Справа № 1-565/11

Вирок

іменем України

 30.06.2011

Деснянський районний суд м. Києва в складі :

головуючого –судді                                                         - Вінтоняка Р.Я.

при секретарі                                                                          - Азарова В.С.

з участю прокурора                                                                - Спіженко Н.В.

з участю адвоката                                                              - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу за  звинуваченням:

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Деребчин, Шаргородського району, Вінницької області, громадянина України, українця, не працюючого, не одруженого, освіта неповна середня, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 раніше  не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого  ст.186 ч.2  КК України,          

ВСТАНОВИВ:

          Підсудний ОСОБА_2 вчинив відкрите викрадення чужого майна(грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров’я потерпілого, повторно за таких обставин.

05.03.2009 року приблизно о 23.30год. ОСОБА_2, діючи умисно, з корисливих спонукань, з метою відкритого викрадення чужого майна, знаходячись поблизу будинку АДРЕСА_2, підійшов ззаду до потерпілої ОСОБА_3, яка рухалась по вказаній вулиці, повалив її на землю і застосувавши насильство, яке не є небезпечним для життя та здоров'я, наніс їй 6 ударів ногами по різним частинам тіла та голові, після чого відкрито викрав чуже майно, що належало ОСОБА_3, а саме жіночу сумку вартістю 150 гривень, в якій знаходилось: грошові кошти в сумі 540грн.; мобільний телефон марки «Самсунг Б-490», вартістю 1297грн., в якому знаходилась сім-карта оператора мобільного зв'язку «Київстар»вартістю 25грн., на рахунку якої знаходились грошові кошти в сумі 20грн.; чохол до мобільного телефону «Самсунг Е-490»вартістю 50грн.; мобільний телефон марки «Нокіа 1100», вартістю 210грн., в якому знаходилась сім-карта оператора мобільного зв'язку «МТС»вартістю 25гривень, на рахунку якої знаходились грошові кошти в сумі 30 гривень; шкіряний гаманець коричневого кольору вартістю 70 гривень; золотий ланцюжок вартістю 800 гривень; золотий хрестик, вартістю 200 гривень; 4 ключі від квартири та 1 ключ від вхідних дверей в кафе по місцю роботи, записна книжка, 3 іконки, копії паспорту та ідентифікаційного коду на ім'я ОСОБА_3, та лікарські препарати, які для потерпілої матеріальної цінності не представляють, а всього на загальну суму 3417грн., після чого з місця вчинення злочину зник, а викраденим розпорядився на власний розсуд.

Крім того, 09.11.2010 року приблизно о 23.00год. підсудний ОСОБА_2, знаходячись на 4-му поверсі 3-го під'їзду будинку АДРЕСА_3, переслідуючи корисливу мету, з метою повторного відкритого викрадення чужого майна, підійшов до потерпілої ОСОБА_4, і в той момент, коли остання відчиняла двері своєї квартири вихопив з її рук, тим самим повторно відкрито викрав чуже майно, що належало ОСОБА_4, а саме мобільний телефон «Нокіа 5530»вартістю 2339грн.95коп., в якому знаходилася сім-картка оператора мобільного зв'язку України «Київстар»вартістю 25 гривень, який знаходився у чохлі до вказаного телефону «Нокіа»вартістю 50 гривень, а всього на загальну суму 2414грн.95коп., завдавши ОСОБА_4 матеріальної шкоди на вищевказану суму.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 повністю визнав себе винним, фактичні обставини справи не оспорював, щиро розкаявся та підтвердив вищеописані встановлені судом обставини справи.   

Крім повного визнання своєї вини, винність підсудного у вчиненні злочину при обставинах, встановлених судом, доведена повністю зібраними по справі та дослідженими судом доказами в їх сукупності, а саме, оголошеними в судовому засіданні показами потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про обставини їх пограбування ОСОБА_2, оголошеними в судовому засіданні показами свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, про обставини затримання ОСОБА_2, даними, що містяться в протоколі очної ставки між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, де остання дала детальні покази про обставини її пограбування ОСОБА_2, даними, що містяться у протоколі відтворення обстановки та обставин події за участю ОСОБА_2, де останній детально розповів та показав про обставини пограбування  ОСОБА_4, даними, що містяться в протоколі пред’явлення фотознімків для впізнання, згідно з яким  ОСОБА_4 впевнено вказала на ОСОБА_2 як на особу яка її пограбувала.

