У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:

розглянувши  в попередньому судовому засіданні у м. Києві 25 травня 2006 р.  цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Західно-Української дирекції по ліквідації шахт, Української державної компанії “Укрвуглернструктурізація” та відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Червонограді про перерахунок та стягнення сум щомісячного відшкодування шкоди, заподіяної працівникові  ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 27 жовтня 2003 р. та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 19 квітня 2004 р.,

у с т а н о в и л а:

ОСОБА_1 звернувся до суду з зазначеним позовом, обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що розмір  щомісячного відшкодування шкоди, заподіяної працівникові  ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків, повинен бути перехований на коефіцієнт 2, 38 у зв'язку з підвищенням на підприємствах вугільної промисловості тарифних ставок та посадових окладів.

Рішенням Червоноградського міського суду від 27 жовтня 2003 р., залишеним без зміни ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 19 квітня 2004 р., у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати судові рішення, посилаючись на порушення судами норм матеріального  права.

Колегія суддів дійшла висновку про те, що підстави для  скасування  ухвалених у справі судових рішень  відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час  розгляду  справи  в  касаційному   порядку   суд перевіряє  в  межах  касаційної  скарги  правильність застосування судом першої  або  апеляційної  інстанції  норм  матеріального  чи процесуального  права  і  не  може  встановлювати або (та) вважати доведеними  обставини,  що  не  були  встановлені  в  рішенні   чи відкинуті   ним,   вирішувати   питання   про   достовірність  або недостовірність того чи іншого доказу,  про перевагу одних доказів над іншими.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про те, що судом першої та апеляційної інстанції були допущені порушення або неправильне застосування норм  процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст. ст. 332, 336 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 27 жовтня 2003 р. та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 19 квітня 2004 р. відхилити та зазначені судові рішення залишити без зміни.

Ухвала оскарженню не підлягає.