Справа №2-1093/2007

РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

16 липня 2007 року        Місцевий Конотопський міськрайонний суд Сумської області

в складі: головуючого- судді     Разумової І.Є.

при секретарі                              Цукановій О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Конотоп справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2,  треті особи: житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство "Житлосервіс" ,  орган опіки та піклування Конотопської міської ради про виселення,

ВСТАНОВИВ:

В АДРЕСА_1,  жилою площею 12 кв.м,  яка знаходиться на обслуговуванні ЖРЕП «Житлосервіс». Наймачем цієї квартири являється ОСОБА_1.,  в ній також зареєстровані її неповнолітні сини: ОСОБА_3,  ІНФОРМАЦІЯ_1,  ОСОБА_4,  1991 року народження,  та ОСОБА_5,  1997 року народження,  а також -колишній чоловік ОСОБА_2.

ОСОБА_1. звернулася до суду з позовом в своїх інтересах та в інтересах своїх неповнолітніх дітей про виселення відповідача з вищевказаного жилого приміщення без надання іншого житла у зв»язку з неможливістю сумісного проживання з ним,  мотивуючи тим,  що вона перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі з 1985 року по 2004 рік,  після розлучення діти були залишені проживати з нею. Причиною розірвання шлюбу було те,  що відповідач постійно учиняв скандали ,  застосовував по відношенню до неї фізичну силу. Кожен рік з травня по жовтень колишній чоловік проживає в АДРЕСА_2,  даний будинок зареєстрований на його ім»я,  але вони придбали це житло під час шлюбу. Решту часу відповідач мешкає разом з нею та дітьми в однокімнатній квартирі,  при цьому він поводить себе неналежним чином .вчиняє протиправні дії стосовно неї та неповнолітніх дітей ,  з приводу чого вона неодноразово зверталася до Конотопського МРВ УМВС України. Так .тільки в 2006 році до них чотири рази приїздили працівники міліції. В січні 2006 року відповідач у присутності дітей,  перебуваючи у нетверезому стані .улаштував скандал,  під час якого брутально лаявся,  ображав її та синів,  а потім її побив. Таке саме учинив відповідач у березні та червні минулого року,  а 9 вересня 2006 року,  коли в черговий раз був у стані алкогольного сп»яніння ,  почав чиплятися до сина ОСОБА_4,  ображав його,  принижував честь та гідність,  бо той хотів захистити її від батька,  котрий вдарив її чашкою по голові ,  після чого діти викликали міліцію. Працівники міліції неодноразово попереджали відповідача про припинення протиправних дій,  однак це не дає позитивних результатів,  відповідач свою поведінку не змінює,  внаслідок чого страждають діти,  їх здоров»я,  навчання ,  моральний і душевний стан,  вона дуже переживає ,  коли діти залишаються самі,  оскільки відповідач ,  котрий дуже часто перебуває в нетверезому стані   і тоді стає

агресивним,  являє загрозу для їх життя,  тому вона звернулася до суду з позовом про виселення відповідача,  бо сумісне проживання з ним неможливо.

Відповідач Васильченко проти позову заперечує,  пояснив,  що всі сварки та скандали виникають у зв»язку з тим,  що позивачка зловживає спиртними напоями,  буває ,  що на кілька днів уходить в запій,  змінювати свою поведінку не бажає,  хоча він неодноразово звертався за допомогою до матері позивачки,  а також до органу опіки та піклування Конотопської міської ради. Коли позивачка твереза,  в них все нормально. Він ніколи не застосовавув по відношенню до колишньої дружини чи дітей фізичну силу,  не ображав їх,  лише один раз ненавмисно зачепив її чашкою по брові. Навпаки,  позивачка постійно провокує його на скандали,  безпричинно чипляється до нього,  це вона робить за порадою адвоката,  щоб виселити його з квартири. А в нього немає іншого житла,  на дачі,  що розташована в с Підлипному,  він мешкає в теплу пору року,  взимку там не живе,  бо це дуже старий будинок,  без фундаменту.

Третя особа: ЖРЕП «Житлосервіс» просить розглядати справу без їх представників,  при винесенні рішення покладається на розсуд суду.