Згідно акту стаціонарної комплексної судово-психолого-психіатричної експертизи №469 від 15.12.2009року в період часу до якого відноситься інкримінуємо ОСОБА_2 діяння і на момент проведення експертизи, останній виявляв ознаки змішаного розладу поведінки і емоцій; не виявляв ознак тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності; усвідомлював свої дії та міг керувати ними. В стані фізіологічного афекту не знаходився; рівень психічного розвитку ОСОБА_2 відповідає віковим стандартам. ОСОБА_2 не виявляє таких індивідуально-психологічних особливостей, які впливають на його поведінку.

Згідно акту стаціонарної судово-психіатричної експертизи №35 від 18.01.2011 року в період часу до якого відноситься інкримінуємо ОСОБА_2 діяння і на момент проведення експертизи, останній виявляв ознаки змішаного розладу поведінки і емоцій; не виявляв ознак тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності; усвідомлював свої дії та міг керувати ними.

Згідно акту стаціонарної судово-наркологічної експертизи №10 від 18.01.2011 року ОСОБА_2 не виявляє ознак хронічного алкоголізму і наркоманії, а тому протиалкогольного та протинаркоманійного лікування не потребує.

Враховуючи зібрані по справі докази, суд вважає вину підсудного ОСОБА_2  доведеною, і кваліфікує його дії за  ст.186ч.2 КК України, як відкрите викрадення чужого майна(грабіж), поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров’я потерпілого, вчинене повторно.

           При призначенні покарання підсудному, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним злочину, обставини справи, кількість епізодів злочинної діяльності, невжиття заходів для відшкодування шкоди, дані про особу винного, який виховувався у інтернатах для дітей-сиріт, не працює, ухилявся від слідства, у зв’язку з чим знаходився у розшуку, задовільно характеризується за місцем проживання та місцем колишнього навчання.

Обставинами, що пом’якшують покарання підсудного судом  визнано  -   щире каяття, вчинення злочину неповнолітнім. Обставин, що обтяжує покарання підсудного судом не встановлено.

Враховуючи обставини справи, дані про особу ОСОБА_2, суд призначає йому покарання, необхідне та достатнє для його виправлення та перевиховання, а також для попередження вчинення нових злочинів у вигляді позбавлення волі, в мінімальних межах.

Згідно матеріалів кримінальної справи, під час досудового слідства ОСОБА_2 з 11.03.2009 року по 16.11.2009 року перебував під вартою, а з 17.11.2009 року по 15.12.2009 року перебував на стаціонарній судово-психіатричній експертизі у  Київському міському центрі судово-психіатричної експертизи. За таких обставин, суд відповідно до ст. 338 КПК України зараховує ці строки в строк перебування під вартою.  

          Питання з речовими доказами суд вирішує відповідно до ст.81 КПК України.

           На підставі викладеного, керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд

ЗАСУДИВ :

               ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 186 ч.2 КК України і призначити йому покарання у вигляді чотирьох років позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили залишити без зміни –тримання під вартою в Київському СІЗО №13 Управління Державного Департаменту  України з питань виконання покарань.

               Строк відбуття покарання ОСОБА_2 обчислювати з 12.11.2010 року. Зарахувати у строк відбуття покарання строк перебування під вартою з 11.03.2009 року по 16.11.2009 року та час перебування у медичній установі - Київському міському центрі судово-психіатричної експертизи з17.11.2009 року по 15.12.2009 року.

          Речові докази: ручки від жіночої сумки чорного кольору передати ОСОБА_3, копію гарантійного талону та копію фіскального чеку  –зберігати при матеріалах справи.

          На вирок може бути подана апеляція протягом 15 діб з часу його проголошення в Апеляційний суд м. Києва через Деснянський районний суд м. Києва, засудженим  –в той же строк з моменту вручення копії вироку.

     Суддя: