Справа №22ц-941, 2007р. Головуючий в 1-й інстанції Радченко Г.А.
Категорія:5 Доповідач - Цуканова І.B.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2007 poкy квітня місяця "18" дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:
Головуючого - Цуканової І.В.
Суддів: Кузнєцової О.А., Капітан І.А.
при секретарі - Бондарчук В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Комсомольського районного суду м. Херсона від 12 січня 2007 року за позовом, ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, відшкодування моральної шкоди, -
встановила:
В листопаді 2004 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та відшкодування моральної шкоди.
Позивачка зазначала, що їй на праві власності належить 85/100 частин домоволодіння, розташованого в АДРЕСА_1 на земельній ділянці площею 170, 5кв.м.
Відповідачці належить 15/100 частин цього домоволодіння на земельній ділянці площею 184, 5кв.м.
На підставі рішення суду вона, позивачка, позначила межі користування земельними ділянками, звівши огорожу із каменю - ракушняку.
У 2004 році відповідачка самовільно, використовуючи зведену нею, позивачкою, огорожу, звела стіну двоповерхового будинку, порушивши санітарні та протипожежні норми та позбавивши її можливості використовувати огорожу за призначенням і вільно обслуговувати свою частину в домоволодінні.
Оскільки відповідачка, незважаючи на попередження з боку виконкому районної ради м. Херсона, продовжує самовільне будівництво, ОСОБА_2 просила суд зобов'язати ОСОБА_1 усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою шляхом знесення незаконного будівництва, а також; стягнути з неї 4 000грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.
Справа розглядалася судами двічі.
Рішенням Комсомольського районного суду м. Херсона від 12.01.2007 року позов ОСОБА_2 задоволено частково.
Усунено перешкоди в користуванні ОСОБА_2 земельною ділянкою по АДРЕСА_1 з боку ОСОБА_1 шляхом зносу самочинної забудови, що спирається зовнішньою стіною на капітальну огорожу, виконану із силікатної цегли та природного пиляного каменю, впритул до одноповерхової
будівлі літ. «А», розташованої безпосередньо на межі між; земельною ділянкою ОСОБА_1 та ОСОБА_2
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 1 000грн. моральної шкоди та судові витрати по сплаті судового збору у сумі 51грн. та на правову допомогу в сумі 1 000грн.
В решті позову відмовлено за необґрунтованістю.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким позивачці у задоволенні позову відмовити, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального і процесуального права.
В письмових запереченнях ОСОБА_2 апеляційну скаргу не визнала, просила рішення суду залишити без змін, як постановлене з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Заслухавши доповідача, осіб, що з'явилися в судове засідання, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.
З матеріалів справи видно, що згідно свідоцтву про право власності від 14.10.2003 року ОСОБА_2 належить 85/100 частин домоволодіння за адресою АДРЕСА_1(далі домоволодіння) /а.с. 5, б/.
На підставі договору від 19.08.2004 року ОСОБА_3 подарувала ОСОБА_1 15/100 частин домоволодіння /а.с. 173/.
Рішенням Комсомольського районного суду м. Херсона від 21.01.2002року між співвласниками домоволодіння ОСОБА_2 та ОСОБА_3 встановлений порядок користування земельною ділянкою за вказаною адресою, згідно з висновком судово-технічної експертизи від 10.10.2002 року ОСОБА_2 виділено в користування земельна ділянка площею 170, 5кв.м. та ОСОБА_3 -184, 5кв.м. /а.с. 7/.
27.01.2005 року ОСОБА_3 продала ОСОБА_1 належну їй на праві власності земельну ділянку площею 0, 0181га, що знаходиться в АДРЕСА_1, для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд /а.с. 181/.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2, суд виходив з того, що відповідачка, здійснюючи самовільно реконструкцію належної їй частки в домоволодінні АДРЕСА_1, порушує права позивачки як власника іншої частки в домоволодінні, чинить останній перешкоди в користуванні виділеною їй частиною земельної ділянки та завдає моральних страждань.
