Справа № 2-94/08 р.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

31 січня   2008 року                         Красноармійський міськрайонний суд

                                                                                  Донецької області

у складі:         головуючого-судді   Заруцької Г.М.

                        при секретарі Терещенко О.І.

           за  участю:     позивача   ОСОБА_4.

                       представника позивача ОСОБА_1.

                       відповідачки     ОСОБА_2

                       адвоката відповідачки ОСОБА_3.

розглянувши  у відкритому  судовому засіданні в залі суду № 9 в місті Красноармійську цивільну справу за позовом ОСОБА_4

до

ОСОБА_2

про

звільнення від сплати аліментів

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_4, звернувся до  Красноармійського міськрайонного  суду Донецької області з позовом  до ОСОБА_2 про звільнення від сплати аліментів.

   В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що з відповідачкою  у справі  він перебував  у зареєстрованому шлюбі з  12 вересня  1992  року.

13 червня 2005 року шлюб з відповідачкою був розірваний.

Від цього шлюбу у нього з відповідачкою  є син ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1,    який  знаходиться у відповідачки   на  вихованні та утриманні.

У нього на утриманні знаходиться, усиновлена ними  26 вересня 2000 року  дочка ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2.

10 червня 2005 року Красноармійським міськрайонним судом Донецької області було розглянуто цивільну  справу про стягнення аліментів на двох дітей і зі згоди його і відповідачки була затверджена мирова угода, відповідно до якої  син знаходиться на вихованні у відповідачки, а дочка на утриманні  у нього. На утримання сина він щомісячно сплачує аліменти у розмірі ¼ частини усіх доходів до повноліття дитини.

Відповідно до Сімейного кодексу України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось з них.

При укладанні мирової угоди він  був впевнений, що зможе забезпечувати і дочку ОСОБА_6, яка залишилася проживати з ним і сплачувати аліменти на користь відповідачки у справі  на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_5, аліменти  в розмірі ¼ частини заробітку (доходу) щомісячно.

Він погодився сплачувати аліменти на двох дітей, адже вони з дружиною на той момент проживали разом і вели спільне господарство. І він ніс витрати, в рахунок  аліментів, на продукти харчування на усю сім'ю, купував одяг сину та інші необхідні саме сину предмети. При спільному проживанні він бачив, що аліменти, які він сплачував на сина йдуть суто на його потреби. Дочка  також проживала разом в одному будинку, вони продовжували  вести спільне  господарство. Всі гроші, продукти харчування, будинок, рахунки та інше сплачував він, оскільки він один працював, відповідачка не працювала.

Але пізніше, стосунки між ним і відповідачкою погіршилися і в червні 2005 року він з дочкою  пішов проживати на квартиру. Коли вони почали проживати окремо, йому  прийшлось переїхати та знімати в оренду квартиру для проживання. У нього виникли нові  непередбачувані  затрати. Доказом  понесених ним затрат на квартиру  є свідок, ОСОБА_7, з якою він став проживати, також ним додаються квитанції , які довелося йому сплачувати разом з ОСОБА_7, що підтверджує збільшення затрат. Разом з ними проживає дочка ОСОБА_8,ІНФОРМАЦІЯ_3, якій зараз виповнилося 14 років, і яка навчається.

З того часу коли він почав проживати окремо в квартирі ОСОБА_7 за адресою: м. Красноармійськ, АДРЕСА_1, його дочка ОСОБА_6  проживає з його батьками в селі Нововасилівка, Красноармійського району, Донецької області,  так як з шахти він повертається пізно, а дочку  залишати дома саму він не хоче.

У вихідні дні він навідується або забирає дочку до себе. Із-за виниклих у нього теперішніх обставин він змушений нести непередбачувані затрати, а саме повинен сплачувати аліменти на сина, матеріально допомагати батькам, які доглядають за дочкою,  утримувати нову дружину ОСОБА_7 і її дочку, сплачувати рахунки за комунальні послуги по квартирі.

Зараз йому приходиться тяжко, адже його теперішнього доходу не вистачає для того, щоб  належним чином забезпечувати свою сім'ю і самого себе.

Його доход підтверджується довідкою № А-000035  від 25.06.2007 року ТОВ „ Донуглепоставка”, де він працює прохідником 5-го розряду і отримує середньомісячну зарплатню у розмірі 1644 грн.42 коп. Іншого прибутку він не має. Відповідачка, ОСОБА_2, працює на ш. „Красноармійська-Західна - 1” і отримує середню зарплатню 738 грн. 03 коп., що підтверджується довідкою від 12.06.2007 року, без номеру.

Але відповідачка  не примушена шукати собі нове приміщення для проживання, вона  не затрачає стільки на комунальні послуги, в неї на забезпеченні немає більше нікого  і крім цього відповідно  мирової угоди вона ще отримує аліменти.

Таким чином,  відповідно раніше укладеної мирової  угоди порушується інтерес спільної дочки, яка не отримує достатнього матеріального забезпечення.

Виходячи з наведеного позивач просить звільнити його від сплати аліментів  на користь відповідачки у розмірі ¼ частини на утримання  неповнолітнього сина ОСОБА_5.

