УКРАИНА

АПЕЛЛЯЦИОННЫЙ СУД ДНЕПРОПЕТРОВСКОЙ ОБЛАСТИ

22-ц-23499/11  

   Справа № 22-ц-23499\11                                                                      Головуючий в 1-й інстанції

Категорія 26 (  І  )                                                                                   Хардіна О.П.

                                                                                                          Доповідач – Карнаух В.В.

                                                             У Х В А Л А

                                                    ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

04 серпня 2011  року  колегія   суддів   судової   палати у  цивільних  справах апеляційного суду Дніпропетровської області у  складі:

головуючого судді:     Карнаух В.В.

суддів:                          Братіщевої Л.А., Митрофанової Л.В.,

при секретарі:              Алісовій Т.С.

за участю: представника  відповідача – Маслюк Ірини Ігорівни,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі апеляційну скаргу публічного  акціонерного  товариства «Криворізький  залізорудний  комбінат» на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 21 червня   2011 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до публічного акціонерного  товариства «Криворізький  залізорудний  комбінат» , третя особа Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області , про відшкодування моральної шкоди , -

                     В С Т А Н О В И Л А:

        В березні   2011 року ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом , який  в подальшому змінив та просив суд стягнути  з   публічного акціонерного  товариства «Криворізький  залізорудний  комбінат» (надалі – ПАТ «КЗРК» ) на  його  користь   у відшкодування  моральної  шкоди, спричиненої втратою професійної  працездатності  у зв’язку  із професійним  захворюванням, у сумі 180 000 грн.

         Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 21 червня    2011 року позов задоволено частково: стягнуто з ПАТ «КЗРК» на користь ОСОБА_3 у відшкодування  моральної шкоди 23000 грн. Стягнуто з відповідача судові витрати : 15 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи та 8,50 грн. судового збору.

         В апеляційній скарзі ПАТ «КЗРК» ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про відмову ОСОБА_3 у задоволенні позову, оскільки суд не врахував, що позивачем не наданий  висновок МСЕК про наявність факту  спричинення йому  моральної шкоди,  а  довідка  МСЕК про відсоток втрати  працездатності не є підтвердженням факту заподіяння моральної шкоди; не взято до уваги, що позивачем не надано доказів спричинення йому моральної шкоди; розмір  моральної  шкоди,  стягнутой  судом першої  інстанції, не відповідає  засадам розумності, виваженості і справедливості та не обґрунтовано, саме  чому  такий розмір  стягнуто  на користь  позивача.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга  не підлягає    задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 тривалий час з 1971 року по грудень 2005  року працював  у шкідливих умовах праці, на різних  посадах ш. «Октябрська» ВАТ «Кривбасзалізрудком».

Згідно Акту розслідування  професійного захворювання  позивача № 14 від 20.12.2005 року , комісією  встановлено, що причиною його захворювання  є  тривала робота  продовж 21 року в умовах впливу  шкідливих  факторів та тяжкої  праці. Винними у профзахворюванні позивача   є керівництво РУ ім..Комінтерна ШУ «Октябрське», ш.»Октябрська» ВАТ «Кривбасзалізрудком» (а.с.18).

За висновком МСЕК від 30 січня  2006 року позивачу було первинно  встановлено 45% втрати  професійної працездатності; при  наступному переогляді  відсоток втрати  працездатності залишився незмінним 45% та  встановлено  третя група  інвалідності.

         Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції правильно виходив з того, що відповідач винен у виникненні у позивача професійного захворювання.

               Відповідно до ч.2 ст.153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

          Факт спричинення моральної шкоди позивачу у зв'язку з професійним захворюванням встановлений в судовому засіданні. Позивач періодично  потребує  амбулаторного  і стаціонарного  лікування, оздоровлення.  Він обмежений у фізичній   роботі по дому, переносить  моральні страждання, що позбавляє його нормальних життєвих зв'язків і вимагає додаткових зусиль для організації свого життя.

У зв’язку з чим доводи апеляційної скарги стосовно  не надання позивачем  доказів спричинення йому моральної шкоди не можуть бути взяті колегією суддів до уваги.

Висновок суду про відшкодування позивачу з боку відповідача моральної шкоди відповідає Рішенню Конституційного Суду України від 08.10.2008 року № 20-рп2008р., відповідно до якого статтею 237-1 КЗпП України громадянам, що потерпіли від нещасного випадку або професійного захворювання, надано право на відшкодування моральної шкоди за рахунок власника або уповноваженого ним органу.

            Розмір моральної шкоди, стягнутої з відповідача на користь позивача, визначений з урахуванням роз’яснень  п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995р., з подальшими змінами,  “ Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди”,  відповідно  до   якого,   розмір відшкодування  моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, та інших обставин.  Суд  врахував  ступінь фізичних і моральних страждань позивача, їх тривалість і тяжкість, істотність вимушених змін у його  життєвих і виробничих стосунках,  а також конкретні обставини по справі, і наслідки, що наступили.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов'язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджуються письмовими доказами.

Інші доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, є безпідставними, оскільки спростовуються матеріалами справи і висновками суду і не можуть бути підставою для скасування законного та обґрунтованого рішення суду.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального законодавства, у зв'язку із чим апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу публічного  акціонерного  товариства «Криворізький  залізорудний  комбінат» відхилити.

Рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 21 червня   2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту  проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти  днів до Вищого спеціалізованого суду України  з розгляду  цивільних і кримінальних справ з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:

Судді: