Справа № 2-1025/07
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Ковель 11 липня 2007 року
Ковельський міськрайонний суд Волинської області
під головуванням судді Денісова В.П.,
за участю секретаря Матвійчук Т.Е.,
позивачки ОСОБА_1.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні при попередньому розгляді цивільну справу за позовомОСОБА_1 до Виконавчого комітету Ковельської міської Ради про визначення Уг ідеальної частки в спільній сумісній власності та визнання права власності на частку в квартирі в порядку успадкування, -
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Виконавчого комітету Ковельської міської Ради про визначення ідеальної частки спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_1 по Уг частці за ОСОБА_2 та ОСОБА_1, також визнати за нею в порядку успадкування спадщини, відкритої ІНФОРМАЦІЯ_1внаслідок смерті чоловіка -ОСОБА_2, право власності на 1/2 частку в квартирі за адресою : АДРЕСА_1.
На обґрунтування своїх позовних вимог позивачка вказує на те, що 14.07.2000 року разом із чоловіком ОСОБА_2 приватизувала квартиру АДРЕСА_1. ІНФОРМАЦІЯ_1чоловік позивачки - ОСОБА_2 помер та після його смерті відкрилася спадщина на все належне останньому майно в тому числі й на частку в даній квартирі. Позивачка вказує, що заповіт померлим не укладався та не посвідчувався, а право на спадщину виникло у неї як єдиної спадкоємиці за законом - дружини ОСОБА_1. Інших спадкоємців за законом та осіб, які мали б право на обов'язкову частку у спадщині не було. Також вказує, що у встановлені законом строки звернулася із заявою до нотаріального органу з приводу прийняття спадщини, проте оформити право власності на частку в квартирі не змогла, оскільки частки в спільній власності не були виділені. Враховуючи положення ч. 1 ст. 357 ЦПК України, яка передбачає, що у разі, коли долі учасників спільної сумісної власності не визначені вони вважаються рівними, - просить суд визнати визначити ідеальні долі у власності квартири та визнати за нею право власності на 1/2 частку квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1чоловіка - ОСОБА_2.
У судовому засіданні при попередньому розгляді справи позивачка позовні вимоги підтримала з підстав, викладених у позові та прохає їх задовольнити визначити ідеальні частки спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_1, та визнати за нею в порядку успадкування спадщини, відкритої ІНФОРМАЦІЯ_1внаслідок смерті чоловіка - ОСОБА_2, право власності на 1/2 частку
в квартирі за адресою : АДРЕСА_1. Судові витрати прохає залишити за нею.
Представник відповідача у судове засідання при попередньому розгляді не з'явився, подав суду клопотання із якого вбачається, що справу прохає слухати у його відсутності, заявлені позовні вимоги визнає та не заперечує проти задоволення позову; судові витрати в справі просить залишити за позивачкою.
Відповідно до ч.4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 ЦПК України. Згідно ч.4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Заслухавши пояснення позивача, вивчивши клопотання представника відповідача та дослідивши матеріали цивільної справи, суд приходить до висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення.
Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
З копії свідоцтва про смерть НОМЕР_1, виданого 20.11.2006 року відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Ковелю Ковельського міськрайонного управління юстиції Волинської області, вбачається, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1/ а.с. II.
З копії свідоцтва про одруження НОМЕР_2, виданого міським бюро ЗАГСу м. Ковель Волинської області 10.11.1957 року вбачається, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 одружились 10.11.1957 року. /а.с. 8/.
Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на все належне останньому майно, в тому числі й на належну йому частку квартири АДРЕСА_1.
Як стверджено позивачкою, заповіт ОСОБА_2 не укладався, а єдиним спадкоємцем за законом після померлого була вона, як дружина ОСОБА_2
З копії свідоцтва про право власності на житло та копії технічного паспорта / а.с. 2, 3-6/ на квартиру АДРЕСА_1 вбачається, що вказана квартира дійсно належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_2, ОСОБА_1. Частки спільної сумісної власності не відображені.
Зі змісту ст. ст. 370 ч.2 та 372 ч.2 ЦК України вбачається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.
З огляду на вище вказану норму закону, слід вважати, що частки кожного із співвласників квартири АДРЕСА_1 є рівними, тобто, кожному із співвласників належить по 1/2 частині квартири.
Таким чином, спадкове майно після померлого ОСОБА_2 складає належна йому за життя частка, а саме - по 1/2 частина квартири АДРЕСА_1.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Статтею 1217 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом, а з аналізу змісту ст. ст. 1222, 1241 ЦК України вбачається, що спадкування за законом має місце лише тоді і в тому обсязі, в якому воно не змінено заповітом, крім випадків права на обов'язкову частку у спадщині, незалежно від заповіту.
В ході судового засідання при попередньому розгляді стверджено, що заповіт ОСОБА_2 не укладався та інших спадкоємців за законом після померлого немає
Відповідно до ст. 1261 ЦК України позивачка ОСОБА_1 має право першої черги спадкування за законом після померлого ОСОБА_2, як його дружина, що стверджено копією свідоцтва про одруження /а.с. 8/..
За змістом ст. 1226 ЦК України частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах.
Статтею 1, 268 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно до ч.3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом встановленого законом шестимісячного строку для прийняття спадщини він не заявив про відмову від неї.
На момент відкриття спадщини позивачка проживала разом із спадкодавцем; про відмову від спадщини не заявляла та, напроти - своїми фактичними діями прийняла спадщину після померлого ОСОБА_2, та звернулася до нотаріального органу із заявою про прийняття спадщини після померлого чоловіка; інших спадкоємців за законом після померлого ОСОБА_2 немає.
Визнання представником відповідача пред'явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
Враховуючи встановлені факти та відповідні їм правовідносини, суд приходить до висновку про підставність вимог позивача про визнання за нею права власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після померлого чоловіка - ОСОБА_2.
Із врахуванням належної позивачці на підставі свідоцтва № 5167 про право власності на житло частки, - визнати за позивачкою - ОСОБА_1 право власності на цілу квартиру АДРЕСА_1.
Судові витрати віднести за рахунок позивачки за її клопотанням.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 174, 209, 212, 214-215 ЦПК України ст. ст. 370, 372, 1216, 1217, 1218, 1222, 1241, 1261, 1268 ЦК України, -
вирішив:
Позов задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1чоловіка ОСОБА_2. Із врахуванням належноїОСОБА_1 частки у даній квартирі, - визнати за ОСОБА_1 право власності на цілу квартиру АДРЕСА_1.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області через Ковельський міськрайонний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня його проголошення та поданням апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або шляхом подачі апеляційної скарги без попереднього подання заяви - протягом строку, встановленого для подання заяви про апеляційне оскарження.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 цього Кодексу, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.