Проте, до такого висновку суд прийшов неповно з'ясувавши обставини справи та допустивши порушення норм матеріального права.
Так, із матеріалів справи вбачається, що в обґрунтування позовних вимог позивачка, в першу чергу, посилалася на ту обставину, що ОСОБА_1 самочинно зводить другий поверх у належному їй на праві власності будинку, відступивши при цьому від будівельних норм та правил, а також: з використанням зведеної нею
(позивачкою) огорожі із силікатної цегли та природного пиляного каменю.
Дійсно, той факт, що ОСОБА_1 без отримання дозволу компетентних органів проводить надбудову належної їй частки в домоволодінні, підтверджений наданими суду доказами і відповідачкою не заперечується.
Однак, вважаючи дану обставину підставою для задоволення позову, суд не врахував, що за змістом ст. 37б ЦК України питання про знесення самочинного будівництва вирішується судом лише у разі, якщо неможливо провести його перебудову відповідно до будівельних норм і правил, або особа, яка здійснила самочинне будівництво, відмовляється провести таку перебудову. При цьому правом на звернення до суду з наведеними вище вимогами наділений відповідний орган державної влади або орган місцевого самоврядування.
Такий орган з позовом до відповідачки про знесення самочинного будівництва не звертався.
З доданого апелянткою до апеляційної скарги листа виконкому Комсомольської районної у м. Херсоні ради від 09.01.2007року вбачається, що заява ОСОБА_1 про законність вільної перебудови за місцем проживання підлягає розгляду виконкомом в порядку черговості /а.с. 287/.
За таких обставин доводи позивачки про невідповідність здійсненої відповідачкою забудови вимогам будівельних норм і правил (зазначеним у висновках судових будівельно-технічних експертиз від 04.05.2005р. і 12.09.2006р.) /а.с. 28, 60, 217-244/ не є підставою для задоволення її позовних вимог про знесення забудови.
Крім того, позивачка не довела наявність перешкод з боку ОСОБА_1 у користуванні земельною ділянкою чи розташованими на ній спорудами. Висновки експерта у вказаній частині носять припустимий характер і наявністю зазначених ним перешкод (зменшення інсоляції в житловому будинку позивачки, можливе руйнування її літньої кухні через неправильний водовідвід атмосферних опадів з будівлі відповідачки) ОСОБА_2 свій позов не обґрунтовувала.
Колегія суддів вважає, що при задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 судом порушено принцип справедливого розгляду справи, зазначений в ч. 1 ст. 1 ЦПК України, оскільки при постановленні рішення не враховано, що остання ще до встановлення в судовому порядку користування земельною ділянкою зруйнувала належну їй частину житлового будинку, зобов'язалася перед співвласником ОСОБА_3 побудувати капітальну стіну для укріплення частини будинку, що залишилася (за матеріалами справи - спірну огорожу) про що написала розписку від 13.04.2002 року /а.с. 189/, свої житловий будинок та літню кухню збудувала самовільно, незважаючи на попередження повноважних органів /а.с. 25, 204/ та здала в експлуатацію 11.07.2003 року /а.с. 67-68/.
За таких обставин вимоги позивачки про усунення з боку відповідачки перешкод у користуванні земельною ділянкою є незаконними, необгрунтованими і не підлягаючими задоволенню.
Оскільки вимоги про відшкодування моральної шкоди є похідними від підставності вищевказаних вимог, то з огляду на висновок судової колегії щодо них, ці вимоги про відшкодування моральної шкоди також задоволення не підлягають.
Відповідно, рішення суду, як постановлене з порушенням норм матеріального права при неповному з'ясуванні обставин справи, висновок якого не відповідає обставинам справи, слід
скасувати, ухвалити нове, яким ОСОБА_2 у задоволенні позову відмовити.
На підставі ст. ст. 376, 1167 ЦК України, керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Комсомольського районного суду м. Херсона від 12 січня 2007 року скасувати.
Відмовити ОСОБА_2 в задоволенні позову, заявленого до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, відшкодування моральної шкоди.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскарнсено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом місяця з дня набрання законної сили.