Справа № 1-465/11

Вирок

іменем України

 07.06.2011

Деснянський районний суд м. Києва у складі:

         головуючого –судді                                                           Вінтоняка Р.Я.

         при секретарі                                                                    Карпенко Д.О.

         з участю прокурорів                                                           Спіженко Н.В.,Байдацького С.О.

         з участю потерпілої                                                           ОСОБА_1

         з участю адвоката                                                           ОСОБА_2

          з участю представників

         потерпілої                                                                       ОСОБА_3

                                                                                          ОСОБА_4

         розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві  кримінальну  справу  по  обвинуваченню

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Свидівок, Черкаського району, Черкаської області, українця, громадянина України, освіта вища, одруженого, пенсіонера, проживаючого: АДРЕСА_1,  раніше не судимого,

-          у вчиненні злочину, передбаченого ст. 286 ч.2 КК України,

ВСТАНОВИВ:

          Підсудний ОСОБА_5 23 лютого 2011 року, близько 17год.58хв. керуючи в стані алкогольного сп’яніння технічно справним автомобілем “Міцубісі Аутлендер” державний номер НОМЕР_1 та рухаючись по пр-ту Броварському в м. Києві зі сторони м. Бровари в напрямку станції метро «Лісова», під’їжджаючи до нерегульованого пішохідного переходу, що розташований навпроти КП ДАІ №502, в порушення вимог п.2.3п.”б” –для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов’язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; п.2.9а –водієві забороняється керувати транспортним засобом в стані алкогольного сп’яніння або перебуваючи піж впливом наркотичних чи токсичних речовин; п.12.3 - у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об’єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного, для інших учасників руху, об’їзду перешкоди; п.18.1 - водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека, не врахував дорожню обстановку, не був уважним, в результаті чого вчинив наїзд на пішохода ОСОБА_1, яка переходила по нерегульованому пішохідному переходу проїзну частину з ліва направо по ходу руху автомобіля. В результаті порушення зазначених правил безпеки дорожнього руху водієм ОСОБА_5, потерпілій ОСОБА_1 були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді закритої травми хребта: перелом-вивих 2-3 шийних хребців; перелом дуги тіла 2 шийного хребця, що відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, за критерієм небезпеки для життя.

          В судовому засіданні підсудний ОСОБА_5 винним себе визнав повністю, щиро розкаявся та підтвердив вищеописані встановлені судом обставини справи.

          Крім повного визнання своєї вини, винність ОСОБА_5 у вчиненні злочину підтверджується зібраними та дослідженим в судовому засіданні доказами, а саме

- показами в судовому засіданні потерпілої ОСОБА_1 з яких вбачається, що 23 лютого 2011 року перебуваючи біля КП ДАІ №502, що розташований по пр-ту Броварському в м. Києві  вона підійшла до нерегульованого пішохідного переходу з метою перейти на той бік пр-ту Броварський. Вона перейшла першу половину дороги та зупинилась в роздільній зоні, і впевнившись в безпеці свого руху стала переходити другу половину дороги. При здійснені переходу дороги, вона відчула сильний удар справа, після чого втратила свідомість.

- оголошеними в судовому засіданні показами свідка ОСОБА_6, інспектора взводу роти по обслуговуванню стаціонарних постів ДПС ДАІ ГУМВС України в м. Києв, з яких вбачається, що 23.02.2010 року  він ніс чергування на стаціонарному посту ДАІ №502, що знаходиться на пр-ті Броварському в м. Києві. Навпроти СП ДАІ №502 на проїзній частині розташований нерегульований пішохідний перехід, який позначений дорожніми знаками та дорожньою розміткою. Перебуваючи в приміщені посту він бачив, як по нерегульованому пішохідному переходу здійснювала перехід жінка. Жінка перейшла першу половину дороги, яка веде в бік м. Бровари, а коли переходила другу частину дороги, на неї здійснив наїзд автомобіль «Міцубісі Аутлендер». (а.с.57-58)

- аналогічними показами свідка ОСОБА_8, які були оголошені в судовому засіданні.(а.с.59-60)

- даним, що містяться у висновку експерта авто-техніка №179ат від 15.04.2011 року, згідно якого в ситуації, що склалася на дорозі безпосередньо перед дорожньо-транспортною пригодою, водій автомобіля “Міцубісі Аутлендер” державний номер НОМЕР_1 ОСОБА_5 повинен був керуватися вимогами п.п.12.2,18.1 ПДР України. ОСОБА_5 мав технічну можливість уникнути наїзду на ОСОБА_1 шляхом виконання вимог п.18.1 ПДР України. В діях водія ОСОБА_5 з технічної точки зору вбачаюся невідповідності вимогам п.18.1 ПДР України.

- даними, що містяться у висновку експерта №512\е від 15.04.2011 року, згідно якого у ОСОБА_1 виявлені наступні тілесні ушкодження: садна м’яких тканин; закрита травма хребта: перелом-вивих 2-3 шийних хребців; перелом дуги тіла 2 шийного хребця, що відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, за критерієм небезпеки для життя. Виходячи з морфології, локалізації описаних тілесних ушкоджень, приймаючи до уваги часові дані, є підстави стверджувати, що вищевказані тілесні ушкодження утворилися від дії тупих предметів, можливо внаслідок автомобільної травми – зіткнення автомобіля, що рухався, з пішоходом, який у момент первинного контакту перебував у вертикальному або наближеному до нього положенні. Між описаними  тілесними ушкодженнями та дорожньо-транспортною пригодою вбачається прямий причинно-наслідковий зв’язок.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає вину підсудного ОСОБА_5 у порушенні правил безпеки дорожнього руху при керуванні транспортним засобом, (п.п. 2.3п.»б»;2.9»а»,12.3,18.1 Правил дорожнього руху), особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілій ОСОБА_1 тяжких тілесних ушкоджень, доведена повністю та кваліфікує його дії за  ст. 286 ч. 2   КК України.

