Справа № 932/5722/24

Провадження № 2/932/2139/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2024 року                                                        м. Дніпро

Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська у складі головуючого судді - Куцевола В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін у місті Дніпрі цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

24.06.2024 року до Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 21.12.2021 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 було укладено договір № 334903-КС-001 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному ст. 12 Законом України "Про електронну комерцію". Відповідно до п. 1 договору кредиту ТОВ «Бізнес Позика» надає позичальнику грошові кошти у розмірі 22000,00 грн. на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором кредиту та Правил про надання грошових коштів у кредит. Згідно з умовами договору кредиту сторони визначили, що плата за користування кредитом є фіксованою та становить 0,86454777 процентів за кожен день користування кредитом. Пунктом 2 кредитного договору визначено, що протягом строку кредитування процентна ставка за кредитом, нараховуються на залишок заборгованості по кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом, із урахуванням дня видачі кредиту та дня повернення кредиту згідно графіку платежів. Пунктом 3 кредитного договору встановлений графік платежів, які має здійснювати позичальник для належного виконання умов кредитного договору. ТОВ «Бізнес Позика» свої зобов`язання за Договором виконав у повному обсязі, а саме надав позичальнику грошові кошти у розмірі 22000,00 грн., шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_1 (який позичальником вказано при заповненні анкетних даних в особистому кабінеті). Боржник свої зобов`язання за кредитним договором № 334903-КС-001 належним чином не виконав, чим порушив свої зобов`язання, встановлені договором та станом на 09.06.2024 року утворилась заборгованість у розмірі 49183,80 грн., яка складається із: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 21800,00 грн.; суми прострочених платежів по процентах - 26628,00 грн.; суми прострочених платежів за комісією - 755,80 грн. За таких обставин позивач просить стягнути з відповідача заборгованість та судові витрати.

Ухвалою суду від 08.07.2024 року відкрито провадження по справі та вирішено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін. Сторонам встановлено строк на подання заяв по суті справи.

Відповідачу надсилалась ухвала про відкриття провадження у справі та позовна заява з додатками до неї. Відповідно до вимог ст. ст.128, 272 ЦПК України, відповідач є таким, що належним чином повідомлений про розгляд цієї цивільної справи та про свої процесуальні права та обов`язки, однак правом на подання відзиву, будь-якої письмової заяви або клопотання не скористався.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Судом встановлено, що 21.12.2021 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 було укладено договір № 334903-КС-001 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному ст. 12 Законом України "Про електронну комерцію".

Відповідно до п. 1 договору кредиту ТОВ «Бізнес Позика» надає позичальнику грошові кошти у розмірі 22000,00 грн. на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором кредиту та Правил про надання грошових коштів у кредит.

Згідно з умовами договору кредиту сторони визначили, що плата за користування кредитом є фіксованою та становить 0,86454777 процентів за кожен день користування кредитом.

Пунктом 2 кредитного договору визначено, що протягом строку кредитування процентна ставка за кредитом, нараховуються на залишок заборгованості по кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом, із урахуванням дня видачі кредиту та дня повернення кредиту згідно графіку платежів.

Пунктом 3 кредитного договору встановлений графік платежів, які має здійснювати позичальник для належного виконання умов кредитного договору.

ТОВ «Бізнес Позика» свої зобов`язання за Договором виконало у повному обсязі, а саме надало позичальнику грошові кошти у розмірі 22000,00 грн., шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_2 (який позичальником вказано при заповненні анкетних даних в особистому кабінеті).

Боржник свої зобов`язання за кредитним договором № 334903-КС-001 належним чином не виконав, чим порушив свої зобов`язання, встановлені договором та станом на 09.06.2024 року утворилась заборгованість у розмірі 49183,80 грн., яка складається із: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 21800,00 грн.; суми прострочених платежів по процентах - 26628,00 грн.; суми прострочених платежів за комісією - 755,80 грн.

На підтвердження позовних вимог надано (акцепт) пропозицією (оферти) щодо укладення договору № 334903-КС-001 від 21.12.2021 року, договір № 334903-КС-001 про надання кредиту від 21.12.2021 року, паспорт споживчого кредиту, анкета клієнта, довідку про стан заборгованості, розрахунок заборгованості, візуальну форму послідовності дій клієнта; правила надання споживчих кредитів ТОВ «Бізнес Позика».

За правилом ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України).

Абзац другий ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Аналізуючи викладене, належить зробити висновок, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію" електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію" одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Відповідно до ч. 3, 4, 6 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

Аналогічні за змістом висновки, викладені у численних постановах Верховного Суду, зокрема постанові від 12 січня 2021 по справі № 524/5556/19, від 09 вересня 2020 року по справі 732/670/19, від 23 березня 2020 року по справі 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року по справі 127/33824/19.

Таким чином, суд вважає, що договір про надання кредиту укладений між сторонами в електронній формі, відповідає вимогам Закону і доводить факт існування волевиявлення сторін на його укладання, оскільки форма та порядок укладання договору відбулось саме у змішаній формі - підписання позичальником заяви-анкети шляхом засвідчення генерацією ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем, який в подальшому також буде використовуватися для накладеного удосконаленого електронного підпису у мобільному додатку з метою засвідчення його дій згідно з договором. Зазначені дії свідчать про укладання електронного договору у спрощеній формі (не у вигляді окремого документу).

ТОВ «Бізнес Позика» повністю виконало свої зобов`язання перед позичальником та перерахувало на картковий рахунок відповідача кошти у сумі 22000,00 грн.

У свою чергу, всупереч умовам кредитного договору, відповідач не виконав належним чином свого зобов`язання, щодо повернення грошових коштів, відповідно до умов договору.

Згідно з вимогами ст. 530 Цивільного Кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення (ст. 612 ЦК України).

Відповідач грошові кошти отримав, у подальшому розпорядився даними коштами на власний розсуд, але свої зобов`язання щодо повернення грошових коштів не виконав, кредитні кошти у повному обсязі не повернув.

За змістом ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

Таким чином, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України.

Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

У відповідності до ст. ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності. Учасники мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст.80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідач не надав суду жодних доказів про погашення ним заборгованості за кредитним договором № 334903-КС-001 від 21.12.2021 року, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості є обґрунтованими.

Таким чином, позовні вимоги слід задовольнити в повному обсязі, стягнувши з відповідача на користь позивача заборгованість за договором № 334903-КС-001 про надання кредиту від 21.12.2021 року у розмірі 49183,80 грн., яка складається із: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 21800,00 грн.; суми прострочених платежів по процентах - 26628,00 грн.; суми прострочених платежів за комісією - 755,80 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, у відповідності до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати з оплати судового збору в розмірі 2422,40 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 12, 76-81, 83, 141, 258, 259, 265, 268, 272-273, 352-355 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (ЄДРПОУ 41084239, 04114, м. Київ, бульвар. Лесі Українки, буд. 26, офіс. 411) заборгованість за договором № 334903-КС-001 про надання кредиту від 21.12.2021 року у розмірі 49183,80 грн., яка складається із: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 21800,00 грн.; суми прострочених платежів по процентах - 26628,00 грн.; суми прострочених платежів за комісією - 755,80 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (ЄДРПОУ 41084239, 04114, м. Київ, бульвар. Лесі Українки, буд. 26, офіс. 411) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 273 ЦПК України та може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя                                                                                В.В. Куцевол