БЕРЕЗАНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
07540, вул. Леніна, 32, м. Березань, Київська обл.
Справа № 1002/2-а-871/11
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.06.2011 року Березанський міський суд Київської області
в складі головуючого судді Роздобудько О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Березань у скороченому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до управління пенсійного фонду України в м.Березань Київської області про визнання протиправних дій та зобов"язання призначити та здійснити перерахунок розміру пенсії,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про зобов"язання здійснити перерахунок розміру основної та додаткової пенсії з 21.02.2011 року по 21.03.2011 р., та призначити пенсію у розмірах відповідно до ст.54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ", посилаючись при цьому на те, що вона є інвалідом 2 групи, категорії 1 внаслідок захворювання, пов"язаного з ЛНА на ЧАЄС.
Позивачка звернулась до відповідача з заявою про встановлення та перерахунок їй основної та додаткової пенсії у розмірах, передбачених ст.50,54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ". Відповідач їй відмовив.
Позивачка вважає дії відповідача такими, що порушують її права і свободи, оскільки зазначеними вище статтями Закону визначено розмір основної та додаткової пенсії з розрахунку мінімальної пенсії за віком, тому виплату у менших розмірах вважає незаконною.
Позивачка в судове засідання не з"явилась, до суду надійшла заява про слухання справи у її відсутність. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з"явився .УПФ в м.Березань направило до суду заперечення проти позову.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає позов обґрунтованим і таким , що підлягає до задоволенню, виходячи з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що позивачка ОСОБА_1 є учасником ЛНА на ЧАЄС, потерпілою 1 категорії , інвалідом 2 групи, що підтверджено відповідними посвідченнями. Позивачка проживає у м.Березань, Київської області, перебуває на обліку в УПФ м.Березань і отримує нараховану відповідачем пенсію за ст.50,54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ", розмір якої обчислений у відповідності до постанов Кабінету Міністрів України. Позивачка звернулась до відповідача із заявою про нарахування пенсії у розмірах , встановлених ст.ст. 50,54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", але в перерахунку пенсії було відмовлено.
Відповідно до ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров"я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"
Відповідно до чинної на час правовідносин ст.50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" особам, віднесеним до категорії 1, які є інвалідами другої групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров"ю, в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком.
Згідно зі ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в усіх випадках розмір пенсій для інвалідів другої групи, щодо яких встановлено зв"язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком. Позивач має право на призначення пенсії у розмірі не нижчому від 8 мінімальних пенсій за віком та щомісячної додаткової пенсії за шкоду , заподіяну здоров"ю, у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком.
Наявність такого права у позивача є визначальною для вирішення даного спору, крім того це право гарантується Конституцією України(ч.2ст.46 Конституції України).
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов"язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Згідно з положеннями ч.4 ст.9 КАС України, у разі невідповідності нормативно - правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов"язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Отже за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суд приходить до висновку, що при визначенні розміру пенсії позивачеві застосуванню підлягають ст.ст. 50 та 54 Закону України ""Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не постанови Кабінету Міністрів України, зокрема Постанови від 28.05.2008 року №530, від 16.07.2008 року №654, які істотно звужують обсяг встановлених законом прав.
За змістом положень ч.2 та 3 ст.22 Конституції України конституційні права гарантуються, а держава повинна утримуватися від прийняття будь-яких актів, які призводили б до скасування чи звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Відповідно до ст. 50 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи "вбачається, що під час визначення розміру пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров"ю, за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком.
Згідно чинного законодавства розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування, іншого нормативно-правового акту, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
З огляду на викладене, суд не приймає до уваги положень ч.3 ст.28 Закону України" Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування", відповідно до якої мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання пенсії і щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров"ю, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено ст.ст. 50 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Крім того, органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов"язань, які встановлені ст.46 Конституції України та ст.ст. 50 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ",щодо визначення розміру та виплати пенсій.
Згідно з ч.3 ст.67 зазначеного Закону, яка набрала чинності 31.10.2006 р., у разі збільшення визначеного законом розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність , підвищується розмір пенсії визначений відповідно до ст.54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров"ю, особам,віднесеним до категорії 1,2,3,4 розмір щомісячної компенсації сім"ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Аналіз зазначеної норми, яка є імперативною, свідчить , що підставою для перерахунку пенсії є встановлення нового розміру прожиткового мінімуму і цей перерахунок проводиться з дня встановлення цього мінімуму.
Відповідно до ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Таким чином, новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового прожиткового мінімуму.
Оскільки пенсія позивача має визначатись виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність , то у разі збільшення розміру цього прожиткового мінімуму перерахунок пенсії позивачем повинен проводитись, виходячи з нового розміру мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ст. 6 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб"єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.Відповідно до цього судовому захисту підлягають лише порушені права,не можуть бути задоволені позовні вимоги щодо захисту права, яке може бути порушено у майбутньому. Судове рішення має бути наслідком чинного правового регулювання. Воно не може обмежувати волю законодавчого органу в майбутньому здійснювати правове регулювання суспільних відносин.
Відповідно до ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк. Згідно ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Відповідно до ст.41 КАС України,у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі(у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.ст.19, 152 Конституції України, ст.ст. 9,99,100,158,159,161-163,183-2, 256 КАС України, ст. 50,54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України "Про Державне мито", суд-
П О С Т А Н О В И В:
Позов задоволити.
Визнати відмову відповідача - Управління Пенсійного Фонду України в м.Березань щодо перерахунку та виплати ОСОБА_1 призначеної пенсії відповідно до ст.50,54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком , встановленої ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування", неправомірною.
Зобов"язати управління Пенсійного фонду України в м.Березань здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії, відповідно до ст.50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи",виходячи із розміру мінімальної пенсії за віком визначеного ст.28 Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування": а саме основної пенсії у розмірів 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров"ю в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 50 зазначеного закону починаючи з 21.02.2011 року по 21.03.2011 року, з урахуванням проведених виплат.
Допустити негайне виконання постанови суду.
Судові витрати по даній справі віднести за рахунок Державного бюджету України.
Постанова може бути оскаржена в Київський апеляційний адміністративний суд через Березанський міський суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання її копії.
Суддя О. М. Роздобудько