву спільної сумісної власності, згідно свідоцтва про право власності на житло від 31.10.1994 року № 2/46-1392, виданого Виробничим об'єднанням «Красноармійськвугілля», зареєстрованого в БТІ міста Димитрова 11.01.1995 року за реєстраційним номером 5093. (а.с. 7)
Інші частини квартири належать по праву спільної сумісної власності позивачці, та її чоловікові ОСОБА_4, згідно свідоцтва про право власності на житло від 31.10.1994 року № 2/46-1392, що підтверджується витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно, виданого БТІ міста Димитрова 11.04.2007 року.(а.с. 6)
Відповідно до статей 548, 549 Цивільного кодексу Української РСР, як спадкоємець першої черги за законом, в установлений законом шестимісячний строк позивачка прийняла спадщину, фактично вступила в управління та володіння спадковим майном, розпорядилася речами звичайної домашньої обстановки та вжитку. На час відкриття спадщини позивачка постійно мешкала разом із спадкодавцем у квартиріАДРЕСА_1, що підтверджується відомостями домової книги, її реєстрацією у паспорті, та довідкою з місця мешкання. (а.с. 14, 15, 19, 21)
ОСОБА_3 доводиться матір'ю позивачці, що підтверджується свідоцтвом про її народження, та свідоцтва про одруження від 21.07.2000 року де вона змінила прізвище з ОСОБА_5 на ОСОБА_1 ( а.с. 16, 17)
Відповідно до приписів ст. З Закону України «Про власність», майно може належите на праві спільної (часткової або сумісної) власності громадянам.
За змістом чинної на той час статті 112 Цивільного кодексу Української РСР, розрізнялася спільна власність з визначенням часток (часткова власність) або без визначення часток (сумісна власність). Згідно статті 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» передача займаних квартир здійснюється в спільному сумісну або часткову власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім'ї.
За таких правових підстав позивачці, її чоловіку ОСОБА_4, та ОСОБА_3 31.10.1994 року було передано в спільну сумісну власніть квартиру № 2 у АДРЕСА_1
За змістом статті 369 Цивільного кодексу України, у разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними. Відповідно до приписів статі 372 Цивільного кодексу України, у разі пододілу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співласників у праві спільної сумісної власності є рівними.
Таким чином суд вважає, що ОСОБА_3 володіла 1/3 частиною квартири № 2, що розташована уАДРЕСА_1 на правах спільної сумісної власності і тому вимоги позивачки підлягають задоволенню, та за нею слід визнати право власності на 1/3 частини квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1
На підставі ст. ст. 524, 529, 548, 549 Цивільного кодексу Української РСР, ст. 392 Цивільного кодексу України, та керуючисть ст. ст. 10, 11, 57, 209, 213, 214, 215 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1до Димитровської міської Ради про визнання права власності задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/3 квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду.
3
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення до Апеляційного суду Донецької області через Димитровський міський суд.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Донецької області через Димитровський міський суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.