Представник третьої особи:органу опіки та піклування Конотопської міської ради - Роспутько Н.М.  в судове засідання не заявилася,  надала заяву про розгляд справи без її участі,  покладається на розсуд суду (а.с. 86). 

Суд,  вислухавши пояснення сторін,  допитавши свідків,  дослідивши матеріали даної справи,  справи № 2-1756 за 2004 рік,  а також матеріали Конотопського МРВ УМВС України в Сумській області,  вважає,  що позов не підлягає задоволенню.

Згідно ч.1  ст. 116 ЖК України,  якщо наймач,  члени його сім»ї або інші особи,  які проживають разом з ним,  систематичним порушенням правил співжиття роблять неможливим для інших проживання із ними в одній квартирі чи в одному будинку,  а заходи запобігання і громадського впливу виявились безрезультатними,  виселення винних на вимогу наймодавця або інших заінтересованих осіб провадиться без надання іншого жилого приміщення.

З довідки та повідомлення ЖРЕП «Житлосервіс» вбачається,  що наймачем квартири АДРЕСА_1 являється ОСОБА_1.,  в квартирі також зареєстровані: її колишній чоловік ОСОБА_2. та їх сини ОСОБА_3., 1989 року народження,  ОСОБА_4.,  1991 року народження,  та ОСОБА_5.,  1997 року народження. Квартира однокімнатна,  жилою площею 12 кв.м,  не приватазована (а.с.  7, 22).

За рішенням місцевого Конотопського міськрайонного суду від 29 листопада 2004 року шлюб сторін розірвано,  оскільки подружжя не мали наміру миритися і зберегти сім»ю,  обидві сторони наполягали на розлученні,  сини ОСОБА_3,  ІНФОРМАЦІЯ_1,  ОСОБА_4,  ІНФОРМАЦІЯ_2,  та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3,  залишені проживати з матір»ю (а.с. 19 справи № 2-1756 за 2004 рік).

Відповідно до  ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини,  на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

При цьому позивачка не надала,  а суд не здобув доказів на підтвердження її вимог.

В основу рішення слід покласти пояснення дільничних інспекторів ОСОБА_6 та ОСОБА_7,  які не являються заінтересованими особами,  добре знають сторони,  займалися розглядом їх скарг,  об»єктивно розповідають про обставини справи,  їх пояснення підтверджуються іншими зібраними по справі доказами: матеріалами Конотопського МРВ УМВС України в Сумській області,  поясненнями старшого сина сторін ОСОБА_3,  котрий був допитаний за клопотанням позивачки.

Так,  свідок ОСОБА_8 пояснив,  що між сторонами відбуваються сварки через непорозуміння один одного,  обопільні бійки,  кожний відстоює свою сторону,  не

бажає розумітити іншого,  позивачка хоче,  щоб відповідач жив у с. Підлипному,  у зв»язку з чим постійно виникають конфлікти. Обидві сторони їх неодноразово викликали,  хоча взагалі немає ніякої необхідності викликати міліцію,  ніяких погроз з будь-якого боку нема.

Свідок ОСОБА_9 пояснив,  що кожна сторона пише скарги відносно іншої,  він не замічав,  щоб жодна із сторін зловживала спиртними напоями,  в усіх конфліктах є вина обох.

Свідок ОСОБА_10 пояснив,  що всі сварки розпочинаються з претензій батька до нього,  після чого мати і батько починають сваритися між собою,  заявляють претензії один до одного,  інколи б»ються між собою.

Дані пояснення підтверджуються матеріалами з міліції,  які були досліджені в судовому засіданні і в яких маються постанови про відмову в порушенні кримінальної справи,  при цьому жодна з постанов ніким із сторін оскаржена не була.

Так,  в заяві ОСОБА_1. від 2 грудня 2005 року зазначено,  що 1 грудня 2005 року біля 22 год. колишній чоловік не впускав її до квартири,  учинив сварку. під час якої брутально на неї лаявся.

Однак в постанові про відмову в порушенні кримінальної справи від 10 грудня 2005 року вищевказана заява не знайшла підтвердження,  з відповідачем була проведена профілактична робота. В цих матеріалах також знаходяться пояснення ОСОБА_1. про те,  що раніше вона до міліції не зверталася.

До того ж позивачка не писала про ці події в позові,  не розповідала і в судовому засіданні.

В грудні 2005 року ОСОБА_2 був попереджений про про адміністративну відповідальність,  хоча його вина не була встановлена. В подальшому працівники Конотопського МРВ УМВС України в Сумській області жодного разу не виносили попередження стосовно протиправної поведінки відповідача у зв»язку з тим,  що виникали обопільні скандали,  в яких винні обидві сторони,  про що пояснювали дільничні інспектори.

З постанов про відмову в порушенні кримінальної справи від 3 січня 2006 року та від ЗО березня 2006 року вбачається,  що від обох сторін поступили заяви щодо поведінки іншого,  при цьому було встановлено,  що обидві сторони пред»являють одна до одної претензії,  ображають,  погрожують один одному,  але погрози носять словесний характер,  загрози життю або здоров»ю не несуть.Між сторонами склалися неприязні стосунки,  виникають сварки з приводу того,  що між ними була домовленість про те,  що позивачка не буде подавати позов про стягнення аліментів та розподіл майна,  а відповідач виселиться з квартири,  однак домовленість не виконується.

В матерілах є розписка позивачки від 28 березня 2006 року про те,  що вона зобов»язується не приставати до відповідача словесно.

В постановах про відмову у порушенні кримінальної справи від 20 червня та 19 вересня 2006 року зазначено,  що відповідач заподіяв тілесні ушкодження позивачці,  що останній заперечує,  ніхто з сусідів це не підтвердив.

А в постанові від 11 березня 2007 року вказано,  що 9 березня 2007 року між сторонами виникла сварка,  під час якої позивачка вдарила відповідача рукою по обличчю,  до кухні зайшов син ОСОБА_4,  якого позивачка попросила викликати міліцію,  останній хотів зателефонувати по мобільному телефону,  тоді відповідач намагався вдарити по телефону металевою ложкою,  яку тримав у руці,  але попав по руці сина,  в результаті чого сину були заподіяні тілесні ушкодження,  про що пояснювали обидві сторони.

Таким чином,  в судовому засіданні було встановлено,  що всі постанови про відмову в порушенні кримінальної справи були винесені лише на підставі пояснень сторін,  більше нічим це не підтверджується,  жоден із свідків про таке не пояснював,

доказів щодо цього не було надано. Також ніхто із свідків не розповідав про жорстоку поведінку відповідача по відношенню до позивачки.

Сторони лише докоряють одне одному в неправильній поведінці,  заявляють претензії один до одного,  між ними склалися неприязні стосунки,  постійно виникають сварки через непорозуміння,  бажання відстояти свою думку,  про що пояснювали всі допитані свідки.

Отже,  позивачка не надала доказів,  на підставі яких відповідно до вимог  ст. 116 ЖК України слід виселити відповідача без надання іншого жилого приміщення внаслідо неможливості сумісного проживання з ним,  що,  до речі,  є крайньою мірою.

Право людини на житло закріплене  ст. 47 Конституції України,  і без достатніх на те підстав жодний громадянин держави не може бути позбавлений такого права.

Тому в задоволенні позову слід відмовити. Але у зв»язку з тим,  що між сторонами виникають сварки,  скандали,  проти чого не заперечує сам відповідач,  суд вважає за необхідне попередити ОСОБА_2 про неприпустимість порушення правил співжиття в квартирі,  що надає сторонам,  які мають трьох неповнолітніх дітей,  можливість врегулювати свої відношення на взаємоприйнятній основі,  вирішити справу мирним шляхом,  що судом неодноразово пропонувалося.

Керуючись  ст. 47 Конституції України,   ст. 9, 116 ЖК України,   ст. 10, 60, 212 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог про виселення ОСОБА_2 без надання іншого жилого приміщення,  попередивши останнього про неприпустимість порушення правил співжиття в квартирі АДРЕСА_1.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Сумської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження до місцевого Конотопського міськрайонного суду протягом 10 днів з дня проголошення рішення,  а апеляційна скарга - протягом 20 днів після подання заяви .

Рішення виготовлено на комп'ютері в нарадчій кімнаті,  має силу оригіналу.

Суддя місцевого Конотопського

міськрайонного суду                  І.Є.Разумова