Справа № 2-а-2796/11

ПОСТАНОВА

іменем України

"07" червня 2011 р.           

суддя Глобинського районного суду Полтавської області Прикіпєлова Л.В. розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду в Глобинському районі про поновлення пропущеного строку звернення до суду та визнання дій щодо відмови в перерахунку пенсії на 1 процент заробітку за кожен рік роботи понад 20 років неправомірними, зобов’язання здійснити перерахунок з 10.10.2008 року перерахунок додаткової пенсії та нарахування відповідного збільшення до пенсії відповідно до вимог  п.1 ст. 51, ч.3 ст. 67, п. 2 ст. 56  Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,  -   

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1. як учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України у Глобинському районі про визнання дій щодо відмови в перерахунку пенсії на 1 процент заробітку за кожен рік роботи понад 20 років неправомірними, зобов’язання здійснити перерахунок з 10.10.2008 року перерахунок додаткової пенсії та нарахування відповідного збільшення до пенсії відповідно до вимог  п.1 ст. 51, ч.3 ст. 67, п. 2 ст. 56  Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

 Відповідач надав письмові заперечення на позовну заяву ОСОБА_1, в яких прохав відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на те, що обчислення пенсії позивача проведено відповідно до вимог Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»та у відповідності до постанов Кабінету Міністрів України , № 654 від 16.07.2008 року «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян», № 530 від 28.05.2008 року «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян». В задоволенні позовних вимог  відповідач прохав відмовити у зв»язку з пропуском строку на звернення до суду.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.    

Встановлено,  що позивач  є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та віднесений до 2-ї категорії осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Одержує щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров»ю у розмірі 15 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

ОСОБА_1. звернувся з заявою до управління Пенсійного фонду України в Глобинському районі  про перерахунок додаткової пенсії згідно ст.51 ЗУ "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, на що одержав  відмову.    

Згідно ч. 1 ст. 51 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” передбачено, що щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров»ю, особам, віднесеним до 2 категорії призначається в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.    

У відповідності до ст.67 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали Чорнобильської катастрофи”, розмір пенсії повинен збільшуватись у разі збільшення прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Законом України від 28.12.2007р. №107-6 «Про державний бюджет України на 2008р. та внесення змін до деяких законодавчих актів України»були внесені зміни до ст. 51 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” в частині розміру щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю.    

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008р. №10-рн/2008р. зазначені зміни визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008р. №10-рн/2008р. має преюдиційне значення для судів загальної юрисдикції  при розгляді ними позовів, у зв»язку з  правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень ЗУ «Про державний бюджет України на 2008р.  та внесення змін до деяких законодавчих актів України», визнаних неконституційними.    

Проте, відповідач у своїй діяльності керується постановою КМУ від 28.05.2008р. №530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», якою особам, віднесеним до категорії 2 щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров»ю, призначається в розмірі 15% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.    

Згідно ст.22 Конституції України, права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними.    Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.   При прийнятті нових законів або внесення змін до чинних законів, не       допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.    

Основні положення   щодо   реалізації  конституційного  права громадян,  які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону  їхнього  життя  і  здоров'я,  створення  єдиного  порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій,  умов проживання  і  трудової  діяльності  на  них,  соціального захисту потерпілого населення визначені та  закріплені  в  Законі  України "Про   статус   і  соціальний  захист  громадян,  які  постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" .    

За  ст.19, ст.18 Закону України “Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії” вбачається, що виключно законами України визначається мінімальний розмір пенсії за віком. Законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії щодо рівня життя населення, що постраждало внаслідок аварії на ЧАЕС.    

Крім цього, Закон України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”   має вищу юридичну силу.    

Виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами при визначенні розміру додаткової пенсії учасникам ліквідації аварії на ЧАЕС застосуванню підлягають ч.1ст. 51 ЗУ “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи', а не постанова КМ України, яка звужують обсяг встановлених законом прав і на які посилається відповідач в своїх листах позивачу.    

Також при розгляді даної справи суд взяв до уваги принцип верховенства права передбачений ст. 8 Конституції України.    

За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії  за  віком визначається  лише  за  правилами,  передбаченими  ч.1 ст.  28  ЗУ  "Про  загальнообов'язкове   державне пенсійне  страхування",  іншого нормативно-правового акта,  який би визначав цей розмір або встановлював інший  розмір,немає.    

Позивач при подачі позову як і відповідач звільнені від оплати судового збору, тому судовий збір слід компенсувати за рахунок держави.      

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду з позовом 13.04.2011 року із вимогами щодо захисту його порушених прав що мали місце, починаючи  з 10.10.2008 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

30.07.2010 року Законом України “Про судоустрій України” від 07.07.2010 року зазначений строк звернення з позовом до адмінісративного суду було скорочено до шести місяців.

Таким чином, перебіг шестимісячного строку розпочався з 13.10.2010 року.  Тому суд вважає, що позивачем пропущено строк звернення до суду з адміністративним позовом в частині вимог за період з 10.10.2008 року по 12.10.2010 року.

Відповідно до ч.1 ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений судом за наявності поважних причин його пропуску (ч.1 ст.102 КАС України).

Як вбачається з матеріалів справи,  порушення прав позивача відбувалося періодично –кожного місяця при отриманні ним суми пенсії, починаючи з 10.10.2008 року, а тому кожного разу при отриманні пенсії в неналежному розмірі позивач мав змогу звернутись до суду за захистом своїх прав. Таким чином суд прийшов до  висновку про відсутність підстав для поновлення позивачеві строку звернення до суду за захистом своїх прав за період з  10.10.2008 року по 12.10.2010 року.

          Отже, враховуючи дату звернення позивача до суду, шестимісчний строк на звернення до суду з позовом та період за який позивач просить суд захистити його права, суд  приходить до висновку, що права позивача підлягають захисту з 13.10.2010 року.

   Керуючись : ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», Законом України «Про прожитковий мінімум»від 15 липня 1999 року № 966-14, п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя»№ 9 від 1 листопада 1996 року,  ст. 6-14 , 71, 159-163, 167,  183-2, 256 ч.2  Кодексу адміністративного судочинства України, ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»,  ст. 51, 56 та ч. 3 ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,  

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 –задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Глобинському районі Полтавської області щодо відмови в перерахунку ОСОБА_1 щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, відповідно до вимог ч.1 ст. 51 та ч. 3 ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 28 лютого 1991 року № 796-12, виходячи із 30 відсоткового розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої законом на час виплат з 13.10.2010 року.    

Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Глобинському районі Полтавської області щодо відмови в нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 щомісячного додаткового збільшення пенсії на 1 процент його заробітку за кожний повний рік стажу його роботи понад установлений для нього мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії в повному розмірі відповідно до вимог п. 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 28 лютого 1991 року № 796-12 з 13.10.2010  року..   

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Глобинському  району Полтавської області провести перерахунок та виплату щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров‘ю  ОСОБА_1 як особі, віднесеної до 2 категорії, у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, встановленої законом на час виплат, відповідно до вимог ч. 1 ст. 51 та ч. 3 ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 28 лютого 1991 року № 796-12, з підвищенням розміру вказаної пенсії у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного відповідним законом, починаючи з 13.10.2010 року, з урахуванням проведених виплат.    

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Глобинському районі Полтавської області нарахувати та виплатити  ОСОБА_1 щомісячну доплату до пенсії за кожний повний рік стажу роботи понад 20 років шляхом збільшення пенсії на 1 процент його заробітку за кожний рік роботи понад 20 років, але не вище за 75% заробітку, відповідно до вимог п. 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 28 лютого 1991 року № 796-12  за період,  починаючи з 13.10.2010 року., з урахуванням проведених виплат     

Вимоги позивача про визнання дій щодо відмови в перерахунку пенсії на 1 процент заробітку за кожен рік роботи понад 20 років, щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров‘ю  неправомірними, зобов’язання здійснити перерахунок додаткової пенсії та нарахування відповідного збільшення до пенсії відповідно до вимог  п.1 ст. 51, ч.3 ст. 67, п. 2 ст. 56  Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»за період з  10.10.2008 року по 12.10.2010 року. залишити без розгляду.  

Судові витрати віднести за рахунок держави.

Постанова підлягає до негайного виконання.

Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Глобинський  районний суд Полтавської області, шляхом подання апеляційної скарги в 10-ти денний строк з моменту отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою,  яка її подає,  до суду апеляційної інстанції.  Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

          Суддя                                                                                Л. В. Прикіпєлова