Справа №    1-78-07р.

Україна

ГОРОДИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД  ЧЕРКАСЬКОЇ    ОБЛАСТІ

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2007 року                                                   Городищенський районний суд

Черкаської області

у складі:

головуючого судді                                                                                            Синиці Л.П.

' при секретарі                                                                                                   Хіжняк В. Л.

з участю прокурора                                                                                          Ракітіної Г. А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.  Городище кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_1,  ІНФОРМАЦІЯ_1,  уроженця та жителя АДРЕСА_1,  українця,  громадянина України,  одруженого,  з середньою освітою,  не працюючого,  не судимого,

у вчиненні злочину передбаченого  ст.  164 ч. 1 КК України,  -

встановив:

Підсудний ОСОБА_1,  згідно рішення Городищенського районного суду Черкаської області від 23. 01. 2006 року зобов'язаний до сплати аліментів у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку,  щомісячно,  на утримання сина ОСОБА_2 -ІНФОРМАЦІЯ_2,  сина ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_3,  до досягнення дітьми повноліття,  на користь матері дітей - ОСОБА_4,  жительки АДРЕСА_2. Проте ОСОБА_1  став на шлях злісного ухилення від сплати аліментів,  тривалий час ніде не працює,  не приймає міри по сплаті   заборгованості по

 аліментах,  не перебував і на даний час не перебуває на обліку в Городищенському районному центрі зайнятості,  як безробітній,  і має заборгованість по сплаті аліментів за 8 місяців,  в розмірі 1612 грн.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1  свою вину в пред'явленому обвинуваченні визнав повністю,  пояснюючи,  що дійсно згідно рішення Городищенського районного суду Черкаської області від 23. 01. 2006 року зобов'язаний до сплати аліментів у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку,  щомісячно,  на утримання сина ОСОБА_2 -ІНФОРМАЦІЯ_2,  сина ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_3,  до досягнення дітьми повноліття,  на користь матері дітей - ОСОБА_4,  жительки АДРЕСА_2,  однак їх не сплачує,  бо на даний час ніде не працює і не має доходів. За викликами до державного виконавця не з'являвся,  бо не мав такого бажання,  а що стосується заборгованості по сплаті аліментів,  то способів її погашення у нього не існує.

Крім повного визнання своєї вини підсудним ОСОБА_1  його вина також підтверджується доказами добутими на досудовому слідстві,  а саме : - постановою про порушення кримінальної справи по факту злісного ухилення від сплати аліментів гр. ОСОБА_1  (а.с.  1); - поданням державної виконавчої служби (а.с.  5); - виконавчим листом та розрахунком заборгованості по сплаті аліментів (а.с.  6,  7); - пропозиціями державного виконавця (а.с.  8,  9,  10); - заявою ОСОБА_4 (ах. 11); - протоколом допиту свідка ОСОБА_5 (а.с.  23,  24); - свідоцтвами про народження дітей (а.с.  31,  32),  і перевіреними в суді у відповідності до  ст.  299 КПК України,  де факти,  які сторонами не оспорюються,  вважаються дослідженими та встановленими як стосовно об'єктивної так і суб'єктивної сторони злочину з розумінням відсутності в учасників судового розгляду права на апеляційне оскарження в цій частині,  а також показами потерпілої ОСОБА_4,  що дані у судовому засіданні. Учасники судового розгляду не оспорюють фактичних обставин справи,  і тому,  суд,  вважає за недоцільне дослідження доказів стосовно обставин справи щодо обвинувачення підсудного ОСОБА_1  за  ст.  164 ч.1 КК України. Учасники проти скороченого судового слідства не заперечують.

Підсудний,  прокурор,  потерпіла вірно розуміють зміст цих обставин (об'єктивну та суб'єктивну сторони злочину),  сумнівів у добровільності та істинності їх позицій немає. Учасникам судового розгляду роз'яснені їх права,  передбачені  ст.  299 Кримінально-процесуального Кодексу України,  тобто,  відсутність у них права подальшого оскарження цих фактичних обставин в апеляційному порядку.

Таким чином,  дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності,  суд,  вважає,  що пред'явлене обвинувачення підсудному ОСОБА_1  доказане повністю.

Оскільки підсудний ОСОБА_1  злісно ухиляється від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів),  його дії слід кваліфікувати за ч. 1  ст.  164 КК України.

Призначаючи покарання підсудному,  суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину,  особу винного,  а також відсутність як пом'якшуючих так і обтяжуючих обставин його вчинення.

Враховуючи те,  що ОСОБА_1  свою вину у скоєному злочині визнав повністю,  суд вважає за можливе застосувати йому покарання без ізоляції від суспільства із застосуванням    ст.    75   КК   України,    звільнивши   ОСОБА_1    від   відбування призначеного покарання з випробуванням.  Судових витрат по справі не має. Речові докази відсутні. Керуючись  ст.   ст.  323,  324 КПК України,  суд,  -

засудив  :

Визнати ОСОБА_1,  винним у скоєнні злочину,  передбаченого  ст.  164 ч. 1 Кримінального Кодексу України,  і призначити йому за даною статтею покарання у вигляді двох років обмеження волі.

На підстав  ст.  75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_1 від відбуття призначеного покарання,  якщо останній протягом дворічного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

На підставі п. п.3,  4  ст.  76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_1 обов'язки не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавсої системи,  повідомляти вказані органи про зміну місця проживання,  роботи та періодично з'являтися в даний орган для реєстрації.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1  до вступу вироку в законну силу залишити попередню - підписку про невиїзд.

Вирок суду може бути оскаржено до апеляційного суду Черкаської області шляхом подачі апеляції через Городищенський районний суд на протязі п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.