Справа № 1-132/11

Провадження №11/0390/398/11 Головуючий в 1 інстанції Сівчук А.Є.

Категорія:ч.1 ст. 185, ч. 2 ст. 187 КК України Доповідач : Польовий М. І.

В И Р О К

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

05.07.2011  року          місто Луцьк  

          Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

          головуючого судді –  Польового М.І.,

          суддів –Бешти Г.Б., Оксентюка В.Н.,

 при секретарі –Солодусі Ю.В.,

          за участю прокурора –Плечій О.М.,

          захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2,

  підсудного ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду кримінальну справу за апеляцією  помічника прокурора міста Луцька  на вирок  Луцького міськрайонного суду Волинської області від  29 квітня 2011 року,    яким ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Луцька, громадянин України, українець, з середньою освітою, непрацюючий, проживаючий АДРЕСА_1,  судимий 04 березня 2010 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області за ч. 2 ст. 289 КК України на 5 років позбавлення волі із звільненням на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням з двохрічним іспитовим строком, -

засуджений за ч.1 ст.185 КК України на 1 рік  позбавлення волі; за ч.2 ст.187 КК України на 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна, належного йому на праві приватної власності.

На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно ОСОБА_3 призначено покарання 7 (сім) років позбавлення волі з конфіскацією майна, належного йому на праві приватної власності.

На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків, шляхом поглинення покаранням за даним вироком покарання за вироком Луцького міськрайонного суду від 04.03.2010 року, остаточно ОСОБА_3 призначено покарання 7 (сім) років позбавлення волі з конфіскацією майна, належного йому на праві приватної власності.

Запобіжний захід ОСОБА_3 залишено тримання під вартою і строк відбуття покарання постановлено рахувати з 09.09.2010 року.     

Зараховано ОСОБА_3 в строк відбуття покарання час перебування під вартою з 15.06.2009 року по 18.06.2009 року.

Стягнуто з ОСОБА_3 в користь потерпілого ОСОБА_4 2010 гривень матеріальних збитків та 3000 гривень моральної шкоди, а всього 5010 гривень.

Стягнуто з ОСОБА_3 в користь держави 634 грн. 32 коп. судових витрат.

Вирішено судом також питання щодо речових доказів.

ОСОБА_3 засуджено за те, що він 09.08.2010 року, близько 23 год. 15 хвилин, знаходячись в приміщенні магазину «Вопак 56» по пр. Відродження, 14-а в м. Луцьку, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, таємно викрав пляшку лікеру «Шеріданс», спричинивши ТзОВ «Пакко холдинг» шкоду на суму 129,30 гривень.

Він же, 28.08.2010 року, близько 00 год. 30 хв., за попередньою змовою з невстановленою особою, справа щодо якої виділена в окреме провадження, біля будинку № 32 по вул. Орджонікідзе в м. Луцьку вчинив напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя  та здоров’я, на потерпілого ОСОБА_4 і заволодів його майном на загальну суму 2010 гривень.  

В апеляції помічник прокурора міста Луцька, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, не оспорюючи доведеності винуватості та правильності кваліфікації дій, просить вирок суду щодо ОСОБА_3 в частині призначеного покарання скасувати та постановити свій вирок. Посилається на те, що за вчинені злочини суд призначив ОСОБА_3 покарання в мінімальних межах, яке не відповідає ступеню суспільної небезпечності та даним про його особу. Крім того, суд неправильно застосував кримінальний закон і за сукупністю вироків призначив покарання з порушенням вимог ст. 71 КК України. Просить призначити ОСОБА_3 покарання за ч. 1 ст. 185 КК України 2 роки позбавлення волі, за ч. 2 ст. 187 КК України 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна і на підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів – 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна. За сукупністю вироків на підставі ст. 71 КК України призначити ОСОБА_3 покарання 9 років позбавлення волі з конфіскацією майна.  

Заслухавши доповідача, який виклав суть справи та доводи апеляції, прокурора, який апеляцію підтримав, підсудного та його захисників, які апеляцію заперечили, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляція підлягає до часткового задоволення.

Висновок суду про винуватість ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, за якими його засуджено, грунтується на зібраних у справі і перевірених у судовому засіданні доказах, що в апеляції не оспорюється.

Кваліфікація дій ОСОБА_3 за ч.1 ст.185, ч.2 ст.187 КК України є вірною.

Разом з тим, суд допустився порушення кримінального права, призначаючи покарання, що згідно зі ст. 367 КПК України є підставою для скасування вироку.

Відповідно до ст. 65 КК України при призначенні покарання суд  повинен  врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини,  що пом’якшують та обтяжують покарання.  При цьому воно має бути необхідне й достатнє для виправлення особи та попередження нового злочину.   

Визнавши винним ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 185 КК України, ч. 2 ст. 187 КК України, суд першої інстанції порушив вимоги вищевказаного закону і призначив таке покарання, яке не відповідає ступеню тяжкості злочинів і особі винного.

Зокрема, не враховано, що ОСОБА_3 в період іспитового строку при звільненні від відбування покарання з випробуванням вчинив два умисних злочини, один із яких відноситься до тяжких, злочин вчинив в стані алкогольного сп’яніння, збитки не відшкодував, що свідчить про його небажання стати на шлях виправлення.

Враховуючи вказані обставини, колегія суддів вважає, що призначене ОСОБА_3 покарання за вчинені злочини в мінімальних межах санкцій ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 187 КК України не відповідає тяжкості злочинів та особі засудженого і за своїм розміром є явно несправедливим внаслідок м’якості.  

Призначаючи  ОСОБА_3 покарання за сукупністю вироків, поза увагою суду залишилося те, що відповідно до ч. 4 ст. 71 КК України остаточне покарання за сукупністю вироків має бути більшим від покарання, призначеного за новий злочин, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.

Призначивши ОСОБА_3 однакове покарання за сукупністю вчинених злочинів та за сукупністю вироків у виді семи років позбавлення волі з конфіскацією майна, суд неправильно застосував кримінальний закон, що призвело до призначення за сукупністю вироків м’якого покарання.

За таких обставин вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_3 в частині призначеного покарання підлягає скасуванню з постановленням апеляційним судом свого вироку.

Керуючись ст.ст. 365, 366, 378 КПК України, колегія суддів, -           

З А С У Д И Л А :

Апеляцію помічника прокурора міста Луцька, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції,  задовольнити частково.

Вирок Луцького міськрайонного суду від 29 квітня 2011 року щодо ОСОБА_3 в частині призначеного покарання скасувати.

Призначити ОСОБА_3 покарання:

- за ч. 1 ст. 185 КК України 1 (один) рік 6 (шість) місяців позбавлення волі;

- за ч. 2 ст. 187 КК України 7 (сім) років 6 (шість) місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_3 покарання 7 (сім) років 6 (шість) місяців позбавлення волі з конфіскацією всього  майна, яке є його власністю.

На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднати невідбуте покарання за вироком від 04 березня 2010 року і остаточно призначити ОСОБА_3 покарання 8 (вісім) років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

В решті вирок залишити без змін.

Вирок може бути оскаржений до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ через Апеляційний суд Волинської області протягом одного місяця з моменту проголошення, а засудженим – у той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

          Головуючий                     

          Судді