РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 травня 2007 року м. Носівка
Носівський районний суд Чернігівської області у складі: головуючого - судді Корзаченка В.М. при секретарі Оксимець Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Носівського районного суду цивільну справу за позовом комунального підприємства «Носівські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення суми заборгованості,
ВСТАНОВИВ:
Комунальне підприємство «Носівські теплові мережі» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення суми заборгованості за надані послуги з теплопостачання, зазначаючи, що відповідач отримував послуги з теплопостачання за що позивачем нараховувалась відповідна плата. Разом з тим, відповідач до цього часу не розрахувався за надані послуги за період з 01 липня 2004 року до 01 листопада 2004 року, в результаті виникла заборгованість, яка склала 182 (сто вісімдесят дві) гривні 13 коп.
У судовому засіданні представник позивача пояснив, що ОСОБА_1. 26 квітня 2004 року подав заяву про відмову від послуг з теплопостачання, однак це не припиняло дію укладеного з „Теплокомунгазбудом" договору. У січні 2003 року працівниками „Теплокомунгазбуду" встановлено теплолічильник, але зареєстровано його у листопаді того ж року. На той час і на сьогодні у КП „Носівські теплові мережі" не було і немає жодних даних місцевої ради про дозвіл на відключення споживачів від мережі теплопостачання. На підставі рішення виконкому Носівської міської ради від 30 вересня 2004 року № 215 відповідачу проводилось нарахування абонентної плати у розмірі 0, 95 гривень за їм2 опалювальної площі у місяць на протязі календарного року. Представник позивача просив позов задовольнити.
У судовому засіданні відповідач категорично заперечив проти позову та пояснив, що у квітні 2004 року після закінчення опалювального сезону він подав письмову заяву до „Теплокомунгазбуду" про відмову від споживання послуг з теплопостачання, оскільки він буде встановлювати індивідуальну систему опалення, на що має відповідний дозвіл. Про необхідність отримання дозволу міськради на відключення від системи опалення ніколи і ні від кого не чув. На початку 2003 року працівниками „Теплокомунгазбуду" було встановлено теплолічильник на весь багатоквартирний будинок, за показами якого необхідно було проводити розрахунок за спожите тепло. Вже з кінця 2003 року оплата проводилась відповідно до показань лічильника. Після квітня 2004 року послуги з теплопостачання йому не надавались. Він підключив індивідуальну систему опалення квартири 13 грудня 2004 року, своєчасно сплачує всі рахунки і заборгованості у нього немає. Позиція КП „Носівські теплові мережі" щодо проведення нарахувань за теплопостачання у липні-вересні 2004 року йому залишається незрозумілою, послуг він не отримував, письмово від них відмовився ще у квітні, потреби в укладанні договору з КП „Носівські теплові мережі" не вбачав, тому заборгованість вважає нарахованою незаконно і сплачувати її відмовляється.
Заслухавши пояснення сторін, вивчивши письмові докази, суд приходить до висновку, що вимоги позивача задоволенню не підлягають з наступних підстав:
Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 21 Закону України „Про житлово-комунальні послуги" виконавець зобов'язаний розглядати у визначений законодавством термін претензії та скарги
2
споживачів і проводити відповідні перерахунки розміру плати за житлово-комунальні послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості.
Відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 21 Закону України „Про житлово-комунальні послуги" виконавець зобов'язаний вести облік вимог (претензій) споживачів у зв'язку з порушенням порядку надання житлово-комунальних послуг, зміною їх споживчих властивостей.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 24 Закону України „Про теплопостачання" споживач теплової енергії має право на отримання перерахунку за спожиту теплову енергію з урахуванням здійсненого авансового платежу та показань приладів комерційного обліку теплової енергії протягом місяця після закінчення опалювального періоду.
Відповідно до п.3 ч. 2 ст. 25 Закону України „Про теплопостачання" теплопостачальні, теплотранспортні і теплогенеруючі організації зобов'язані здійснювати перерахунок за спожиту теплову енергію із споживачами з урахуванням авансового платежу та показань приладів комерційного обліку теплової енергії протягом місяця після закінчення опалювального періоду.
Відповідно до ч. 6 ст. 26 Закону України „Про житлово-комунальні послуги" у разі зникнення потреби в отриманні послуги або відмови споживача від користування послугою виконавця/виробника споживач має право розірвати договір у порядку, встановленому законом.
Відповідно до п. 15 Правил надання населенню послуг з водо-, теплопостачання та водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 1997 року № 1497 (чинних у 2004 році), у разі встановлення будинкових (або на групу будинків) теплолічильників споживач сплачує за опалення згідно з показаннями цих приладів пропорційно до опалюваної житлової площі квартири.
Відповідно до п. 19 Правил надання населенню послуг з водо-, теплопостачання та водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 1997 року № 1497 (чинних у 2004 році), справляння плати за нормами при наявності засобів побудинкового чи поквартирного обліку (без урахування показань засобів обліку) не допускається.
Споживачем 26 квітня 2004 року була подана письмова заява про відмову від послуг „Теплокомунгазбуду", того ж дня вона була розглянута керівником зазначеного підприємства, який доручив її до виконання працівникам підприємства.
Крім того, суд бере до уваги, що рішення виконкому Носівської міської ради № 215 за яким відповідачу проводилось нарахування абонентної плати у розмірі 0, 95 гривень за їм2 опалювальної площі у місяць на протязі календарного року, почало діяти з 30 вересня 2004 року, тому нарахування абонентної плати у липні-вересні 2004 року було безпідставним.
Керуючись ст. ст. 714, 692 ЦК України та ст. ст. 213, 215 ЦПК України,
ВИРІШИВ:
У задоволенні позовної заяви комунального підприємства «Носівські теплові мережі» про стягнення суми заборгованості з ОСОБА_1 відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Чернігівської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього упродовж 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції, або шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.