Справа № 2-а-1836/11

Постанова  

іменем України

 17.03.2011

Деснянського районного суду  м. Києва Бабко В.В. розглянувши у скороченому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва про визнання дій неправомірними, зобов’язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся  до суду з адміністративним позовом, який містив вимоги про визнання дій відповідача  неправомірними та зобов’язання здійснити перерахунок та виплату раніше призначеної, як  особі, постраждалій внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії основної пенсії  у відповідності до ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни гарантії їх соціального захисту»  з підвищенням на 350 % від мінімальної пенсії за віком з 23 серпня 2011року.

Стороною відповідача надано суду заперечення, в яких вказувалось на те, що дії Управління відповідають чинному законодавству.

У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 183-2 КАС України скорочене провадження застосовується у адміністративних справах про оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат.

Згідно п. 4. ч. 1 ст. 183-2 КАС  суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі. За результатами розгляду справи у скороченому провадженні суддя, оцінивши повідомлені позивачем, відповідачем обставини, за наявності достатніх підстав приймає законне та обґрунтоване судове рішення.

Дослідивши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази, суд приходить до  слідуючого.  

Судом встановлено, що позивач належить до І категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи,  є інвалідом ІІ групи, перебуває на обліку в Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва, має пільги, встановлені для ветеранів війни – інвалідів війни, отримує основну пенсію у відповідності до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».   

Звернення позивача про перерахунок пенсій у відповідності до розмірів, встановлених ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни гарантії їх соціального захисту» відповідачем  залишено без задоволення.  

               Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема, соціальний захист потерпілого населення, визначені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Розділ 8 даного Закону передбачає правила призначення та виплати пенсій і компенсацій особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4.

Стаття 49 цього розділу визначає пенсії особам, віднесеним до вказаних категорій у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.   

               Стаття 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачає, що особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у відповідних розмірах, зокрема, інвалідам ІІ групи - 75 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Стаття 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» згідно з підпунктом 12 пункту 28 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року N 107-VI, який набрав чинності з 1 січня 2008 року, була викладена в новій редакції в частині того, що особам, віднесеним до 1 категорії, інвалідам 2 групи призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 15 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.  

Рішенням Конституційного суду України від 22 травня 2008 року N 10-рп/2008 у справі N 1-28/2008 щодо предмету та змісту закону про Державний бюджет України на 2008 рік були визнанні такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пункту 28 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України». У вказаному рішенні Конституційного суду України було зазначено, що положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто з 22 травня 2008 року.

Таким чином, з 22 травня 2008 року була відновлена дія норм статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», за якими  особам постраждалим від аварії на Чорнобильській АЕС та віднесеним до 1 категорії, інвалідам ІІ групи, до яких відноситься позивач, повинна була призначатися та виплачуватися Управлінням  щомісячно з 22 травня 2008 року додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, в розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Згідно ч. 3 ст. 67 спеціального Закону у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду,  заподіяну здоров’ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.  

Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень, дає Закон України «Про прожитковий мінімум» від 15 липня 1999 року № 966-14, а також Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 5 жовтня 2000 року № 2017-ІІІ, згідно статті 1 якого прожитковий мінімум використовується для визначення, у тому числі мінімального розміру пенсії за віком, який відповідно до статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Частиною 3 статті 4 даного Закону передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження. Таким чином, для позивача як інваліда ІІ групи, особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи, 1 категорії, нижчий розмір державної та додаткової пенсії повинен розраховуватися, виходячи із розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначених Законом України «Про Державний бюджет» на відповідні роки.

             Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи,   зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

             Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У відповідності до ч. 4 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»  в останній редакції від 05.10.2005 року, яка чинна і на сьогодні, інвалідам   війни   пенсії   або  щомісячне  довічне  грошове утримання  чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії,  підвищуються:  інвалідам I групи - у розмірі 50 процентів прожиткового  мінімуму  для  осіб, які втратили працездатність, II групи  - 40 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Відповідачем здійснювалось підвищення пенсії позивача у відповідності до наведеної норми.

Норма, на яку посилається позивач у своїй позовній заяві – є попередньою редакцією вказаної статті від 23.11.1995.р., яка втратила чинність в зв’язка з внесенням нових змін.  

           При таких обставинах суд вважає, що позов є безпідставним та задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 11, 86, 71, 162, 167, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позову  ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва про визнання дій неправомірними, зобов’язання вчинити дії - відмовити.   

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду шляхом подання через Деснянський районний суд м. Києва протягом 10 днів, з дня її проголошення, апеляційної скарги.

 Суддя                               Бабко В.В.