У судовому засіданні позивач  і його представник наполягають  на своїх вимогах та просять задовольнити їх у повному обсязі.

Відповідачка позов не визнала, оскільки позивач скриває свої доходи, вводе суд в оману, що на дочку він оказує допомогу. Позивач на дочку отримує пенсію за померлу матір і пенсія більше тієї суми, яку він сплачує в вигляді аліментів на свою дитину, тобто сина.

 Суд, заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, дослідивши докази у їх сукупності вважає, що позов  не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом установлено, що позивач у   справі  перебував  у зареєстрованому шлюбі з відповідачкою  з  12 сентября  1992  року до 13 червня 2005 року (а.с. 12).

Від цього шлюбу сторони мають сина  ОСОБА_5,ІНФОРМАЦІЯ_1,    який  знаходиться у відповідачки   на утриманні (а.с. 7).

Крім того, згідно  рішенню Красноармійського міського суду Донецької області від 26 вересня 2000 року  сторони усиновили  дочку померлої сестри позивача ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.6,7).

10 червня 2005 року Красноармійським міськрайонним судом Донецької області було розглянуто цивільну  справу про стягнення аліментів на двох дітей і зі згоди сторін була затверджена мирова угода, відповідно до якої  син знаходиться на вихованні у відповідачки, а дочка на утриманні  у позивача. На утримання сина позивач  щомісячно сплачує аліменти у розмірі ¼ частини усіх доходів до повноліття дитини (а.с. 13-14).

З довідки на а.с. 16 вбачається, що  ОСОБА_6, 1999 року народження з 16 квітня 2005 року проживає у селі Нововасилівка, Красноармійського району, Донецької області в сім'ї діда - ОСОБА_9 і баби - ОСОБА_10.

Крім того, судом встановлено, що  ОСОБА_4 отримує на ОСОБА_6, 1999 року народження пенсію  в разі втрати годувальника у сумі 404 грн. 54 коп., що підтверджується довідкою на а.с.38, 49.

Довідкою про доходи позивача  на а.с. 54 підтверджується, що середня місячна заробітна плата у позивача складає 1602 грн. 98 коп.,  від яких ¼ частина складає 400 грн.75 коп., це та сума аліментів, які позивач зобов'язаний сплачувати на утримання сина ОСОБА_5,  ІНФОРМАЦІЯ_1. За мінусом обов'язкових платежів та аліментів на утримання дитини у позивача остається сума доходів 1202 грн.23 коп.

В той час доход відповідачки, згідно довідки на а.с. 8, складає 738 грн.03 коп., що біля двох разів менш  проти доходів позивача. Крім того, позивачка хворіє, що підтверджується довідкою на а.с. 37, і зараз вирішується питання про встановлення їй групи інвалідності.

На а.с. 36  долучаються довідки з лікарні, з яких вбачається, що син позивача ОСОБА_5 хворий і потребує доповнених витрат на лікування.

Суд не може погодиться з ствердженням позивача відносно того, що він утримує другу дружину і її дочкуОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3, оскільки позивач не склав з цією жінкою шлюб. Крім того, дитина ним не всиновлена та і сам позивач підтверджує, що батько дитини надає матеріальну допомогу на утримання дочки.

Позивачем до справи долучені квитанції про сплату комунальних послуг гр. ОСОБА_7, суд не може урахувати ці витрати як понесені позивачем, оскільки квитанції написані від жінки, з якою він не у юридичному шлюбі, а також позивач не надав доказів, що він зареєстрований у квартирі, де проживає ОСОБА_7 Крім того, позивачем до справи долучається товарний чек (а.с.29) витрат на придбання будівельного товару за той час, коли він ще жив  з відповідачкою.

Також суд не може прийняти в основу рішення суду  список майна, яке начебто  позивач придбав для сина на а.с.55, оскільки  вказані витрати не підтверджуються чеками, квитанціями, або довідками. Крім того, не має підстав стверджувати, що це майно було потрібно для сина.

В  обґрунтування свого позову, позивач посилається на ст. 192 Сімейного кодексу України, яка передбачає  зміну розміру аліментів у випадках зміни матеріального або сімейного стану, погіршення стану здоров'я, у той же час ця норма не надає суду можливості звільняти позивача від сплати аліментів на утримання неповнолітньої дитини.

Згідно п. 19 Постанови  Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 „Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів” батьки за рішенням суду  можуть бути звільнені від  обов'язку утримувати дитину, якщо її дохід набагато перевішує дохід кожного з них і  повністю забезпечує її  потреби (ст.188 СК України).

У судовому засіданні не встановлено, що  син позивача не має потреби у його утриманні, тому підстав для звільнення позивача від сплати аліментів не має. Крім того,  дочка, яка знаходиться на утриманні у позивача значно в покращеному   матеріальному забезпеченні, чим син позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 188, 192 Сімейного кодексу України, п.,п.17,19 Постанови  Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 „Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківство, материнства та стягнення аліментів”, ст.ст.10, 11, 88, 209, 212, 214-215, 224 ЦПК України суд, -

в и р і ш и в :

ОСОБА_4  у задоволенні позову до ОСОБА_2 про звільнення від сплати аліментів  відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

                                                             Суддя: