1-42/2007

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 травня 2007 року                                                                                                     м.  Носівка

Носівський районний суд Чернігівської області у складі: головуючого - судді Корзаченка В.М. ,  при секретарі   Оксимець Л.В.,  з участю прокурора - Супрун Ю.В.,  Савченка В.В.

розглянувши  у  відкритому  судовому  засіданні  в  залі   суду  кримінальну  справу  про

обвинувачення

ОСОБА_1,  ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,  уродженця та мешканця м.  Носівка вул.  Котовського,  12,  Чернігівської області,  українця,  громадянина України,  освіта середня-технічна,  одруженого,  працюючого в м.  Києві художником-оформлювачем локомотивного депо «Дарниця»,  раніше не судимого,

у скоєнні злочину,  передбаченого ч.1  ст.  122 КК України,

ВСТАНОВИВ:

05 березня 2007 року близько 17.00 год.,  ОСОБА_1 біля жилого господарства ОСОБА_2,  яке розташоване по АДРЕСА_1,  на ґрунті виниклих неприязних відносин,  умисно,  з метою заподіяння тілесних ушкоджень,  схопив га притиснув ОСОБА_2 своїми руками за кисть лівої руки,  у результаті чого заподіяв останній тілесні ушкодження у вигляді закритого фрагментарного перелому головки основної фаланги третього пальця лівої кисті,  які потягли за собою тривалий розлад здоров'я,  більше 21 дня,  не є небезпечними для життя та відносяться до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості.

У судовому засіданні підсудний ОСОБА_1  свою вину в пред'явленому обвинуваченні визнав повністю,  розкаявся,  суду дав показання про те,  що 05 березня 2007 року він їхав до себе додому на велосипеді по вул.  Котовського в м.  Носівка. По дорозі його на автомобілі обігнала ОСОБА_2,  яка під час обгону в'їхала в калюжу та оббризкала його,  замастивши брудом одяг. У результаті цього він розлютився та поїхав далі за автомобілем останньої до її подвір'я. Дорогою зустрів ОСОБА_3,  яка перебувала на вулиці,  це все бачила і повідомила його що ОСОБА_2  їхала з матір'ю,  вони посміхались до того ж ледве її не оббризкали. Це ще більше його розлютило. Підійшовши до господарства ОСОБА_2  він побачив її в автомобілі та почав "їй висловлювати своє невдоволення,  проте наміру заподіяти останній тілесні ушкодження в нього не було. У ході розмови словесний конфлікт ще більше його розлютив і призвів до того,  що він не стримався,  намагався схопити ОСОБА_2  за плечі і не виключає можливості,  що під час супротиву останньої міг випадково заподіяти їй зазначене тілесне ушкодження. Але на його думку,  тілесне ушкодження потерпіла заподіяла собі сама коли після суперечки виходила з машини і невдало намагалася зачинити двері автомобіля. Через деякий час,  розуміючи наслідки скоєного,  він домовився з потерпілою про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди.

Вина підсудного у вчиненні інкримінованого злочину підтверджується зібраними у справі і дослідженими в судовому засіданні доказами.

2

Показаннями потерпілої ОСОБА_2 ,  яка пояснила суду,  що 05 березня 2007 року вона разом з матір'ю,  ОСОБА_4 на власному автомобілі ДЕУ-МАТІЗ номерний НОМЕР_1 поверталася додому в АДРЕСА_1 і коли вона рухалася по згаданій вулиці то обігнала велосипедиста. Коли вона під'їхала до свого двору,  то матір пішла в будинок,  а вона залишилась чекати батька,  щоб відвезти його на вокзал. У цей час до неї підійшов ОСОБА_1 ,  який був розлючений і почав її ображати. Вона зрозуміла,  що під час обгону оббризкала його водою з калюжі,  хоча під час руху на це не звернула уваги. В результаті виник словесний конфлікт,  у ході якого ОСОБА_1  відчинив двері автомобіля,  схопив її за одяг біля коміра та стиснув ліву руку,  заподіявши їй тілесне ушкодження. Вона змогла вийти з автомобіля та побігла у двір свого господарства,  покликала матір та батька,  ОСОБА_5 яким сказала,  що її побив ОСОБА_1  та розповіла як це трапилось. Цього ж дня ОСОБА_2  звернулася до міліції із заявою про спричинення їй ОСОБА_1.  тілесних ушкоджень та була направлена для проходження судово-медичної експертизи.

Показаннями свідка ОСОБА_4,  яка суду пояснила,  що 05 березня 2007 року вона поверталася з м.  Києва електропоїздом до станції Носівка. З вокзалу близько 17.00 год. її на автомобілі забрала дочка,  ОСОБА_2  і вони разом їхали додому по вул.  Котовського в м.  Носівка. Дорогою вони обігнали велосипедиста,  приїхали до двору і вона пішла в будинок,  а дочка залишилася в автомобілі чекати батька,  щоб його відвезти на вокзал,  оскільки на вулиці була грязь і добратись до асфальтованої частини дороги чистим було практично неможливо. В цей час,  коли чоловік збирався виходити з будинку,  вони почули дзвінок,  вийшли на подвір'я і побачили,  що дочка біжить у двір та кричить що її' побив ОСОБА_1  Про те,  як це все трапилось їм розповіла дочка.

