Справа № 22ц-943   2007 р.                                        Головуючий в 1 інстанції

Решетов В.В.

Категорія    31                                                               Доповідач: Цуканова І.B.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

2007 року травня місяця «14» дня колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого       - Цуканової І. В.

Суддів                                                     - Капітан І.А.,  Колісниченка А.Г.

при секретарі     - Однорог Л.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 22 лютого 2007 року у справі за позовом ОСОБА_1 ДО ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про сплату заборгованості з комунальних платежів,  стягнення квартирної плати,  відшкодування моральної шкоди,  -

встановила:

Зазначеним рішенням суду первісний позов задоволено частково,  стягнуто з ОСОБА_2  на користь ОСОБА_1 100 грн. моральної шкоди.

У задоволенні зустрічного позову відмовлено в частині стягнення моральної шкоди і квартирної плати,  в іншій частині задоволено частково - стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2  367, 19 грн. за послуги газопостачання та 10, 42 грн. за послуги по водопостачанню.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду змінити в частині стягнення з неї на користь ОСОБА_2  загальної заборгованості за комунальні послуги,  зменшивши суму до 10, 77 грн.,  в частині стягнення моральної шкоди просила рішення суду скасувати,  ухвалити нове,  яким її позовні вимоги задовольнити в повному обсязі - 2000 грн. В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_1 послалася на невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування судом норм матеріального права. Також апелянтка просила вирішити питання про розподіл судових витрат.

В письмових запереченнях ОСОБА_3 доводи апеляційної скарги не визнав,  просив рішення суду залишити без змін,  як постановлене з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши доповідача,  сторони,  перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і вимог,  заявлених в суді першої інстанції,  колегія судців вважає,  що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

З матеріалів справи видно,  що ОСОБА_2  є власником житлового будинку АДРЕСА_1 (далі будинок) - /а.с. 115 «а»/,  в якому проживала ОСОБА_1- колишня дружина,  шлюб з якою розірвано 12.07.2005 року /а.с. 26/.

05.10.2006 року ОСОБА_33мінив замок на центральних дверях будинку,  повідомивши в записці,  що ОСОБА_1 має користуватися іншими дверима,  від яких в неї є ключі.

Оскільки зазначені ключі остання забула в будинку,  то 16.12.2006 року ОСОБА_2  дозволив їй зайти в приміщення і їх взяти,  що вона і зробила /а.с. 62/.

25.12.2006 року ОСОБА_1 вибралася з будинку,  а 29.12.2006 року знялася з реєстрації.

Вбачаючи в діях ОСОБА_1 необачність і недбалість щодо зберігання ключів,  та враховуючи порушення її звичного способу життя (неможливість тимчасового користування житлом,  речами,  вимушеність проживати у дітей з вини ОСОБА_2 ),  суд стягнув з останнього на її користь 100 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Стягуючи з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2  плату за комунальні послуги,  заборгованість по яким утворилася станом на 29.12.2006 року,  суд врахував визнання нею обов'язку сплачувати половину цих витрат,  попередню фактичну сплату таких послуг та виходив при цьому з розміру заборгованості по оплаті послуг,  вказаного в довідці ВАТ «Херсонгаз» від 31.01.2007 року /а.с. 72/.

Такі висновки суду відповідають встановленим обставинам справи,  підтверджуються дослідженими судом доказами,  яким дана відповідна юридична оцінка,  ґрунтуються на вимогах закону.

Оскільки суд при вирішенні спору зайво послався на  ст. 116,  157 ЖК України,   ст. 405 ЦК України,  які спірні правовідносини не регулюють,  і не послався на  ст. 162 ЖК України,  яка має бути застосована,  та в порушення  СТ. 88 ЦПК України не вирішив питання про розподіл судових витрат,  то,  за думкою судової колегії,  посилання на вказані норми права з рішення суду слід виключити та доповнити резолютивну частину рішення вказівкою про застосування необхідної норми права,  розподілити судові витрати.

В решті рішення суду в оскаржуваній частині постановлено з додержанням норм матеріального і процесуального права,  тому підстав для його скасування чи зміни колегія судців не вбачає.

В іншій частині (відмова ОСОБА_2  у відшкодуванні моральної шкоди,  стягненні квартирної плати) рішення суду ніким не оскаржується тому згідно ч.1  ст. 303 ЦПК України колегія судців йому юридичної оцінки не дає.

Доводи апеляційної скарги до уваги не приймаються,  як такі,  що не обґрунтовані вимогами закону,  належними доказами,  і такі,  що висновки суду не спростовують.

Зокрема,  безпідставними є посилання апелянтки на показання свідка ОСОБА_4 про надання їй психологічної допомоги в період з 25.10.2006 року до 03.02.2007 року /а.с. 116,   119,    120/ у зв'язку з протиправними

діями ОСОБА_2  як на достовірний доказ по справі на її користь,  оскільки вирішення питання про погіршення психологічного стану апелянтки та про наявність причинного зв'язку між діями ОСОБА_2  і таким погіршенням потребують спеціальних знань,  використання яких має відбуватися шляхом призначення експертизи в порядку,  передбаченому  ст.  143 ЦПК України.

Клопотання про забезпечення такого доказу ОСОБА_1 не заявляла.

Не приймаються також до уваги твердження апелянтки про необхідність виключення з розрахунку розміру плати за комунальні платежі за період з 06.10 по 29.12.2006 року (період неможливості користування з її боку комунальними послугами),  оскільки висновки суду про її вину в цьому нею не спростовано.

Керуючись  ст.  ст. 303,  307,  308,  315 ЦПК України,  колегія суддів,  -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 22 лютого 2007 року залишити без змін.

Доповнити резолютивну частину рішення вказівкою про розподіл судових витрат між сторонами: про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрат на сплату судового збору 97 грн.,  витрат на правову допомогу 500 грн.,  витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду судової справи - 30 грн.,  всього 597 грн.; про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрат на сплату судового збору 51 грн.,  витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 30 грн. всього 81 грн.

Виключити з рішення суду посилання на  ст. 405 ЦК України,   ст.  ст. 116,  157 ЖК України,  вважати спір вирішеним в т. ч. на підставі  ст. 162 ЖК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення,  може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.