Справа   №2-291-2007р.

Україна

 ГОРОДИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД  ЧЕРКАСЬКОЇ    ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2007 року                                                                                         м.  Городище

Городищенський районний суд Черкаської області у складі: судді Синиці Л.П.,  при секретарі Хіжняк В. Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,  -

встановив:

24 квітня 2007 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач посилається на те,  що 11 лютого 2002 року між нею та відповідачем ОСОБА_2 був зареєстрований шлюб,  до цього сторони по справі жили однією сім'єю з 1992 року. Фактично у шлюбі прожили п'ятнадцять років. Від даного шлюбу у 1992 році народилася дитина - син ОСОБА_3,  який перебуває на обопільному утриманні подружжя. Спільне життя з відповідачем не склалося через те,  що останній постійно вчиняє у сім'ї сварки,  неодноразово наносячи побої позивачу. Після чергової сварки із застосуванням фізичної сили зі сторони відповідача,  на початку квітня поточного 2007 року позивач з дитиною залишила чоловіка,  і припинила спільне проживання. Подальше спільне життя та збереження сім'ї неможливе. Надій на примирення та відновлення подружніх стосунків немає. Майнового спору не існує.

У судовому засіданні позивач доводи позову підтримала в повному обсязі та вказала,  що терміну для примирення надавити не потрібно,  бо ходити із синцями на тілі у неї немає більше сил,  а час-відповідача,  в кращу сторону,  не змінить. Відповідач позовні вимоги визнав повністю,  погоджуючись із їх змістом та не заперечує проти розірвання шлюбу і проживання дитини з матір'ю,  вказавши,  що даний шлюбу у сторін по справі є першим,  часу для примирення давати непотрібно.

Суд,  заслухавши пояснення сторін та вивчивши матеріали справи,  вважає,  що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч.4  ст.  130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку,  встановленому  ст.  174 цього ж Кодексу. Згідно з ч.4  ст.  174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову,  суд,  за наявності для того законних підстав,  ухвалює рішення про задоволення позову.

Згідно до  ст.  110 Сімейного Кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя,  і вразі неможливості примирення сторін відповідно до  ст.   ст.  111,  112 СК України - розривається.

Як вбачається подальше збереження сім'ї ОСОБА_1 не можливе,  сторони не бажають миритися,  категорично заперечуючи проти надання їм терміну для примирення. Шлюб фактично розпався,  сторони проживають окремо,  і тому спільне проживання як подружжя є неможливе,  суперечить їх інтересам,  насамперед інтересам позивача,  та інтересам дитини,  яка є свідком негативного ставлення батька до матері.

Позов підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу,  копією свідоцтва про народження дитини.

На підставі викладеного,  керуючись  ст.   ст.  104,  105,  110 - 112 Сімейного Кодексу України,   ст.  ст.  5, 6,  10,  15, 30, 60,  130,  174,  212,  213, 215,  294Цивільно-процесуального Кодексу України,  суд,  -

вирішив:

Позов задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1     та     ОСОБА_2 зареєстрований 11 лютого 2002 року виконавчим комітетом Вільшанської селищної ради Городищенського району Черкаської області,  актовий запис в книзі реєстрації актів громадянського стану № 1.

При видачі свідоцтва про розірвання шлюбу стягнути з ОСОБА_2 на користь держави мито в сумі 17 (сімнадцять) гривень,  звільнивши ОСОБА_1 від сплати мита.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Черкаської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення,  заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги,  з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4  ст.  295 ЦПК України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання заяви про його оскарження чи розгляд справи в апеляційному порядку в разі залишення його без змін.