УКРАЇНА

          Справа № 2-388/11

Р І Ш Е Н Н Я    

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"12" липня 2011 р.   Царичанський районний суд Дніпропетровської  області в складі: головуючої: судді –Гудим О.М.

                       при секретарі –Верхогляд О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Царичанка справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики,           

В С Т А Н О В И В:

          ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики.

          На обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 25 серпня 2010 року ОСОБА_2 під розписку та згідно договору позики позичила у нього кошти в розмірі 2025 грн. для покупки товарів магазині "Розстрочка", яка зобов’язалася повернути 25.11.2010 року. Ця обставина підтверджується розпискою та договором позики, які додаються до позовної заяви.

          По закінченні зазначеного строку відповідач суми позики йому не повернув, чим взяті на себе зобов’язання не виконав та ухиляється від повернення позики до цього часу.

          На 20.06.2011 року залишок неповерненої позики складає –1700 грн.

          Зазначене підтверджується неодноразовими листами до відповідача від 12.04.2011 року про повернення суми боргу, боргове попередження № 29/4 від 27.04.2011 року, об’ява в газеті "Приорільська правда" №37/9672 від 27.05.2011 року.

          Згідно ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов’язаний сплатити грошову суму відповідно до ст.625 цього Кодексу.

          У відповідності зі ст. ст. 625, 1050 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

          Сума боргу з урахуванням індексу інфляції та з урахуванням трьох процентів річних становить 1778,20 грн.( індекс інфляції 61.20 грн., три проценти річних –17 грн.).

          Позивач прохає стягнути на його користь з відповідача суму заборгованості за договором позики із урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних з простроченої суми в загальній сумі 1778,20 грн., та стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору в сумі 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн.

          У судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали в повному обсязі.

          Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з’явилася, до суду надійшла заява з проханням розглядати дану справу за її відсутності, позовні вимоги визнає повністю.

          Вивчивши всі надані по справі докази та даючи їм оцінку у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

          Відповідно до вимог ст.10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін і кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

     Відповідно до ч.1 статті 11 ЦПК України  суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми  правами щодо предмета спору на власний розсуд.           

     Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього  Кодексу.

          Згідно ч.1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів(суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

          Також, відповідно до ч.2 ст. 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

          Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

          Згідно ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов’язаний сплатити грошову суму відповідно до 625 цього Кодексу

     У відповідності з ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

           У судовому засіданні встановлено, що 25 серпня 2010 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений договір безпроцентної позики на суму 2025 грн., що підтверджується розпискою відповідача від 25.08.2010 року. Згідно цієї розписки позивач передав відповідачу гроші в сумі 2025 грн., а відповідач зобов’язався повернути позивачу вказану суму до 25 листопада 2011 року. Розписка в даному разі є одночасно документом, який підтверджує й передачу грошей позикодавцем позичальнику.

    Відповідач ОСОБА_2 зобов’язання за вказаним договором належним чином не виконала, а саме до 25 листопада 2011 року кошти в сумі 2025 грн.  позикодавцеві, тобто позивачу, не повернула, що підтверджується відсутністю підтверджуючого документа про повернення цих грошей позивачу, в зв’язку з чим за відповідачем станом на 20.06.2011 року утворилась заборгованість, яка складається з наступного:

          -  1700 грн. –сума боргу за договором позики,

          - 17 грн. - 3% річних від простроченої суми;

          - 61.20 грн. –індекс інфляції,

а всього –1778,20 грн. (1700 грн. + 17 грн. + 61.20 грн. = 1778,20 грн.), яка підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1

Відповідно до вимог ч.1 ст. 88 ЦПК України судові витрати повинні бути покладені на відповідача, а саме слід стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 за сплату ним судового збору в сумі 51 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн.

          На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 88, 208, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд

                                                  В И Р І Ш И В:

                Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики задовольнити повністю.           

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики від 25.08.2010 року в сумі 1778.20 грн. (із урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних з простроченої суми), а також за сплату судового збору в сумі 51 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн., а всього 1949 (одна тисяча дев’ятсот сорок дев’ять) грн. 20 коп.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 10 днів з подачею апеляційної скарги через районний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуюча                                                                                           О.М.ГУДИМ