Справа № 2-а-4/2008 рік
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 лютого 2008 року Криворізький районний суд
Дніпропетровської області
в складі: судді - Савіної Г.О.
при секретарі - Дзиговській Т.Б.
за участю адвоката - ОСОБА_1
представника
відповідача та 3-ї особи - Коломієць А.М.
.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кривому Розі адміністративну справу за позовом ОСОБА_2до Дніпропетровського обласного військового комісаріату, Управління Пенсійного Фонду України, Головного Управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області, 3-ї особи Управління Пенсійного Фонду України в Криворізькому районі Дніпропетровської області про визнання неправомірними дій військового комісаріату у відмові про нарахування пенсії та про призначення пенсії, -
ВСТАНОВИВ:
08.02.2007 року позивач звернувся до суду з названим позовом, який неодноразово уточнював, востаннє 29.11.2007 року і на підтвердження якого посилався на те, що він з 28.10.1978 року по 15.08.1994 року проходив службу в рядах збройних сил, прослуживши 16 років і 1 день.
Після звільнення зі служби з 27.03.1995 року по 03.01.2006 року він працював на загальних підставах у різних підприємствах та організаціях, пропрацювавши в них 14 років 10 місяців 4 дня.
Загальний трудовий стаж його становить більше 25 років, з яких більш ніж 12, 6 років служби в армії, а 14.03.2005 року він досяг 45-річного віку, тому згідно Закону України № 2262-ХІІ від 04.07.2002 року «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» він має право на пільгову пенсію військовослужбовця за вислугу років.
В травні 2005 року та у січні 2006 року він звертався за призначенням пенсії в райвійськкомісаріат, проте в задоволенні його прохання йому було відмовлено. В 2006 році Дніпропетровський обласний військовий комісаріат також письмово відмовив йому в призначенні пільгової пенсії.
Ці відмови він вважає протиправними, незаконними, які порушують його інтереси і права.
З 29.04.2006 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення та соціального захисту військових службовців» від 04.04.2006 року, яким внесені зміни у Закон України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб», згідно п. б ст.12 якого пенсія військовим службовцям призначається у випадках досягнення на день звільнення зі служби 45 років, наявності страхового стажу 25 років та більше, 12 календарних років та 6 місяців військової служби. Тобто внесені зміни погіршують його права на призначення пенсії.
На день же звернення до військових комісаріатів за призначенням пенсії діяли норми закону, які давали йому право на пенсію, але не з його вини пенсію не було призначено, тому він вважає, що йому має бути призначена пенсія згідно норм закону, який діяв на день його звернення за призначенням пенсії, проте уже не Дніпропетровським обласним військовим комісаріатом, а Пенсійним Фондом України згідно ст. 99 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік»та Постанови Кабінету Міністрів України № 1522 від 02.11.2006 року «Про передачу органам Пенсійного Фонду України функцій з призначення і виплати пенсій деяким категоріям громадян», а тому просив ухвалити рішення, яким визнати незаконними дії Дніпропетровського обласного військового комісаріату у відмові в призначенні йому пільгової пенсії за вислугу років та зобов»язати відповідачів Управління Пенсійного Фонду України призначити йому пенсію на пільгових умовах за вислугу років згідно законодавству.
У судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги, просив їх задовольнити, уточнивши, що просить зобов»язати Головне Управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області призначити йому пенсію на пільгових умовах за вислугу років на підставі закону, що діяв на момент досягнення ним 45-річного віку та подачі заяви до військового комісаріату за призначенням пільгової пенсії.
Представник відповідача Пенсійного Фонду України у судове засідання не з»явився, в письмовому запереченні від 05.02.2008 року посилався на те, що ПФУ є неналежним відповідачем, оскільки відповідно до п. 1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» № 3-1 від 30.01.2007 року, зареєстрованої в Міністерстві Юстиції України 15.02.2007 року № 135/1302, заяви про призначення пенсій військовослужбовцям подаються цими особами до головних управлінь Пенсійного Фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.
Представник Головного управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області та 3-ї особи позов не визнав, посилаючись на те, що згідно п. б ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ і деяких інших осіб» № 3591-ІV від 04.04.2006 року умовами для призначення пенсії за вислугу років є: досягнення на день звільнення зі служби 45-річного віку; наявність на день звільнення страхового стажу 25 років і більше; 12 календарних років і 6 місяців військової служби або служби в органах внутрішніх справ, позивач же на момент звільнення з військової служби 15.08.1994 року не досяг 45-річного віку та не мав необхідного 25-річного загального стажу роботи, а тому просив у задоволенні позову позивачу відмовити.
