1-120/11Справа №

ВИРОК

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

16 червня 2011 року                                                                                             м. Чернігів      

Чернігівський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого                              - судді Криворученка Д.П.,

секретарі                              - Співака М.В.,

прокурора                                        - Саламатова Д.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Чернігові кримінальну справу  за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Торез, Донецької області, українця, громадянина України, освіта повна загальна середня, не одруженого, пенсіонера, раніше не судимого, зареєстрованого проживаючим у АДРЕСА_1

у скоєні злочину передбаченого ч.3 ст.15, ч.2 ст.185 КК України, -

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця с. Жариково, Пограничного району, Приморського краю, українця, громадянина України, освіта професійно-технічна, одруженого, працюючого машиністом ДТМ СЦБРіОД КП «УЖКГ»м. Славутича, раніше не судимого, зареєстрованого проживаючим у АДРЕСА_2

у скоєні злочину передбаченого ч.3 ст.15, ч.2 ст.185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_2, 19 березня 2011 року, близько 1530 год., з метою вчинення крадіжки, прибули до мосту, що знаходиться над річкою Пакулька, біля села Бірки, Чернігівського району, Чернігівської області, на автомобільній дорозі сполученням «Довжик-Кархівка-Андріївка»2 км+602 м, де маючи вільний доступ, намагалися таємно викрасти перильну огорожу вартістю 3092,04 грн, що належить Службі автомобільних доріг у Чернігівській області, однак не довели свій злочинний намір до кінця з причин, що не залежали від їх волі, оскільки були затримані на місці вчинення злочину співробітниками міліції.

У судовому засіданні підсудні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.15, ч.2 ст.185 КК України визнали повністю, у вчиненому щиро розкаялись, по суті обвинувачення пояснили, що дійсно раніше домовившись 19 березня поточного року, близько 15 години на автомобілі марки «Мерседес 207 Д»р.н. НОМЕР_1, взявши з собою болгарку та бензогенератор приїхали до мосту, що знаходиться над річкою Пакулька на автодорозі між селами Бірки –Скугари та почали по черзі відпилювати перильні огорожі, відпилявши таким чином частину огорожі, яка знаходиться по правий бік мосту. Металеві конструкції завантажили в автомобіль. Потім відпиляли перильну огорожу з лівої частини мосту і також завантажили в автомобіль, а коли почали пиляти залишок огорожі, то до мосту під’їхали працівники ДАІ та виявили спробу крадіжки. В подальшому вони особисто знайшли власника мосту та відновили попередній стан перильної огорожі.      

З’ясувавши думку учасників судового розгляду про те, які докази треба дослідити та порядок їх дослідження, визнавши недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, враховуючи, що учасниками процесу не оспорюється доведеність вини підсудних та кваліфікація їх дій, з’ясувавши правильне розуміння підсудними та іншими учасниками судового розгляду змісту цих обставин, за відсутності сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, роз’яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку, суд вважає, що обвинувачення, пред’явлене ОСОБА_1 та ОСОБА_2, знайшло своє підтвердження у судовому засіданні, а їх дії слід кваліфікувати: за ч.3 ст.15, ч.2 ст.185 КК України, як незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена за попередньою змовою групою осіб.

Вирішуючи питання про міру покарання підсудним, суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого злочину, відсутність цивільного позову по справі, особи винних - їх вік, сімейний стан, стан здоров’я, освіту, те, що ОСОБА_1 є пенсіонером, а ОСОБА_2 працює, позитивні характеристики підсудних за місцем проживання і роботи, той факт, що вони раніше не притягувались до кримінальної та адміністративної відповідальності.

Обставинами, що пом’якшують покарання підсудних, суд вважає за необхідне  визнати –щире каяття та усунення заподіяної шкоди, а обставин, що обтяжують покарання судом не встановлено.

З урахуванням викладеного, враховуючи наявність у підсудних обставин, що пом’якшують покарання, визнання ними своєї вини, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі на певний строк, в межах санкції частини статті, яка передбачає покарання за вчинений злочин, що є необхідним і достатнім для виправлення підсудних та попередження вчинення нових злочинів, і про можливість виправлення засуджених без відбування покарання, звільнивши їх від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України. У зв’язку зі звільненням ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням, слід покласти на них обов’язки, передбачені ст.76 КК України.

Цивільний позов не заявлявся.

Речові докази: 4 демонтовані металеві конструкції, що зберігається у Службі автомобільних доріг у Чернігівській області, слід залишити у власності названої служби; бензогенератор «POWERTEC», кутова шліфувальна машина (болгарка) «DVT», що зберігаються в Чернігівському РВ УМВС області, слід повернути власнику ОСОБА_1; автомобіль марки «Мерседес 207 Д»р.н. НОМЕР_1, що зберігається під розпискою у власника ОСОБА_2, слід залишити у його власності.

Судові витрати по справі на загальну суму 562,80 грн, пов’язані з проведенням по справі товарознавчої експертизи, враховуючи при цьому ступінь вини та майновий стан підсудних, підлягають стягненню з ОСОБА_1 в розмірі 281,40 грн. та з ОСОБА_2 в розмірі 281,40 грн.

Міру запобіжного заходу підсудним, до набрання вироком законної сили, слід залишити без змін - підписка про невиїзд.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.323-325 КПК України, суд,

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.15, ч.2 ст.185 КК України, призначивши покарання у виді позбавлення волі на строк один рік.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_1 від відбування покарання звільнити з випробуванням з іспитовим строком один рік та з покладенням відповідно до ст.76 КК України обов’язку періодично з’являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції та повідомляти в ці органи про зміну місця проживання і роботи.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1, до набрання вироком законної сили, залишити без змін - підписка про невиїзд.

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.15, ч.2 ст.185 КК України, призначивши покарання у виді позбавлення волі на строк один рік.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_2 від відбування покарання звільнити з випробуванням з іспитовим строком один рік та з покладенням відповідно до ст.76 КК України обов’язку періодично з’являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції та повідомляти в ці органи про зміну місця проживання і роботи.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_2, до набрання вироком законної сили, залишити без змін - підписка про невиїзд.

Речові докази: 4 демонтовані металеві конструкції - залишити у власності Служби автомобільних доріг у Чернігівській області; бензогенератор «POWERTEC», кутову шліфувальну машину (болгарка) «DVT»- повернути власнику ОСОБА_1; автомобіль марки «Мерседес 207 Д»р.н. НОМЕР_1 - залишити у власності ОСОБА_2.

Стягнути на користь держави з ОСОБА_1 281,40 грн, з ОСОБА_2 281,40 грн, як судових витрат пов’язаних з проведенням по справі товарознавчої експертизи.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Чернігівської області протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Головуючий                                                                                            Криворученко Д. П.