Справа № 11-452/11 12.07.2011 12.07.2011 02.08.2011
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
справа № 11-452/2011 головуючий суду 1 інстанції: Павлова Ж.П.
категорія: ст. 185 ч.1, ст. 185 ч.4 КК України доповідач: Кваша С.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 липня 2011 року м. Миколаїв
колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:
головуючого – Ржепецького О.П.
суддів – Пісного І.М., Кваші С.В.
за участю прокурора - Іванова А.О.
секретаря - Бойко М.А.
засудженого - ОСОБА_2
потерпілих - ОСОБА_3, ОСОБА_4
розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією представника потерпілих ОСОБА_5 та апеляцією засудженого ОСОБА_2 на вирок Заводського районного суду м. Миколаєва від 16 травня 2011 року, яким
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, проживаючого в АДРЕСА_3, раніше не судимого:
Засуджено:
- за ч.1 ст. 185 КК України до 1 року позбавлення волі;
- за ч.4 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено покарання у виді 5 років позбавлення волі.
Вироком суду ОСОБА_2 засуджений за те, що в період часу з 16.07.2009 року по січень 2010 року (точна дата в ході досудового слідства не встановлена) проживаючи разом з ОСОБА_4, діючи з єдиним умислом направленим на таємне викрадення чужого майна належного ОСОБА_4, у за місцем свого проживання в АДРЕСА_1, шляхом вільного доступу, таємно викрав кошти в сумі 20000 грн., які належали ОСОБА_4, чим спричинив їй матеріальну шкоду на суму 20000 грн. З місця скоєння злочину ОСОБА_2 зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.
01.12.2010 року ОСОБА_2 знаходячись в стані алкогольного сп’яніння маючи ключі від квартири АДРЕСА_1, зайшов в неї та викрав ключі від квартири ОСОБА_3 і в цей же день приїхав до будинку АДРЕСА_2. Потім проник до квартири та таємно викрав кошти в сумі 167000 грн., які належали ОСОБА_3 З місця скоєння злочину ОСОБА_2 зник, розпорядившись викраденими коштами на власний розсуд.
В апеляційній скарзі представник потерпілих ОСОБА_5 вважає вирок суду занадто м’яким та просить призначити покарання у виді 8 років позбавлення волі.
В апеляційній скарзі засуджений ОСОБА_2 просить вирок суду змінити, призначити покарання не пов’язане з позбавленням волі, застосувавши вимоги ст. 75 КК України. Вважає покарання таким, що не відповідає особі засудженого. Вказує, що суд першої інстанції не в повній мірі врахував пом’якшуючі обставини, а саме, щире каяття, знаходження на утриманні неповнолітньої дитини, часткове визнання вини, а також ту обставину, щораніше до кримінальної відповідальності не притягувався.
Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженого ОСОБА_2, який просив змінити вирок, пом’якшити покарання та відмовити в задоволенні апеляції представника потерпілих, потерпілу ОСОБА_3, яка просила задовольнити апеляцію представника потерпілих та відмовити в апеляції засудженого, потерпілу ОСОБА_4, яка підтримала апеляції засудженого та була проти апеляції представника потерпілих, думку прокурора, який вважав вирок законним і обґрунтованим та просив апеляцією залишити без задоволення, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляція засудженого та апеляція представника потерпілих не підлягають задоволенню.
Висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_2 в скоєнні вказаного у вироку злочину, за обставин встановлених судом, відповідають фактичним обставинам справи та підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, які ніким з учасників судового розгляду не заперечуються. Дослідивши здобуті докази, суд дав їм належну оцінку та дійшов правильного висновку про вчинення засудженим злочину, передбаченого ст. 185 ч. 1, ст. 185 ч. 4 КК України.
Що стосується покарання, то воно засудженому ОСОБА_2 призначено з дотриманням вимог ст. ст. 65-67 КК України, тобто з урахуванням ступені тяжкості вчиненого, даних про особу засудженого, який характеризується позитивно, раніше не судимий, обставин, що пом’якшують покарання а саме – щирого каяття та утримання неповнолітньої дитини.
Приймаючи до уваги тяжкість злочину, особу засудженого, обставин, які пом’якшують покарання суд першої інстанції дійшов вірного висновку, про призначення покарання ОСОБА_2 у виді позбавлення волі строком на 5 років.
Виходячи з вищевикладеного підстав для зміни вироку та пом’якшення чи обтяження засудженому ОСОБА_2 міри покарання, колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А :
Апеляції представника потерпілих ОСОБА_5 та засудженого ОСОБА_2 залишити без задоволення, вирок Заводського районного суду м. Миколаєва від 16 травня 2011 року відносно ОСОБА_2 – без змін.
Головуючий:
Судді: