Справа № 2-346/2011(1)
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
"11" травня 2011 р.
Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
Головуючого - судді Козачук О.М.
при секретарях - Наумової О.С., Александрової А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, ОСОБА_4, Гаражно-будівельний кооператив «Березняки-3»про визнання недійсним договору купівлі-продажу, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернулася до суду з позовом до відповідача про визнання недійсним договору купівлі-продажу, мотивуючи свої вимоги тим, що в період з 01.03.1967 року по 27.07.1993 року перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_5 Від шлюбу у подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_5 народився син ОСОБА_4, 1969 року народження. Під час перебування в шлюбі ОСОБА_5 набув членства у гаражно-будівельному кооперативі «Березняки-3», що знаходиться по вул. Березняківській, 23 в м. Києві та подружжям спільно вносилися пайові внески за гаражний бокс НОМЕР_1 у ГБК «Березняки-3».
ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_5 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2.
19.11.2009 року, після смерті ОСОБА_5, позивач дізналася про те, що відповідно договору купівлі-продажу від 01.11.2008 року, ОСОБА_5 продав ОСОБА_2 гаражний бокс НОМЕР_1 у ГБК «Березняки-3», що знаходиться у м. Києві по вул. Березняківській,23. Просила визнати недійсним договір купівлі-продажу від 01.11.2008 року, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_2, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрований в реєстрі за № 3389. Визнати за нею право власності на Ѕ частину гаражного боксу НОМЕР_1 в ГБК «Березняки-3», що знаходиться в м. Києві по вул. Березняківській, 23.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позов в повному обсязі, просив його задовольнити. Пояснив, що відчуження гаражного боксу НОМЕР_1 відбулося одноособово ОСОБА_5 за відсутності у нього необхідних повноважень та обсягу цивільної дієздатності для вчинення такого правочину та всупереч чинного законодавства України з порушенням прав позивача, як співвласника нерухомого майна.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з»явилася, належним чином повідомлена про день та час розгляду справи, про причини своєї неявки суд не повідомила.
Третя особа приватний нотаріус ОСОБА_3 в судове засідання не з»явилася, в своїх письмових поясненнях просила суд слухати справу у її відсутності.
Третя особа ОСОБА_4 в судове засідання не з»явився, в своєму письмовому клопотанні, поданому до суду просить задовольнити позовні вимоги та слухати справу у його відсутності.
Судом в якості третьої особи було залучено Гаражно-будівельний кооператив «Березняки-3». В судовому засіданні представник ГБК «Березняки—3»пояснив суду, що ОСОБА_5 був членом кооперативу ГБК «Березняки-3»та власником гаражного боксу НОМЕР_1, що знаходиться по вул. Березняківській, 23 в м. Києві. В період з 16.07.1979 року по 01.09.1981 року ОСОБА_5 пайовий внесок сплатив повністю.
Вислухавши пояснення представника позивача, представника третьої особи, вивчивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до свідоцтва про одруження серії НОМЕР_3, виданого Червономотивилівським сільським ЗАГС Фастівського району Київської області УРСР, 01.03.1967 року було зареєстровано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 Під час шлюбу в подружжя народився син ОСОБА_4, 1969 року народження. Відповідно до свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_4 від 27.07.1993 року шлюб між подружжям було розірвано.
Як зазначив в судовому засіданні представник позивача, в період шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_5 спільно вносили пайові внески з гаражний бокс НОМЕР_1 у ГБК «Березняки-3».
Відповідно довідки автокооперативу «Березняки-3»від 28.12.1993 року за № 289, власником гаража НОМЕР_1 в автокоопративі «Березняки-3»по вул. Березняківській, 23 в м. Києві є ОСОБА_5 Пайовий внесок за гараж внесено повністю. Зазначений гараж складається з кірпічної кладки на першому поверсі з підвалом площею 18 кв.м. (а.с.14).
Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від ІНФОРМАЦІЯ_2 року, ОСОБА_5 помер.
Відповідно до повідомлення Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об»єкти нерухомого майна від 29.10.2010 року № 44904 (И-2010) гаражний бокс НОМЕР_1 в ГБК «Березняки-3», що розташований за адресою: вул. Березняківська, буд. 23 на праві власності був зареєстрований за ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право власності виданого 29.08.2008 року, Головним управлінням житло забезпечення, який ним проданий 01.11.2008 року та на даний час за ОСОБА_5 на праві власності не зареєстрований (а.с.28).
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що згідно договору купівлі-продажу гаражного боксу від 11.11.2008 року, ОСОБА_5 продав ОСОБА_2 гаражний бокс НОМЕР_1 в ГБК «Березняки-3», розташований за адресою: м. Київ, вул. Березняківська, буд.№ 23. Гаражний бокс, що є предметом цього договору належить продавцю на підставі Свідоцтва про право власності, виданого 29.08.2008 року Головним управлінням житлового забезпечення Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) на підставі Наказу Головного управління житлового забезпечення від 15 серпня 2008 року № 1405-С/ГК. Право власності на зазначений гаражний бокс зареєстровано в Комунальному підприємстві «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об»єкти нерухомого майна»від 04.09.2008 року у реєстровій книзі за № 333 за реєстровим номером 57389.
Відповідно до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
Представником позивача в судовому засіданні не було наведено підстав зазначених в згаданій статті ЦК України для визнання спірного договору недійсним.
Відповідно до п. 8 Пленуму Верховного Суду України № 5 від 28.06.1991 року Про практику розгляду судами цивільних справ, пов»язаних з діяльністю гаражно-будівельних кооперативів, у справах про право на пай і на гараж судам належить виходити з того, що: член ГБК, який повністю вніс свій пай за гараж, наданий йому в користування, набуває право власності на це майно і вправі розпоряджатись ним на свій розсуд –продавати, здавати в оренду, обміняти, вчиняти відносно нього інші угоди, що не заборонені законом (ст. 15 Закону України «Про власність»).
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на обґрунтування своїх вимог та заперечень.
Аналізуючи зібрані по справі докази, суд дійшов до висновку про не можливість задоволення позовної заяви ОСОБА_1, оскільки в судовому засіданні представником позивача не було доведено підстав для задоволення позовних вимог, які зазначені в позовній заяві, а тому позовні вимоги є такими, що не ґрунтуються на законі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3,6,203,215,127 ЦК України, ст. ст. 10,15,60,215, ЦПК України, -
ВИРІШИВ:
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 –відмовити.
Скасувати заходи забезпечення позову відповідно до ухвал Дніпровського районного суду м. Києва від 21 грудня 2010 року та 27 січня 2011 року. Зняти арешт з гаражного боксу НОМЕР_1, площею 18 кв.м з підвалом, що знаходиться в гаражно-будівельному кооперативі «Березняки-3»( ідентифікаційний код 21617331) по вул. Березняківській, 23 у м. Києві.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва протягом 10 днів з дня проголошення рішення шляхом подання апеляційної скарги.
Суддя