Заслухавши пояснення сторін, надавши оцінку наданим доказам та запереченням, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню за таких підстав.
Як вбачається із ксерокопій трудової книжки та військового квитка ОСОБА_2., 14.03.1960 року народження, на момент досягнення ним 45-річного віку, мав 31 рік 10 місяців 5 днів загального трудового стажу, з яких 16 років 1 день служби в рядах Збройних сил.
Згідно письмової відповіді Криворізького районного комісаріату від 24.05.2005 року ОСОБА_2. було відмовлено в порушенні клопотання про призначення йому пенсії МО України, 29.06.2006 року особову справу та трудову книжку ОСОБА_2. було повернуто Дніпропетровським обласним військовим комісаріатом до Криворізького районного військового комісаріату з відмовою в призначенні пільгової пенсії за вислугу років.
Враховуючи, що в травні 2005 року - 29.04.2006 року діяв Закон України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ і деяких інших осіб», № 2262-ХІІ від 04.07.2002 року, згідно ст. 12 п. б якого право на пенсію за вислугу років мали особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, звільнені зі служби незалежно від підстав та часу звільнення і досягли 45-річного віку, мають загальний трудовий стаж 25 календарних років і більше, з яких не менше 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ, а тому відмова Дніпропетровського обласного військового комісаріату в клопотаннях позивача з травня 2005 року до 29.04.2006 року щодо призначення йому пенсії за вислугу років є незаконною.
З 29.04.2006 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення та соціального захисту військовослужбовців» від 04.04.2006 року № 3591-ІV, зокрема до ст. 12 п. б Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ і деяких інших осіб» від 04.07.2002 року № 2262-ХІІ, згідно якого умовами для призначення пенсії за вислугу років є: досягнення на день звільнення зі служби 45-річного віку; наявність на день звільнення страхового стажу 25-років і більше; 12 календарних років і 6 місяців військової служби або служби в органах внутрішніх справ. Цими змінами позивача позбавлено права на одержання пенсії за вислугу років.
Проте виходячи з того, що позивача, який звернувся з клопотанням до Дніпропетровського обласного військового комісаріату в період дії п. б ст. 12 Закону України № 2262-ХІІ від 04.07.2002 року «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб», незаконно було позбавлено права на пільгову пенсію за вислугу років та виходячи з вимог ч.1 ст. 58 Конституції України, згідно з якими закони та інші нормативно-правові акти, які пом»якшують або скасовують відповідальність особи, мають зворотну дію в часі, тому суд вважає, що відповідача Головне Управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області, на підставі ст. 99 Закону України «Про державний бюджет на 2007 року» та постанови Кабінету Міністрів України № 1522 від 02.11.2006 року «Про передачу органам Пенсійного Фонду України функцій з призначення і виплати пенсій деяким категоріям громадян», слід зобов»язати призначити ОСОБА_2. пенсію на пільгових умовах за вислугу років згідно законодавства України, що діяло на час звернення його за призначенням такої пенсії.
Керуючись ст. ст. 5, 7, 9, 11, 71, 86, 159, 161, 162, 167 КАС України, Постановою Пленуму Верховного Суду України № 4 від 15.04.2005 року «Про окремі питання застосування судами України законодавства про пенсійне забезпечення військовослужбовців (крім військової строкової служби), осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб», ст. 99 Закону України « Про державний бюджет України на 2007 рік», Постановою Кабінету Міністрів України від 02.11.2006 року № 1522 «Про передачу органам Пенсійного Фонду України функцій з призначення і виплати пенсій деяким категоріям громадян», ст. 58 ч. 1 Конституції України, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_2задовольнити.
Визнати дії Дніпропетровського обласного військового комісаріату у відмовіОСОБА_2в нарахуванні пільгової пенсії за вислугу років протиправними.
Зобов»язати Головне Управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області призначитиОСОБА_2іпенсію на пільгових умовах за вислугу років згідно законодавства України, що діяло на час звернення його за призначенням такої пенсії.
Постанову може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через районний суд протягом двадцяти днів з дня подачі заяви на апеляційне оскарження, яка може бути подана протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі або протягом десяти днів без подачі заяви на апеляційне оскарження.
Суддя