Судове рішення #17097
У Х В А Л А

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

 

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

 

головуючого

Лавренюка М.Ю.,

суддів

Колесника М.А., Селівона О.В.,

 

 

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 22 червня 2006 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Василівського районного суду  Запорізької області від 19 серпня 2005 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 21 листопада 2005 року.

 

         Зазначеним вироком суду

 

         ОСОБА_1,

         ІНФОРМАЦІЯ_1,

         двічі судимий, останнього разу

         14.09.2004 р. за ч. 3 ст. 185 КК України

         на 3 роки 3 місяці позбавлення волі, а на підставі ст. 75

         КК України звільнений від покарання з випробуванням

         з іспитовим строком на 1 рік,

 

засуджений:

за ч. 2 ст. 186 КК України на 4 роки 2 місяці позбавлення волі;

за ч. 1 ст. 296 КК України до покарання у виді 35 діб арешту, а на підставі ч. 1 ст. 70 КК України, ст. 72 КК України остаточно визначено 4 роки 3 місяці позбавлення волі.

         На підставі ст. 71 КК України остаточно ОСОБА_1 визначено до відбування 4 роки 6 місяців позбавлення волі.

         Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2  на відшкодування матеріальної шкоди 648 грн. та 1000 грн. моральної шкоди, а при відсутності достатніх коштів у ОСОБА_1, на відшкодування вказаних сум, стягнути зазначену суму з ОСОБА_3- матері засудженого.

 

         Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 21 листопада 2005 року вирок залишено без зміни.

 

         ОСОБА_1 визнано винним і засуджено за те, що він 10 листопада 2004 року близько 18 год. біля АДРЕСА_1,  перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, повторно, погрожуючи застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров¢я потерпілого, відкрито заволодів майном ОСОБА_4 загальною вартістю 858 грн.

         Крім того, 18 листопада 2004 року близько 00 год. 20 хв. ОСОБА_1, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, з хуліганських спонукань вдарив ногою по автомобілю ІНФОРМАЦІЯ_2, держномер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_2, пошкодивши автомобіль, чим спричинив матеріальну шкоду власнику у сумі 250 грн.

3 грудня 2004 року він же, перебуваючи стані алкогольного сп'янінні із хуліганських спонукань, повторно пошкодив вищезазначений автомобіль ОСОБА_2, спричинивши матеріальну шкоду останньому на суму 500 грн.

 

17 грудня 2004 року близько 1 год. 30 хв.  ОСОБА_1М., перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, на перехресті доріг Харків Сімферополь в с. Верхня Криниця Василівського району, повторно, застосовуючи насильство, яке не є небезпечним для життя та здоров¢я потерпілого, спричинивши ОСОБА_5 легкі тілесні ушкодження, відкрито викрав мобільний телефон останнього вартістю 600 грн.

 

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1, не оспорюючи юридичної оцінки та кваліфікації своїх дій, вважає призначене покарання надмірно суворим. Просить пом'якшити йому призначене судом покарання, застосувавши ст. 69 КК України.

 

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи  касаційної скарги, колегія суддів не знаходить підстав для її задоволення.

 

         Як свідчить аналіз матеріалів справи, висновки суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, за які його засуджено ґрунтуються на сукупності зібраних у справі  та досліджених судом доказів і в касаційній скарзі засудженим не оспорюються.

         Кваліфікація дій ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 296 КК України є правильною.

         Призначаючи ОСОБА_1 покарання, суд урахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу засудженого, обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання і дійшов обґрунтованого висновку про необхідність призначення близько до мінімального покарання.

Обране покарання відповідає тяжкості вчиненого злочину, даним про особу засудженого, є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів і підстав для його пом'якшення колегія суддів не вбачає.

Підстав для призначення кримінальної справи до касаційного розгляду з обов'язковим повідомленням осіб, зазначених у ст. 384 КПК України, немає.

Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів,

 

у х в а л и л а:

 

відмовити у задоволенні касаційної скарги засудженого ОСОБА_1.

 

судді:

 

Лавренюк М.Ю.                 Колесник М.А.        Селівон О.Ф.                  

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація