ВИРОК

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

18 січня 2007 року Носівський районний суд в складі:

головуючого районного судді Дикого В.М.

при секретарі Чуенко Л.А.

з участю прокурора Савченко В.В.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в приміщенні Носівського районного суду

кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_1ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця

м.Носівки, жителя с.Червоні Партизани Носівського району Чернігівської області, громадянина

України, українця, освіта середня, працюючого різноробочим ТОВ АФ „Обрій", не судимого в

порядку ст..89 КК України, обвинувачуваного по ст..350ч.2 КК України,

ВСТАНОВИВ:

22 листопада 2006 року біля 20 години працівниками єгерської служби ТОВ „Мисливське господарство „Орішне" під час охорони мисливських угідь в урочищі „Кіровське озеро" були виявлені громадяни ОСОБА_2, ОСОБА_3ОСОБА_1 на автомобілі ГАЗ-66, котрі маючи при собі човен, електроудочку з акумулятором (засоби масового знищення риби) збиралися займатися незаконним виловом риби.

На вимогу єгеря ОСОБА_4. зупинитися автомобіль ГАЗ-66, за кермом якого знаходився ОСОБА_2, не зупинився, а таранив автомобіль УАЗ-3160, який належить ТОВ МГ „Орішне", намагаючись зникнути.

На повідомлення ОСОБА_4 до єгерської служби на місце прибули інші єгері та стали переслідувати вказаний автомобіль намагаючись його зупинити.

Після того як дорога була перегороджена автомобілями та автомобіль ГАЗ -66 зупинився єгер ОСОБА_4, який виконував свої службові обов'язки по охороні мисливських угідь від порушників правил полювання та вилову риби намагався витягнути з кабіни водія ОСОБА_2, який перебував у стані алкогольного сп"яніння, з метою припинення їх опору.

В цей час ОСОБА_1з метою припинення діяльності єгеря по виконанню службових обов'язків вдарив ОСОБА_4невідомим предметом по голові, заподіявши йому тілесні ушкодження, що відносяться до категорії легких, що потягли короткочасний розлад здоров"я.

Допитаний як підсудний ОСОБА_1 винним себе по ст..350ч.2 КК України визнав повністю і показав, що 22 листопада 2006 року він з ОСОБА_3перебували у лісі у лісника ОСОБА_2, заготовляли собі дрова. В кінці робочого дня в ліс приїхав автомобілем ГАЗ-66 ОСОБА_2 щоб забрати їх додому. Коли сіли в автомобіль то ОСОБА_2 запропонував половити риби на річці Струга та каналах, що примикають до неї. В кузові автомобіля вже знаходився човен та електровудочка. Вони згодились з пропозицією ОСОБА_2 і поїхали до річки. Через деякий час побачили, що в їх сторону рухається автомобіль УАЗ, який став їх переслідувати. Потім автомобілі зіткнулись, але ОСОБА_2 не зупинився, а став тікати. Через деякий час автомобіль УАЗ їх обігнав і зупинився перед ними. Але ОСОБА_2 знову не зупинився, а таранивши автомобіля став знову тікати. Десь біля села дорогу їм перегородили два автомобілі і тоді ОСОБА_2 зупинив свого автомобіля. До автомобіля підійшов єгер ОСОБА_4 і став витягувати з автомобіля ОСОБА_2а.

Підсудний ОСОБА_1показав, що він в цей час знаходився в кабіні автомобіля поряд з ОСОБА_2ом і схопивши ОСОБА_2 за одяг тримав його і не давав витягнути з автомобіля, а потім якимось чином вдарив по голові єгера ОСОБА_4 і той впав на землю. Після цього вони стали знову тікати автомобілем, але через деякий час їх затримали працівники міліці.

Допитаний як потерпілий ОСОБА_4  показав, що він працює єгерем в ТОВ мисливському господарстві „Орішне". В його обов'язки входить охороняти мисливські угіддя від незаконних полювань та рибальства. 22 листопада 2006 року він перебував на роботі і він отримав вказівку провести патрулювання в урочищі „Кіровське озеро". Біля 17 години він виїхав автомобілем УАЗ в урочище і знаходився там. Біля 20 години він побачив по світлу фар, що

рухається автомобіль поблизу озера. Він почекав доки автомобіль під"їхав ближче, а потім сам виїхав на міст каналу і світлом фар свого автомобіля моргнув іншому автомобілю щоб той зупинився. Потім вийшов з автомобіля і став махати рукою щоб той автомобіль зупинився. Але автомобіль ГАЗ-66 об"їхав його і став тікати. По зовнішньому вигляду автомобіля він бачив, що той автомобіль належить ліснику ОСОБА_2у.

Потерпілий ОСОБА_4 показав, що переслідуючи автомобіль ГАЗ -66 він при світлі фар бачив, що в кузові автомобіля знаходився човен тому йому стало зрозуміло чому автомобіль не зупинився на його вимогу.

ОСОБА_4 показав, що через деякий час він обігнав автомобіль ГАЗ-66 і зупинився попереду, але автомобіль ГАЗ-66 не зупиняючись вивернув вбока щоб об'їхати його автомобіль при цьому таранив його автомобіля і продовжив рух.

ОСОБА_4 показав, що він зателефонував по мобільному телефону іншим єгерям ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7щоб вони надали допомогу в затриманні браконьєрів. Біля „Політвідділу" вони нагнали автомобіль ГАЗ-66, затиснули його, при цьому ОСОБА_2 знову таранив їх автомобілі. Коли автомобіль ГАЗ-66 зупинився, то він підійшов до автомобіля ГАЗ-66 і став витягувати ОСОБА_2 із-за керма автомобіля. В той час коли він витягував з кабіни ОСОБА_2 поряд з ним знаходився ОСОБА_1, який чимось на зразок фонарика сильно вдарив його по голові і від нанесеного удару він упав на землю. Після цього автомобіль ГАЗ-66 став знову тікати, але через деякий час автомобіль ГАЗ-66 зупинили працівники міліції.

Проаналізувавши матеріали справи суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 своїми діями, які виразились в умисному нанесенні легкого тілесного ушкодження службовій особі, яка виконує обов'язок у зв"язку з його службовою діяльністю вчинив злочин, передбачений ст..350ч.2 КК України.

Крім щирих показів підсудного, показів потерпілого, вина ОСОБА_1 по ст..350ч.2 КК України підтверджується висновком судово-медичної експертизи, згідно якої у громадянина ОСОБА_4 мали місце пошкодження у вигляді крововилива, забійної рани лівої лобно-тім"яної області. По ступеню тяжкості ці пошкодження відносяться до категорії легких тілесних пошкоджень, які потягли за собою короткочасний розлад здоров"я (а.с.59).

Таким чином, ОСОБА_1 винен у вчиненні злочину по ст..350ч.2 КК України і підлягає покаранню по вказаній статті КК України.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_1 не встановлено.

Обставиною, що пом"якшує покарання ОСОБА_1 є щире каяття у вчиненому злочині.

ОСОБА_1 згідно санкції ст..350ч.2 КК України повинна бути призначена міра покарання в вигляді позбавлення волі, але враховуючи, що ОСОБА_1не судимий в порядку ст..89 КК України, має постійне місце роботи, суд приходить до висновку, що його виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст..323, ст..324 КПК України,

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1визнати винним у вчиненні злочину по ст..350ч.2 КК України і призначити йому покарання три роки позбавлення волі.

Застосувати до ОСОБА_1 ст..75 КК України - звільнити засудженого від відбування призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку терміном один рік не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов"язки.

Зобов"язати ОСОБА_1 періодично з"являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити без зміни підписка про невиїзд.

На вирок суду може бути подана апеляція протягом п"ятнадцяти діб з моменту його проголошення.