Справа   № 2-336-2007р.

Україна

ГОРОДИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД  ЧЕРКАСЬКОЇ    ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

08 червня 2007 року                                                                                       м.  Городище

Городищенський районний суд Черкаської області у складі:   судді Синиці   Л.П.,  при секретарі Хіжняк В.Л.,

розглянувши на попередньому судовому засіданні в залі Городищенського районного суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,  -

встановив:

24 травня 2007 року ОСОБА_1  звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач посилається на те,  що 10 лютого 2001 року вона з відповідачем уклали шлюб,  який зареєстрували у Старосільській сільській раді Городищенського району,  Черкаської області. Однією сім'єю прожили шість років,  у шлюбі народився син ОСОБА_3,  ІНФОРМАЦІЯ_2. У лютому 2007 року подружжя припинило спільне проживання через те,  що сторони втратили почуття одне до одного,  виникло відчуження і співжиття під одним дахом стало нестерпним.  Подальше збереження сім'ї,  вважає недоцільним,

У судовому засіданні позивач доводи позову підтримала в повному обсязі,  і пояснила,  що наразі вона проживає у м.  Черкасах з іншим чоловіком з яким бажає укласти новий шлюб,  а для цього їй необхідно вирішити питання про розірвання шлюбу з ОСОБА_2,  який існує лише юридично. Відповідач не заперечує проти розірвання шлюбу та вказує,  що майнового спору у подружжя не існує; шлюб у сторін перший; малолітня дитина - син ОСОБА_3,  після розірвання шлюбу буде проживати з матір'ю; витрати,  пов'язані з одержанням свідоцтва про розлучення буде нести самостійно.

Суд,  заслухавши пояснення сторін та вивчивши матеріали справи,  вважає,  що позов є обгрунтованим та підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно до  ст.  110 Сімейного Кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя,  і вразі неможливості примирення сторін відповідно до  ст.   ст.  111,  112 СК України - розривається.

Як вбачається подальше збереження сім'ї ОСОБА_1 є неможливе та недоцільне,  миритися сторони не бажають. Шлюб фактично розпався і ніхто з подружжя не ставить питання про примирення,  а суд не вбачає для цього підстав,  адже позивач,  проживає у фактичних шлюбних відносинах з іншою людиною,  тому проживання подружжя ОСОБА_1 як сім'ї суперечить їх інтересам.

Позов підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу (а. с.  3),  копією свідоцтва про народження дитини (а. с.  4).

На підставі викладеного,  керуючись  ст.   ст.  104,  105,  110-112 Сімейного Кодексу України,   ст.  ст.  5,  6,  10,  15,  30,  60,  212,  213,  215,  294 Цивільно -процесуального Кодексу України,  суд,  -

 вирішив:

Позов задовольнити.

Розірвати    шлюб    між    ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрований 10 лютого 2001 року Старосільської сільської радою Городищенського району,  Черкаської області,  актовий запис №3.

При видачі свідоцтва про розірвання шлюбу стягнути з ОСОБА_2 на користь держави мито в сумі 17 (сімнадцять) грн.,  звільнивши ОСОБА_1 від сплати мита.

Після розірвання шлюбу малолітній син ОСОБА_3 ОСОБА_1 -ІНФОРМАЦІЯ_1 буде проживати біля матері.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Черкаської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення,  заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги,  з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4  ст.  295 ЦПК України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання заяви про його оскарження чи розгляд справи в апеляційному порядку в разі залишення його без змін.