Справа № 2-а-3171/11

Постанова  

іменем України

 02.06.2011

  Суддя Деснянського  районного  суду  м. Києва Андрієнко А.М.., розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1  до  Управління праці та соціального захисту населення Деснянської  районної м. Києві державної адміністрації та Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання відмови  неправомірною та зобов”язання  здійснити перерахунок та виплату щорічної допомоги на оздоровлення  відповідно до ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,-

                                                         В С Т А Н О В И В :

 Позивач звернулась 8.04.2011 року до суду з даним позовом, яким просить визнати  неправомірною відмову Управління праці та соціального захисту населення  Деснянської районної у м.Києві державної адміністрації в проведенні їй перерахунку щорічної допомоги на оздоровлення, передбаченою ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та зобов»язати останнього здійснити перерахунок вказаної допомоги на оздоровлення у розмірі 4 мінімальних заробітних плат за 2010 рік, а Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат зобов»язати забезпечити виплату їй щорічної допомоги на оздоровлення за 2010 рік у розмірі 4 мінімальних заробітних плат з урахуванням проведених виплат, посилаючись на те, що  вона є  постраждалою внаслідок аварії на ЧАЕС 1 категорії, інвалідом 3 групи і відповідно ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»має право на щорічну допомогу на оздоровлення в розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат, але відповідачами проводиться перерахунок і виплата вказаної допомоги на оздоровлення в значно меншому розмірі.

          Представник Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної м. Києві державної адміністрації надіслав заперечення, якими просить відмовити в задоволенні заявлених вимог,  мотивуючи тим, що перерахунок і виплату проведено відповідно до   ПКМ України від 12.07.2005 року за №562.

          Представник Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат  просить в задоволенні вимог відмовити.

         Вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважаю, що позов про визнання відмови неправомірною та зобов”язання в здійсненні перерахунку та виплаті щорічної допомоги на оздоровлення  відповідно до ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» підлягає задоволенню   за 2010 рік з наступних підстав.

    Позивач є особою,  постраждалою внаслідок аварії на ЧАЕС 1 категорії, інвалідом 3 групи,  перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення  Деснянської районної м.Києві державної адміністрації, якій  проведено перерахунок та виплату щорічної допомоги на оздоровлення за 2010 рік відповідно до  ПКМ України  від 12.07.2005 року за №562.

  Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

  Згідно ст.46 Конституції України пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Відповідно ст.48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"  щорічна допомога на оздоровлення учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС   1  категорії , інвалідам 3 групи виплачується у розмірі   чотирьох мінімальних заробітних плат.

          Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, Управлінням праці та соціального захисту населення в Деснянському районі м.Києва та  Київським міським центром по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат   порушувались права позивача щодо нарахування і виплати щорічної допомоги на оздоровлення, оскільки при визначенні розміру цієї допомоги учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС застосуванню підлягають відповідна стаття Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не постанова Кабінету Міністрів України, яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав.

Недотримання вимог законів України при визначенні розміру допомоги є порушенням п.6 ст.92 Конституції України, оскільки виключно законом України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Згідно зі ст.71 КАС України,  обов'язок  щодо доказування правомірності  свого  рішення,  дії  чи  бездіяльності покладається на   відповідача,   якщо   він   заперечує   проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. ст.162 КАС України суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб»єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб»єктів владних повноважень.

Таким чином, суд прийшов до висновку про  визнання відмови Управління праці та соціального захисту населення у Деснянському  районі м.Києва та Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат щодо  перерахунку та виплаті   щорічної допомоги на оздоровлення неправомірною та зобов”язати  здійснити перерахунок і виплату  щорічної допомоги на оздоровлення  відповідно до ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за 2010 рік   із розрахунку  чотирьох мінімальних заробітних плат з урахуванням раніше проведених нарахувань  і виплат  .

    Відповідно ст.94 КАС України судові витрати віднести за рахунок Держави, оскільки  позивач, як інвалід 3  групи, звільнена від сплати цих витрат.

На підставі викладеного та  керуючись ст.46 Конституції України, ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст.ст. 7, 8. 9, 10, 11, 71, 94, 162, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, -

                                                      П О С Т А Н О В И В:

    Визнати неправомірною відмову Управління праці та соціального захисту населення Деснянського району м.Києва в проведенні перерахунку ОСОБА_1 щорічної допомоги на оздоровлення, передбаченої ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

     Зобовязати Управління праці та соціального захисту населення Деснянського району м.Києва здійснити перерахунок щорічної допомоги на оздоровлення ОСОБА_1  відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 4 мінімальних заробітних плат за 2010 рік.

    Зобовязати Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат забезпечити виплату ОСОБА_1 допомоги на оздоровлення за 2010 рік у розмірі 4 мінімальних заробітних плат з урахуванням проведених виплат.

     Апеляція може бути подана до Апеляційного адміністративного суду м.Києва через Деснянський районний суд м.Києва протягом 10 днів.

Головуючий :