Показаннями свідка ОСОБА_5,  який пояснив суду,  що 05 березня 2007 року біля 17.00 год. він збирався їхати на роботу в м.  Київ,  а дочка повинна була відвезти його на вокзал,  оскільки на вулиці була грязь. В цей час,  коли він збирався виходити з будинку,  разом з дружиною вони почули дзвінок,  вийшли на подвір'я і побачили,  що дочка біжить у двір та кричить що її побив ОСОБА_1  Вона розповіла що трапилось,  а коли його підвозила на вокзал жалілася що у неї болить середній палець лівої руки.

Показаннями свідка ОСОБА_6,  який пояснив суду,  що 05 березня 2007 року біля 17.00 год. він проходив по вул.  Котовського в м.  Носівка біля двору ОСОБА_2  В цей час він бачив,  що ОСОБА_2  сама сиділа в машині за кермом.  Пройшовши декілька метрів,  він розминувся з ОСОБА_1. ,  який був у забрудненому одязі,  мав розлючений вигляд і навіть не привітався,  що для нього було невластивим.  Через хвилину він почув як позаду нього ОСОБА_1  почав кричати на ОСОБА_2 ,  а вона на нього. Йому стало цікаво,  він повернувся і побачив як ОСОБА_1  стояв біля автомобіля поруч з відкритими дверима водія,  а ОСОБА_2  швидко вийшла з автомобіля,  намагалась закрити двері та побігла до двору. Що саме між ними трапилось він не бачив. Після того як з будинку повиходили її батьки він пішов у своїх справах.

Протоколом відтворення обстановки та обставин заподіяння тілесних ушкоджень за участю ОСОБА_1  та фототаблицею до зазначеного протоколу з яких вбачається,  що підсудний правильно показав місце розташування автомобіля,  розповів та показав спосіб заподіяння тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_2  (а. с.  30-33).

Висновком судово-медичної експертизи,  в якому зазначено,  що ушкодження спричинене дією тупого предмета,  є наслідком травми та могло виникнути у термін та за обставин зазначених у постанові та потерпілою,  тобто при стисканні лівої кисті потерпілої руками підсудного. Ушкодження відноситься до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості (а. с.  12-14).

Протоколом пред'явлення ОСОБА_1.  матеріалів експертизи з якого вбачається,  що з висновком експерта він ознайомлений,  заяв та клопотань не мав (а. с.  15).

Оцінюючи добуті у справі і досліджені в судовому засіданні докази,  суд визнає їх належними і допустимими.

з

Аналізуючи добуті по справі докази суд вважає,  що дії ОСОБА_1  органами досудового слідства правильно кваліфіковані за ч. 1  ст.  122 КК України,  як умисне середньої тяжкое її тілесне ушкодження.

ОСОБА_1  винний у вчиненні злочину передбаченого ч. 1  ст.  122 КК України і підлягає покаранню за вказаною статтею КК України. Думку підсудного про те,  що потерпіла могла сама собі заподіяти тілесне ушкодження суд оцінює як спосіб захисту щоб уникнути відповідальності за скоєний злочин.

Обставин,  що обтяжують покарання підсудного ОСОБА_1  немає.

Обставинами,  що пом'якшують покарання підсудного ОСОБА_1  суд визнає відсутність у нього судимостей,  добровільне відшкодування завданого збитку та моральної шкоди,  щире каяття.

Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_1. ,  суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину,  особу винного,  його вік,  стан здоров'я,  характеризуючі дані,  відношення до суспільно корисної праці,  його поведінку в побуті,  обставини справи,  що пом'якшують покарання.

Обираючи вид і міру покарання ОСОБА_1. ,  суд бере до уваги його характеризуючі дані,  що він працює,  вчинив злочин,  який відноситься до числа злочинів середньої тяжкості і приходить до висновку про те що виправлення і перевиховання підсудного можливе без ізоляції від суспільства,  і необхідним та достатнім для його виправлення і попередження нових злочинів буде покарання у виді виправних робіт,  яке він повинен відбувати.

Виключних обставин по справі для застосування  ст.  69 КК України і призначення підсудному покарання більш м'якого чим передбачено санкцією закону за яким він притягується до відповідальності суд не вбачає.

Цивільний позов по кримінальній справі не заявлено.

Речових доказів у справі немає.

Судових витрат у справі немає.

Запобіжний захід ОСОБА_1.  до набрання вироком законної сили необхідно залишити без зміни підписку про невиїзд.

Керуючись  ст.   ст.  323,  324 КПК України,  суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину,  передбаченого ч. 1  ст.  122 КК України,  призначивши йому покарання у виді виправних робіт строком на один рік з відрахуванням щомісячно із суми заробітку в доход держави 10 (десяти) відсотків.

Запобіжний захід ОСОБА_1.  до набрання вироком законної сили залишити без зміни підписку про невиїзд.

На вирок може бути подана апеляція через суд першої інстанції до апеляційного суду Чернігівської області протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.