23 червня 2006 року                                                м.Київ

             Суддя Верховного Суду України Сенін Ю.Л., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Голосіївського районного суду м.Києва від 22 листопада                 2005 року та рішення апеляційного суду м.Києва від 13 квітня 2006 року,

в  с  т  а  н  о  в  и  в :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовами до товариства з обмеженою відповідальністю (далі-ТОВ) “Зайнятість” про визнання незаконними рішень загальних зборів учасників товариства, визнання права на частку в статутному фонді, скасування реєстрації змін та доповнень до установчих документів, внесення змін та доповнень до установчих документів, передачу бухгалтерської документації, установчих документів та печатки товариства, посилаючись на те, що рішенням загальних зборів учасників  ТОВ “Зайнятість” від 8 грудня 1999 року її незаконно було виключено зі складу учасників зазначеного товариства та без урахування її інтересів розподілено частку (12%) учасника ОСОБА_2 в статутному фонді, також незаконно без урахування її інтересів відбувся розподіл частки у статутному фонді в розмірі 52%, що належала Київській міській федерації з фізичної культури і спорту глухих; крім того, рішенням загальних зборів учасників від 16 травня 2000 року директором товариства незаконно була призначена ОСОБА_3 Позивачка просила визнати недійсними рішення загальних зборів учасників товариства, зобов'язати Дарницьку районну в м.Києві державну адміністрацію скасувати проведену в січні 2000 року реєстрацію змін та доповнень до установчих документів ТОВ “Зайнятість”, визнати за нею право на частку в статутному фонді товариства в розмірі 19, 68% , а також зобов'язати державну адміністрацію та відповідача зареєструвати відповідні зміни й доповнення до установчих документів, зобов'язати ТОВ “Зайнятість” та ОСОБА_3 передати позивачці бухгалтерську документацію, установчі документи та печатку товариства.

Рішенням Голосіївського районного суду м.Києва від 22 листопада 2005 року позовні вимоги задоволено частково, постановлено визнати недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ “Зайнятість” від 8 грудня 1999 року в частині розподілу частки ОСОБА_2; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішенням апеляційного суду м.Києва від 13 квітня 2006 року зазначене рішення в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 скасоване й постановлене у цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 до ТОВ “Зайнятість” про визнання права на частку в статутному фонді товариства; в решті рішення залишене без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалені в справі судові рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Касаційна скарга не може бути прийнята до провадження з таких підстав.

Згідно п. 5 ч. 3 ст. 328 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки  матеріалів справи.

 Із змісту касаційної скарги та доданих до неї матеріалів вбачається, що відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд виходив із того, що рішення загальних зборів учасників ТОВ “Зайнятість” від 8 грудня 1999 року про виключення ОСОБА_1 зі складу учасників товариства прийнято із дотриманням норм законодавства у зв'язку із невиконанням нею обов'язків учасника товариства та вчиненням дій, що перешкоджають досягненню товариством своїх цілей, тому дії та рішення товариства після зазначених зборів не порушують її права, як учасника. 

Крім того, скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ “Зайнятість” від 8 грудня 1999 року щодо розподілу частки ОСОБА_2, апеляційний суд виходив з того, що таких вимог позивачка не заявляла, а просила визнати за нею право на частку в статутному фонді товариства.

Згідно із ч. 1 ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати або  вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, а тому доводи касаційної скарги в цій частині без наведення конкретних порушень судом норм процесуального права, які були допущені при встановленні зазначених в рішенні фактів, також не можуть бути визнані такими, що викликають необхідність перевірки матеріалами справи.

Доводи скарги та зміст оскаржуваних рішень також не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст.ст. 338 - 341 ЦПК України як підстави для скасування рішень.

       На підставі наведеного та керуючись пунктом 5 частини 3 статті 328 ЦПК України,

у  х  в  а  л  и  в :

            Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі за позовами  ОСОБА_1 до ТОВ “Зайнятість” про визнання незаконними рішень загальних зборів учасників товариства, визнання права на частку в статутному фонді, скасування реєстрації змін та доповнень до установчих документів, внесення змін та доповнень до установчих документів, передачу бухгалтерської документації, установчих документів та печатки товариства, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Голосіївського районного суду м.Києва від 22 листопада 2005 року та рішення апеляційного суду м.Києва від 13 квітня 2006 року.

             Копію ухвали разом з доданими до касаційної скарги матеріалами направити           ОСОБА_1

             Ухвала оскарженню не підлягає.

                              Суддя

             Верховного Суду України                                                          Ю.Л.Сенін