Справа №22-ц-1408/11 Головуючий у суді у 1 інстанції - Клименко

Категорія - 27 Суддя-доповідач - Семеній

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2011 року                                                                                                     м.Суми

Колегія суддів з розгляду справ цивільного судочинства Апеляційного суду Сумської області в складі:

Головуючого -  Семеній Л. І.,

суддів -  Маслова  В. О.,  Дубровної  В. В.,

з участю секретаря судового засідання - Кияненко Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 20 червня 2011 року

у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра»

про стягнення відсотків за договорами строкових банківських вкладів, інфляційних збитків, трьох відсотків річних за невиконання грошового зобов’язання та упущеної вигоди,

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 20 червня 2011 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» (далі – ПАТ «КБ «Надра») на користь ОСОБА_1 737,94 євро 3% річних, що згідно офіційного курсу НБУ станом на 23 травня 2011 року 1євро = 11,2 грн. становить 8625 грн. та 9,04 грн. в рахунок відшкодування витрат з інформаційно-технічного забезпечення, а всього 8634,40 грн.

В іншій частині позову відмолено за необґрунтованістю.

Вирішено питання судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилаючись на незаконність та необґрунтованість ухваленого рішення, неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове про задоволення позову.

Вказує, що судом не враховано, що початком прострочення виконання зобов’язання слід вважати 15 жовтня 2008 року, а не день закінчення дії договорів банківського вкладу – 29 вересня 2009 року. Крім того, станом на 30 червня 2011 року борг банку за судовим рішенням склав 603909 грн., а висновок суду про те, що рішення Зарічного районного суду м. Суми від 13 серпня 2009 року про повернення вкладів та процентів за їх користування на загальну суму 413769 грн. було виконане 26 серпня 2010 року є необґрунтованим та жодним доказом не підтверджений. Зазначає, що до 31 грудня 2009 року її вклад та відсотки по ньому знаходилися на депозитному рахунку, а потім кошти були перераховані на поточний рахунок на що суд також уваги не звернув та помилково вважав 29 вересня 2009 року днем закінчення дії договорів та повернення банківського вкладу.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1, яка підтримала скаргу з мотивів в ній наведених, представника відповідача Середи Ю.С., яка заперечила проти її задоволення, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції вірно виходив з того, що відповідач прострочив виконання зобов’язань з 29 вересня 2009 року по 26 серпня 2010 року, тому з нього слід стягнути 3% річних. Вимоги позивача про відшкодування упущеної вигоди належними доказами не підтверджені, а посилання позивача про її право на отримання відсотків за вкладами після закінчення строку дії договорів не ґрунтуються на законі та не передбачені умовами договорів. Вимога про стягнення інфляційних збитків також є безпідставною, оскільки договори банківського вкладу укладені в іноземній валюті.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він відповідає обставинам справи та вимогам закону.

Судом встановлено, що 29 вересня 2008 року між сторонами були укладені договори строкового банківського вкладу (депозиту) «Мій вибір» №631677 та 631676, а також «Мої можливості» №631684 та №631681, оформлені в рамках пакету послуг «Базовий+» за №1329027, за якими ОСОБА_1 відкриті депозитні рахунки та розміщені її вклади на загальну суму 35000 Євро зі строком дії 12 місяців та відсотковими ставками: 12,1% по вкладам на 5000 та 20000 Євро та 11,8% по двом вкладам по 5000 Євро.

В п.п.3.4.4 п.3.4 договорів передбачений обов’язок банку сплатити вкладнику проценти шляхом перерахування коштів на рахунок в останній день строку дії вкладу, а також у випадку дострокового розірвання договорів. В п.п.3.4.5 п.3.4 договорів передбачене також зобов’язання банку повернути вклад за вимогою вкладника в кінці терміну дії вкладу чи у випадках дострокового розірвання договорів (а.с.9, 12, 16, 19).

13 жовтня 2008 року ОСОБА_1 звернулася із заявами про дострокове повернення вкладів на загальну суму 35000 Євро (а.с.8, 11, 15, 18), проте банк вклади не повернув.

Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 13 серпня 2009 року зобов’язано відповідача повернути ОСОБА_1 депозитні вклади та відсотки на загальну суму 413769 грн. (а.с.25), а ухвалою від 25 червня 2010 року виконання цього рішення розстрочено на 4 місяці на умовах повернення вкладів в сумі 4000 грн. щодня (крім неділі) з 01 липня 2010 року до дня повного розрахунку за стягнутою сумою (а.с.26).

З поточного звіту за операціями по поточному (картковому) рахунку за період з 01 вересня 2008 року по 09 листопада 2010 року вбачається, що 26 серпня 2010 року було проведено остаточний розрахунок з ОСОБА_1 та всього сплачено 38980,38 Євро, з них 35000 євро депозитів та 3980 євро відсотків, нарахованих по 28.09.2009 року (а.с.177-184).

Факт неповернення депозитних вкладів до 26 серпня 2010 року відповідачем не заперечується.

Внаслідок неналежного виконання умов депозитних договорів відповідачем прострочено виконання зобов’язань з 29.09.2009 року по 26.08.2010 року, тому відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України суд захистив порушене право позивача та стягнув на відшкодування 3% річних  737,94 Євро.

За таких обставин, суд першої інстанції правильно встановив правовідносини, що склались між сторонами, дав належну правову оцінку доказам, поясненням сторін.

Рішення суду відповідає вимогам ст.ст.526, 625, 1061 ЦК України та ґрунтується на зібраних у справі доказах.

Доводи апеляційної скарги в частині стягнення процентів за користування відповідачем її депозитними коштами за період з 15 жовтня 2008 року до моменту початку виплат, а також стягнення інфляційних збитків були предметом розгляду суду першої інстанції, їм надано об’єктивну оцінку та обґрунтовано ним спростовані.

Посилання позивача на те, що рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 13 серпня 2009 року зобов’язано відповідача повернути йому депозитні вклади та відсотки  у гривнях, а тому на присуджені суми повинні нараховуватися індекси інфляції, є безпідставними, оскільки договори банківського вкладу були укладені в іноземній валюті, а доказів їх зміни в частині валюти вкладу, матеріали справи не містять.   

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції також не спростовують.

Колегією суддів не виявлено неправильного застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які могли б бути підставою для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст. 303, п. 1 ч. 1 ст. 307, ст. 308, п. 1 ч. 1 ст. 314, ст.ст. 315, 319 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

 Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Заочне рішення Зарічного районного суду м. Суми від 18 березня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.    

Головуючий -

Судді -