0525 Справа № 2a-275/09

 ПОСТАНОВА

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2009 p. Кіровський районний суд м. Донецька у складі: судді - Юр’євої Т.І., при секретарі - Власенко Н.М., за участю позивача ОСОБА_1 та представника відповідача - Міхєєвої Наталії Іванівни

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Донецьку справу за позовом ОСОБА_1 до УПСЗН Кіровського району м. Донецька про визнання дій неправомірними, про перерахунок та стягнення одноразової допомоги, суд

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому вказує, що він є учасником ліквідації аварії на ЧАЕС. У липні 2006 р. йому була призначена 3 група інвалідності, в наслідок ліквідації аварії на ЧАЕС. Відповідно до ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачена одноразова компенсація учасникам ліквідації аварії на ЧАЕС, які стали інвалідами в наслідок Чорнобильської катастрофи в таких розмірах: інвалідам 1 групи - 60 мінімальних заробітних плат, інвалідам 2 групи — 45 мінімальних заробітних плат, інвалідам 3 групи - 30 мінімальних заробітних плат. Відповідач платіжним дорученням від 7.11.2006 р. сплатив йому одноразову допомогу у розмірі 189 гр. 60 коп. посилаючись на Постанову Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996 р. і перерахунок цієї допомоги згідно з ст. 48 вищевказаного Закону здійснити відмовляється. Він вважає дії відповідача є неправомірними. Постанова Кабінету7 Міністрів було винесено у 1996 p., після чого було неодноразове підвищення мінімальної заробітної плати. Вищу юридичну силу мають Конституція України і Закони України.

Позивач вважає, що відповідач повинен був сплатити йому одноразову допомогу у розмірі 15750 гр.(525 гр. X 30 = 15750 гр.), а сплатив йому 189, 60 гр. Недоплачена компенсація складає 15560, 40 гр., яку він просить стягнути з відповідача на його користь.

В судовому засіданні позивач повністю підтримав свої позовні вимоги и надав суду пояснення, аналогічні вищевказаному.

Представник відповідача позов не визнав, суду пояснив, що позивачу, як інваліду З групи ЧАЕС сплачена одноразова допомога у листопаді 2006 року у розмірі 189, 60 гр. Постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 р. № 836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали у наслідок Чорнобильської катастрофи» встановлені абсолютні розміри виплат, передбачених Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Управління праці та соціального захисту населення Кіровського район7 м. Донецька проводить розподіл бюджетних коштів тільки за цільовим призначенням, передбачених Держаним бюджетом на відповідний рік. Представник відповідача просить відмовити позивачу у повному обсязі.

Суд, вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи вважає, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав:

В судовому засіданні встановлено, що позивач є учасником ліквідації аварії на ЧАЕС(категорія 1), що підтверджується посвідченням Серії НОМЕР_1, виданого 25.09.2006 р.

Згідно довідки МСЕК. від 31.08.2006 р. позивачу встановлена 3 група інвалідності безстроково, захворювання пов’язане з ЛІТА на ЧАЕС.

Відповідно до ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачена одноразова компенсація учасникам ліквідації аварії на ЧАЕС, які стали інвалідами в наслідок Чорнобильської катастрофи... - інвалідам 3 групи - 30 мінімальних заробітних плат.

Відповідач платіжним дорученням № 311 від 7.11.2006 р. сплатив позивачу вищевказану одноразову допомогу у розмірі 189 гр. 60 коп.

Згідно з ст. 92 Конституції України виключно Законами України встановлюється, зокрема права і свободи людини і громадянина; основи соціального захисту.

Закони є актами єдиного органу законодавчої влади - Верховної Ради. Конституція не встановлює пріоритету в застосуванні того чи іншого закону, в тому числі залежно від предмету правового регулювання. Немає також закону, який би регулював питання подолання колізії норм законів, що мають однакову юридичну силу.

Згідно з ст. 63 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» фінансування витрат, пов’язаних з реалізацією цього Закону, здійснюються за рахунок державного бюджету.

Статтею 95 Конституції України визначено, що виключно Законом України «Про Державний бюджет України» визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.

Згідно з ст. 87 Бюджетного Кодексу України видатки на державні програми з ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи, здійснюються в установленому порядку за рахунок наявних надходжень до загального фонду державного бюджету в межах обсягів призначень, передбачених в Державному бюджеті України на відповідний рік.

У статті 4 Бюджетного кодексу України передбачено, що при здійсненні бюджетного процесу в Україні положення нормативно-правових актів застосовуються лише в частині, в якій вони не суперечать положенням цього Кодексу та Законам України «Про Державний бюджет України».

Закон «Про Державний бюджет України на 2006 рік» встановив державну допомогу, що підлягає виплаті за рахунок коштів Державного бюджету, він на теперішній час не визнаний неконституційним.

За таких обставин, відповідно до принципу дії нормативно-правових актів у часі, враховуючи правила застосування норм матеріального права, суд дійшов висновку, що Заков «Про Державний бюджет України на 2006 рік» до спірних цивільно-правових відносин має перевагу в застосуванні.

Таким чином, при виплаті державної одноразової допомоги позивачу у 2006 рощ права позивача порушені не були, в тому числі службовими особами районного управління соціального захисту населення. За таких обставин позовні вимоги не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 10, 11, 86, 159-163 КАСу України, Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, Законами України «Про державний бюджет (на відповідний) рік», ст.ст. 19, 22 Конституції України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У позові ОСОБА_1 до УПСЗН Кіровського району м. Донецька про визнання дій неправомірними, про перерахунок та стягнення одноразової допомоги відмовити.

Заява про подачу апеляційної скарги може бути подана протягом 10 днів від дня оголошення постанови. Апеляційна скарга може бути подана протягом 20 днів після подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду.