Справа № 2-48/

2008 р. 

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2008 року                                                                     Криворізький районний суд

                                                                                                          Дніпропетровської області

у складі:

             головуючого судді:                                                                     Савіної Г.О.

             при   секретарі                                                                    Дзиговській Т.Б.

за участю:

             - прокурора                                                                           Дивидова С.В.

             - представника позивача                                                     ОСОБА_1.

             - представника органу опіки та     піклування                   Бутко В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_2до ОСОБА_3, третя особа Опікунська рада Криворізького району про позбавлення батьківських прав, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулася до суду із вказаним позовом, в обґрунтування своїх вимог посилаючись на те, що з 04.10.2003 року вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем ОСОБА_3. Від шлюбу мають малолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1народження, який знаходиться на  утриманні та вихованні позивачки.

Шлюб між ними було розірвано 29 березня 2006 року відділом РАЦС Криворізького районного управління Дніпропетровської області, актовий запис № 24.

З моменту народження сина, відповідач не приймав участі у вихованні, не надавав матеріальної допомоги. Постійно влаштовував сварки, зловживав спиртними напоями, неодноразово через свою поведінку потрапляв до міліції, вів аморальний спосіб життя.

Згідно рішення Криворізького районного суду від 16.09.2005 року відповідач повинен сплачувати аліменти на утримання сина, однак на теперішній час він має заборгованість по сплаті аліментів у розмірі 2105 грн. 19 коп.

Крім того, згідно вироку Криворізького районного суду від 06.11.2006 року ОСОБА_3 засуджено до позбавлення волі на строк три роки дев»ять місяців.

Просить суд позбавити батьківських прав ОСОБА_3 по відношенню до малолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1народження.

В судовому засіданні позивач підтримала позовну заяву, просила її вимоги задовольнити, доповнивши, що підставою подачі позову до суду є те, що вона має співмешканця, з яким бажає зареєструвати шлюб і який не заперечує усиновити її сина ОСОБА_4.

Відповідач в судове засідання не з»явився, оскільки знаходиться в місцях позбавлення волі. В письмовому поясненні позов не визнав, посилаючись на те, що він мав бажання і наміри приймати участь у вихованні сина, проте його колишня дружина та її батьки, до яких вона з сином перейшли жити в лютому 2006 року всіляко перешкоджали йому в цьому, не давали навіть змоги бачитися з сином. Повернувшись із місць позбавлення волі має намір нарівні з позивачкою приймати участь у вихованні сина.

Заслухавши пояснення позивачки, показання свідків, ознайомившись з матеріалами справи та надавши оцінку цим доказам, заслухавши думку прокурора і представника органу опіки та піклування, суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає за таких підстав.

Як вбачається із свідоцтва про народження ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1народження його батьком є ОСОБА_3, а матір»ю ОСОБА_2, якій після розірвання шлюбу 29.03.2006 року з ОСОБА_3. було присвоєно прізвище ІНФОРМАЦІЯ_2(а.с. 5,6).

Згідно ст. 150 СК України батьки зобов»язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров»я, фізичний, духовний та моральний розвиток та інше.

Ст. 164 СК України передбачено підстави позбавлення батьківських прав, однією з якої є ухилення одного із батьків (чи обох) від виконання своїх обов»язків по вихованню дитини (ч. 1 п. 2), на яку як на підставу посилається позивачка в позовній заяві та наполягала в судовому засіданні, наполягаючи на позбавлення відповідача батьківських прав.

Свідки ОСОБА_5., ОСОБА_6., ОСОБА_7. пояснили, що відповідач вів аморальний спосіб життя, не працював, зловживав спиртними напоями, не бажав виховувати сина та бачитися з ним.

Аналогічну характеристику ОСОБА_3. дав депутат Кіровської сільської ради ОСОБА_8 . (а.с. 11). Проте суд вважає, що щодо ухилення батька від участі у вихованні дитини свідками та депутатом висловлено лише свою суб»єктивну думку, яка ніякими доказами не підтверджена. А із оголошених матеріалів цивільної справи № 2-148 за 2006 рік за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 видно, що з лютого 2005 року між подружжям було припинено шлюбні відносини з причин взаємного непорозуміння, сварок, відсутності поваги та любові між ними, та за причини ненадання чоловіком добровільної матеріальної допомоги на утримання сина. Ці ж самі причини розпаду сім»ї позивачка вказала в судовому засіданні 14.02.2006 року і які стали підставою для розірвання шлюбу рішенням Криворізького районного суду від 14.02.2006 року.

В судовому засіданні позивачка підтвердила, що в лютому 2005 року вона з сином залишила чоловіка і перейшла жити до своїх батьків. На той період дитині було один рік і один місяць. У такому віці дитина потребувала насамперед догляду, а не виховання. Згідно письмового пояснення ОСОБА_3. позивачка та її батьки перешкоджали йому  бачитися з сином. Надати докази можливості він не має з причини відбуття ним покарання з 06.11.2006 року в місцях позбавлення волі згідно вироку Криворізького районного суду від 06.11.2006 року за яким його засуджено за злочин, передбачений ст. 296 ч. 1 КК України, а не за злочин щодо дитини.

Проживання ж матері з дитиною окремо від батька дитини у своїх батьків, які мали з відповідачем неприязні відносини, свідчать про те, що відповідач не мав змоги належним чином приймати участь у вихованні сина.

Позивач ОСОБА_2. наполягаючи на позбавлення ОСОБА_3. батьківських прав щодо їх сина, що є крайнім заходом, на думку суду, не надала переконливих доказів про ухилення відповідача від виховання малолітнього сина. Бажання ж її, щоб в подальшому чоловік, з яким вона живе в теперішній час зміг усиновити її сина, та заборгованість відповідача по аліментам не можуть бути підставою для задоволення позову позивачки, а тому в задоволенні цього  позову їй слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 6,10,11, 60,  208, 209, 212, 214, 215, 218  ЦПК України, ст. ст. 164, 165 Сімейного Кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В позові ОСОБА_2 про позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав щодо сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1народження - відмовити.

Рішення  може бути оскаржене до Апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подання апеляційної скарги на протязі 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка подається протягом 10 днів з дня проголошення рішення, або шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Суддя