Враховуючи обставини справи, тяжкість наслідків заподіяних водієм ОСОБА_5 суд вважає позбавити ОСОБА_5 правом керування транспортними засобами на строк –один рік шість місяців.

          При призначенні міри покарання підсудному, суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого злочину, обставини справи, вжиття заходів для відшкодування шкоди, особу винного, який раніше не судимий, до кримінальної відповідальності не притягувався, є особою пенсійного віку, позитивно характеризується за місцем проживання.

Обставинами, що пом’якшує покарання підсудного судом визнано –щире каяття, добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставиною, що обтяжує покарання підсудного судом визнано –вчинення злочину особою, що перебуває в стані алкогольного сп’яніння..

Враховуючи обставини справи, особу підсудного, який раніше не судимий, обставини, що пом’якшують покарання підсудного, думку потерпілої, яка просила суворо не карати ОСОБА_5 та не позбавляти його волі, суд вважає, що виправлення та перевиховання підсудного можливе без ізоляції від суспільства, але в умовах контролю за його поведінкою органами кримінально-виконавчої інспекції за місцем його проживання, а тому застосовує до нього покарання у вигляді позбавлення волі зі звільненням від його відбування  з випробуванням згідно до ст.75 КК України.

В судовому засіданні ОСОБА_1 заявила позов про стягнення з ОСОБА_5 7697грн.75коп. матеріальної шкоди, а саме збитків понесених нею на лікування. В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_5 під час досудового слідства було сплачено ОСОБА_1 в рахунок матеріальної шкоди 12000грн., що є більшою сумою ніж було заявлено ОСОБА_1 в суді.  За таких обставин правових підстав щодо задоволення позову ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_5 7697грн.75коп. матеріальної шкоди не вбачається, а тому в цій частині в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 необхідно відмовити.

В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_1 завила цивільний позов про стягнення з ОСОБА_5 160000грн. моральної шкоди, яку мотивувала душевними стражданнями внаслідок ДТП та висновком експертного дослідження фахівця-психолога №39 від 30.05.2011 року.

Відповідно до ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає, зокрема у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім’ї чи близьких родичів.  

Винність ОСОБА_5 у спричинені ДТП внаслідок якої потерпілій ОСОБА_1 були заподіяні тяжкі тілесні ушкодження доведена судовим слідством, а тому суд вважає, що ОСОБА_5 своїми протиправними діями, які полягли в порушені Правил дорожнього руху завдав ОСОБА_1 моральної шкоди.

Сума відшкодування моральної шкоди –160000грн., яка була визначена ОСОБА_1 не відповідає обставинам ДТП, характеру правопорушення, ступеню вини особи, яка завдала моральної шкоди, глибині фізичних та душевних страждань постраждалої, принципу розумності та справедливості.

Враховуючи зазначені вище обставини, дані про особу ОСОБА_5, його поведінку, який на протязі всього досудового та судового слідства вживає заходів щодо відшкодування завданої ним шкоди, надмірно сплатив суму понесених потерпілою матеріальних збитків, суд вважає, що сума 25000грн. буде достатньою для відшкодування понесених ОСОБА_1 моральних страждань, що виникли внаслідок протиправної поведінки ОСОБА_5

В судовому засіданні підсудним ОСОБА_5 було відшкодовано ОСОБА_1 5000грн., які як показала в суді ОСОБА_1, і в цьому не заперечували її представники, були відшкодовані ОСОБА_5 в рахунок відшкодування моральної шкоди.

За таких обставин суд стягує з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 20000грн. моральної шкоди.   

     Суд стягує з підсудного судові витрати за проведення судово-автотехнічної експертизи та за проведення психологічного дослідження.

     На підставі викладеного, керуючись ст.ст.28, 323, 324 КПК України, ст..ст.1166, 1167, 1187 ЦК України суд –

ЗАСУДИВ:

                ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 286ч.2 КК України і призначити йому покарання у вигляді чотирьох років позбавлення волі, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік шість місяців.

                 На підставі ст.ст.75,76 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного основного покарання, якщо він протягом двох років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально –виконавчої  інспекції і повідомляти про зміну місця проживання та роботи .

               Строк відбуття покарання ОСОБА_5 обчислювати з часу проголошення вироку.

               Міру запобіжного заходу,  до набрання вироком законної сили, ОСОБА_5 залишити попередню –підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

          В задоволенні цивільного позову про стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1  7697грн.75коп. суми матеріальної шкоди –відмовити.  

          Цивільний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_5 про стягнення моральної шкоди суд задовольняє частково. Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 20000грн. моральної шкоди.

          Стягнути з ОСОБА_5 на користь НДЕКЦ при ГУ МВС України в м. Києві 607 гривень 82 копійки судових витрат та 4032грн. збитків пов’язаних з проведенням психологічного дослідження.

          Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Деснянський районний суд м. Києва протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Суддя: