Справа 2-266/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

19.07.2011   року    Чорноморський районний суд Автономної Республіки Крим   

у складі: головуючого судді Єрохіної І.В.

при секретарі                          Рудай Д.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні  в смт. Чорноморське цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до  ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа ПАБ «Укрсоцбанк»,  ВДВС Чорноморського РУЮ про визнання права власності та скасування арешту з майна

в с т а н о в и в :

          ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ВДВС Чорноморського РУЮ, ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа ПАБ «Укрсоцбанк» про визнання права власності та скасування арешту з майна, мотивуючи свої вимоги тим, що постановою державного виконавця ВДВС Чорноморського РУЮ від 11.01.2011 року був накладений арешт на майно ОСОБА_3. Арешт був накладений на все майно ОСОБА_3, в тому числі на причіп СЗАП 852701 держномер НОМЕР_7, напівпричіп держномер НОМЕР_8, автомобіль MAN 19,464 держномер НОМЕР_1, напівпричіп держномер НОМЕР_2, автомобіль КАМАЗ 55102 держномер НОМЕР_3, причіп CARNEHL держномер НОМЕР_4, автомобіль форд «Куга»держномер НОМЕР_5, трактор Т-156 держномер НОМЕР_6.  У зв’язку з тим, що вона перебуває з відповідачем ОСОБА_3 в зареєстрованому шлюбі, а вищевказане майно придбано в період шлюбу, позивачка вважає, що їй належить ? частка вказаного майна, оскільки майно, набуте подружжям в період шлюбу, належить їм на праві спільної сумісної власності та частки є рівними. Просить визнати за нею ?? частку вищевказаних транспортних засобів та скасувати арешт з її частки майна.

          В судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_4 уточнив позовні вимоги, просив визнати за ОСОБА_1 право власності на автомобіль MAN 19,464 держномер НОМЕР_1, напівпричіп держномер НОМЕР_2, причіп CARNEHL держномер НОМЕР_4, трактор Т-156 держномер НОМЕР_6 та скасувати арешт з вказаного майна.

          Представник відповідача ОСОБА_2 –ОСОБА_5 в судовому засіданні позов не визнав, пояснив, що в своєму позові позивачка не вказала все майно, яке було набуто в період шлюбу, та яке підлягає поділу, а вказала лише транспорті засобі. До того ж, вказані позивачкою транспортні засоби перебувають у розшуку. Також зазначив, що вантажні автомобілі, причепи, трактор використовуються відповідачем ОСОБА_3 в підприємницькій діяльності фізичної особи  суб’єкта підприємницькій діяльності, а тому вказане майно не підлягає поділу, оскільки не є спільною сумісною власністю. Автомобіль Форд «Куга»перебуває в банківському залозі. Просив в позові відмовити.

          Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з’явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги визнав.

Представник ВДВС –начальник ВДВС Чорноморського РУЮ Коваленко А.В. позов не визнав, пояснив, що на виконанні в ВДВС знаходиться виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2  350 444,40 грн.   11.01.2011 року державним виконавцем винесено постанову про арешт всього майна, що належить ОСОБА_3. Акт опису та арешту майна не складався, оскільки транспортні засоби, зареєстровані за ОСОБА_3, на території Чорноморського району не знаходяться, а оголошені в розшук, автомобіль Форд «Куга»знаходиться у залозі. Звернення позивачки з зазначеним позовом є намаганням ухилитися від виконання рішення суду. Просив в позові відмовити.

          Представник ПАТ «Укрсоцбанк»в судове засідання не з’явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність, підтримав позовні вимоги в частині виключення з акту опису та арешту автомобіля Форд «Куга», оскільки даний автомобіль перебуває у залозі у зв’язку з кредитними зобов’язаннями ОСОБА_3

Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, давши оцінку доказам в їх сукупності, суд вважає, що позов  не обгрунтований і не підлягає  задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст. 10, ст. 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що на виконанні в ВДВС Чорноморського РУЮ знаходиться виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 350 444 грн. 40 коп. У зв’язку з чим, постановою державного виконавця від 11.01.2011 року накладено арешт на все майно, що належить ОСОБА_3 (а.с. 8).  

З пояснень представника ВДВС в судовому засіданні вбачається, що акту опису та арешту конкретного майна, а саме, транспортних засобів, не складався, оскільки транспортні засобі оголошені в розшук 23.02.2011 року.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного суду України від 27.08.1976 року № 6 за правилами, встановленими для розгляду позовів про виключення майна з опису, розглядаються вимоги громадян, що ґрунтуються на праві власності на описане майно або на праві володіння ним.

Відповідно до частин 1, 2 статті 60 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції Закону  № 2677-ІV від 04.11.2010 року, особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.  У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

        Відповідно до ч. І статті 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.   

         Частиною 2 статті 59 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

           Відповідно ст.57 СК України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею, ним до шлюбу, майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування, майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто.

В силу ст.60 СК України  майно,  набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності.

          Статтею 63 СК України передбачено, що дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Судом встановлено, що позивачка та відповідач ОСОБА_3 перебувають у зареєстрованому шлюбі з 28.09.1996 року, що підтверджується свідоцтвом про одруження (а.с. 7).

Згідно свідоцтв про реєстрацію транспортного засобу, за відповідачем ОСОБА_3 зареєстровані: причіп СЗАП 852701 держномер НОМЕР_7, 1988 року випуску,  автомобіль MAN 19,464 держномер НОМЕР_1, 2000 року випуску, напівпричіп держномер НОМЕР_2, 1996 року випуску, автомобіль КАМАЗ 55102 держномер НОМЕР_3, 1988 року випуску, причіп  CARNEHL держномер НОМЕР_4, 1994 року випуску, автомобіль форд «Куга»держномер НОМЕР_5, 2010 року випуску,  трактор Т-156 держномер НОМЕР_6, 2007 року випуску (а.с. 11-13).  

Напівпричіп держномер НОМЕР_8, 1988 року випуску за результатами пошуку по базі даних «АІПС Автомобіль»УДАІ ГУ МВС України в АРК значиться зареєстрованим за відповідачем ОСОБА_3 (а.с. 51), але свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу суду не надано.

Згідно з ч. 3 ст. 61 СК України якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім'ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Статтею 52 ЦК України передбачено, що фізична особа - підприємець відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення. Фізична особа - підприємець, яка перебуває у шлюбі, відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм особистим майном і часткою у праві спільної сумісної власності подружжя, яка належатиме їй при поділі цього майна.

           Відповідно до ч. 1 ст.  73  СК України  - за   зобов’язання  одного з подружжя  стягнення  може бути  накладено  лише  на його особисте  майно  і на  частку  у праві  спільної сумісної власності  подружжя, яка виділена  йому в натурі .

Але, відповідно до п. 29 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя»№ 11 від 21.12.2007р. відповідно до положень статей 57, 61 СК України, ст. 52 ЦК України майно приватного підприємства чи фізичної особи - підприємця не є об'єктом спільної сумісної власності подружжя. Інший із подружжя має право тільки на частку одержаних доходів від цієї діяльності.

Згідно відповіді ВДАІ в Чорноморському районі № 11/24-953 від 10.06.2011 року згідно п. 6 Порядку державної реєстрації (перереєстрації) зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого Постановою КМ України від 07.09.1998 року № 1388 (із змінами) транспортні засоби, що належать фізичним особам-підприємцям, реєструються за ними як за фізичними особами.

Як встановлено в судовому засіданні, відповідач ОСОБА_3 є фізичною особою підприємцем, що підтверджується Довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 74), використовує належні йому транспортні засоби в підприємницькій діяльності.

Позивачка не надала суду доказів того, що вказані нею транспортні засоби є спільною сумісною власністю.

Крім цього  у п. 24  Постанови  Пленуму Верховного суду України  № 11 від 21.12.2007 року «Про практику  застосування судами  законодавства  при розгляді справ про шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним  та поділ  спільного майна подружжя», роз’яснюється, що до складу  майна, що підлягає поділу, включається  загальне майно подружжя, наявне    у нього  на час  розгляду справи, та те, що знаходиться  у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги  подружжя та правовідносини  за зобов’язання, що виникли  в інтересах сім’ї.

Судом також було встановлено, що частка  боржника ОСОБА_3  у спірному майні  у встановленому законом  порядку  не визначалася, позовних вимог  про присудження  грошової компенсації  за автомобіль  позивачем не заявлялося. Позивачкою не надано суду доказів того, що майно, а саме, автомобіль MAN 19,464 держномер НОМЕР_1, напівпричіп держномер НОМЕР_2, причіп CARNEHL держномер НОМЕР_4, трактор Т-156 держномер НОМЕР_6, складає ? частку спільного сумісного майна.

Представник позивача в судовому засіданні відмовився від проведення авто товарознавчої експертизи для визначення вартості спірного майна, а також відмовився від визначення всього майна, що належить позивачці та ОСОБА_3 на праві спільної сумісної власності.   

Згідно  з ч. 2 ст. 73 СК України стягнення може бути накладено  на майно, яке є спільною  сумісною власністю  подружжя, якщо судом  встановлено, що договір  було укладено  одним з подружжя  в інтересах сім’ї, і те, що було одержане  за договором, використовується на її потреби.              Але судом встановлено, що автомобіль Форд «Куга», держномер НОМЕР_5 перебуває у заставі (а.с. 49).

Відповідно до ст.. 1, ч. 5 ст. 18 Закону України «Про заставу», ст. 589 ЦК України за рахунок предмету застави банк має право задовольнити свої вимоги переважно перед іншими кредиторами.

Згідно ст.. 54 Закону України «Про виконавче провадження»звернення стягнення на заставлене майно допускається за виконавчими документами для забезпечення вимог стягувача-заставодержателя. Суд погоджується з доводами третьої особи ПАТ «Укрсоцбанк»про те, що ВДВС не мав права включати до акту опису та арешту майно, що перебуває у банківській заставі. Але позивачка не ставить вимогу про визнання за нею права власності на вказаний автомобіль, а ні позивачка, а ні ПАТ «Укрсоцбанк»не заявляють вимог про зняття арешту з вказаного автомобіля. При цьому, суд враховує те, що акт опису та арешту майна державним виконавцем не складався, оскільки транспортні засоби, крім автомобіля Форд «Куга», перебувають о розшуку.

Таким чином, враховуючі, що у судовому засіданні    не було надано  жодного доказу який б заслуговував на увагу  щодо правового обґрунтування позовних вимог, суд вважає  доводи позивачки неспроможними, недоведеними, а позов таким, що  підлягає залишенню без задоволення.

Сплачені судові витрати залишити за позивачем.

Керуючись ст. 3, 7, 10, 11,  209, 212-218 ЦПК України, суд     

ВИРІШИВ:

           Позов ОСОБА_1 до ВДВС Чорноморського РУЮ, ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа ПАБ «Укрсоцбанк» про визнання права власності та скасування арешту з майна –залишити без задоволення.

          Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Чорноморський районний суд Автономної Республіки Крим в 10-денний строк з дня проголошення рішення.  

         Головуючий суддя                                                                   Єрохіна І.В.