Справа № 11-386/11 23.06.2011 23.06.2011 02.08.2011
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
справа № 11-386/2011 головуючий суду 1 інстанції: Стрєльніков Д.В.
категорія: ст. 286 чю1 КК України доповідач: Кваша С.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 червня 2011 року м. Миколаїв
колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:
головуючого – Чернявського А.С.
суддів – Пісного І.М., Кваші С.В.
за участю прокурора - Максимишина О.Л.
засудженого - ОСОБА_2
потерпілих - ОСОБА_3, ОСОБА_4
захисника - ОСОБА_5
представника потерпілих - ОСОБА_6
розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляціями захисника засудженого ОСОБА_5 та представника потерпілих ОСОБА_6 на вирок Миколаївського районного суду Миколаївської області від 31 березня 2011 року, яким
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, раніше не судимого:
- Засуджений за ч.1 ст.286 КК України до 2 років виправних робіт з відрахуванням 10% із заробітку в дохід держави, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 рік.
Постановлено стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 у відшкодування майнової шкоди – 85990,90 грн., моральної шкоди 35000 грн., всього 120990,90 грн.
Постановлено стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 у відшкодування моральної шкоди 35000 грн.
Постановлено стягнути з ОСОБА_2 на користь Науково-дослідного експертно-кримналістичного центру УМВС України в Миколаївській області судові витрати в розмірі 8108,43 грн.
Згідно вироку засуджений ОСОБА_2 28 липня 2009 року, приблизно о 13 годині, керуючи автомобілем «ТОЙОТА ЛЕНД КРУЗЕР ПРАДО» по автодорозі Миколаїв – Парутіне – Очаків з боку м. Очакова у напрямку м. Миколаєва. При під’їзді до повороту на с. Радсад Миколаївського району Миколаївської області, ОСОБА_2 в порушенні п.п. 2.3 «б», 12.1 ПДР не обрав безпечну швидкість руху, виявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін, що призвело до ДТП. При виявлені невстановленого в ході досудового слідства автомобіля «Славута», який виконував поворот ліворуч і не створював перешкоду для руху автомобіля «ТОЙОТА ЛЕНД КРУЗЕР ПРАДО», водій ОСОБА_2 застосував міри екстреного гальмування. При цьому він не контролював подальший рух свого транспортного засобу та виїхав на смугу зустрічного руху, де допустив зіткнення з зупиненим у межах своєї смуги руху автомобілем «Шевролет Лачеті», яким керував ОСОБА_3 Внаслідок ДТП ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження, які відносяться до категорії середнього ступеня тяжкості за ознакою тривалості розладу здоров’я. Крім того пасажир автомобіля «Шевролет Лачеті» ОСОБА_4 одержала тілесні ушкодження, які відносяться до категорії середнього ступеня тяжкості за ознакою тривалості розладу здоров’я.
В апеляції захисник ОСОБА_5 просить вирок суд скасувати та направити справу прокурору для проведення додаткового розслідування.
Вважає висновки суду, викладені у вироку не відповідають фактичним обставинам справи, досудове і судове слідство є однобічним та неповним.
Стверджує, що із-за автобусу «Богдан» виїхав автомобіль «Славута», який виконував поворот ліворуч, тобто виконав виїзд на смугу зустрічного руху, чим створив небезпеку для руху автомобіля під керуванням ОСОБА_2, при цьому ОСОБА_2 та ОСОБА_7 зазначали, що до виїзду автомобіля «Славута» із-за автобусу «Богдан» вони його не бачили.
Вказує, що органи досудового слідства та суд першої інстанції не прийняли мір для встановлення зазначених транспортних засобів та допиту їх водіїв. На думку апелянта причинно-наслідковим зв’язком ДТП є порушення ПДР водієм автомобіля «Славута».
Апелянт стверджує, що для встановлення ступеня винуватості ОСОБА_2 необхідно встановити водія автомобіля «Славута», допитати його, провести необхідні слідчі дії з його участю, необхідні експертизи та відтворення обстановки та обставин події. Крім того зазначає, що автомобіль «Шевролет Лачеті» рухався зі швидкістю 30-40 км/год., не стояв на місці.
В апеляції представник потерпілих ОСОБА_6 просить вирок суду змінити в частині задоволення позовних вимог щодо відшкодування майнової шкоди та стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 додатково витрати на правову допомогу в розмірі 4000 грн., вартість автотоварознавчого дослідження в сумі 800 грн. та послуги нотаріуса в сумі 450 грн., на користь ОСОБА_3 додатково витрати на правову допомогу в розмірі 4000 грн., витрати на перекладача в розмірі 180 грн. та витрати на послуги нотаріуса в сумі 200 грн. Вважає, що ці витрати відносяться до матеріальної шкоди, заподіяної безпосередньо злочином.
Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженого ОСОБА_2 та його захисника, які просили скасувати вирок та направити справу прокурору для додаткового розслідування, потерпілих ОСОБА_4, ОСОБА_3 та їх представника, які просили задовольнити апеляцію представника, а апеляцію захисника вважали такою, що не підлягає задоволенню, думку прокурора, який вважав вирок законним і обґрунтованим та просив апеляції залишити без задоволення, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів дійшла висновку, що апеляція захисника засудженого ОСОБА_2 та апеляція представника потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_3 не підлягають задоволенню, виходячи із наступного.
Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_2 у скоєнні злочину, за який він засуджений, за обставин встановлених судом, відповідають фактичним обставинам справи і підтверджуються доказами дослідженими в судовому засіданні та викладеними у вироку.
Твердження захисника засудженого, що автомобіль «Славута», який виконував поворот ліворуч та виконав виїзд на смугу зустрічного руху, чим створив небезпеку для руху автомобіля під керуванням ОСОБА_2 і причинно-наслідковим зв’язком ДТП є порушення ПДР водієм автомобіля «Славута» та необхідно встановити водія автомобіля «Славута», допитати його, провести необхідні слідчі дії з його участю, необхідні експертизи та відтворення обстановки та обставин події не заслуговують на увагу.
Так, відповідно до висновку експерта №1/29 від 21.10.2010 року (а.с.153-158) ОСОБА_2 мав можливість запобігти події в даній дорожній ситуації шляхом дотримання безпечної швидкості та прийомів керування, щоб мати змогу постійно контролювати рух автомобіля та безпечно керувати ним. Дії ОСОБА_2 знаходяться у причинному зв’язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди.
Посилання захисника засудженого на те, що автомобіль «Шевролет Лачеті» рухався зі швидкістю 30-40 км/год. не відповідають фактичним обставинам справи. Згідно того ж висновку експерта автомобіль «Шевролет Лачеті» знаходився в нерухомому стані і його водій не міг вплинути на розвиток ДТП та знаходився в аварійній обстановці.
Вищевказані обставини знайшли своє підтвердження в показаннях потерпілих, які були останніми підтверджені при відтворенні обстановки і обставин події, з яких вбачається, що їх автомобіль фактично стояв на місці, а автомобіль «Славута» подолав відстань від осьової лінії дорожньої розмітки 60 метрів за 7 секунд (а.с. 143-150).
Згідно висновку авто-технічної експертизи №2/104 від 14.07.2010 року на момент огляду технічних несправностей автомобілі «Тойота», які могли б вплинути на його рух не виявлено (а.с. 40-42).
З рапорту та протоколу огляду місця ДТП вбачається, що ділянка дороги, де відбулося зіткнення – чиста і суха та має середньо-зернисте асфальто-бетонне покриття (а.с. 10-16, 27-28).
Таким чином суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що з вини ОСОБА_2 відбулося ДТП, що призвело до встановлених наслідків так як суд першої інстанції повністю та об’єктивно дав оцінку всім доказам по справі. А вимоги апелянта щодо необхідності встановити водіїв автомобіля «Славута» та «Богдан» не можуть впливати добуті в ході досудового слідства докази і бути підставою для направлення справи на проведення додаткового розслідування.
Щодо доводів представника потерпілих в частині додаткового стягнення з ОСОБА_2 витрат на послуги нотаріуса, правову допомогу, перекладача та автотоварознавчого дослідження не заслуговують на увагу.
Вирішуючи позов в частині стягнення у відшкодування матеріальної шкоди завданої злочином, суд вмотивував належним чином складову стягнення матеріальних збитків. Що ж стосується збитків стосовно послуг нотаріуса, правової допомоги, перекладача та автотоварознавчого дослідження, то в цій частині цивільний позов не випливає із пред’явленого обвинувачення, а тому він не підлягає розгляду в кримінальній справі.
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно дав оцінку та в повному об’ємі дослідив всі докази по справі.
Порушень кримінально-процесуального закону, які б вказували на необхідність скасування вироку та направлення справи прокурору для додаткового розслідування, колегією суддів не встановлено.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А :
Апеляції захисника ОСОБА_5 та представника потерпілих ОСОБА_6 залишити без задоволення, а вирок Миколаївського районного суду Миколаївської області від 31 березня 2011 року відносно ОСОБА_2 – без змін.
Головуючий:
Судді: