Справа № 621/3091/24

Провадження № 2/621/1149/24

Рішення

іменем України

09 грудня 2024 року м. Зміїв

Зміївський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді - Шахової В.В.,

секретаря судового засідання - Девятерикової А.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Змієві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Слобожанської територіальної громади в особі Слобожанської селищної ради Чугуївського району Харківської області про встановлення факту належності правовстановлюючого документу та визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за заповітом,

встановив:

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до суду із позовом до Слобожанської селищної ради Чугуївського району Харківської області, в якому проять суд ухвалити рішення, яким:

1) встановити факт, що має юридичне значення, а саме: факт належності спадкодавці ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 правовстановлюючих документів:

- свідоцтва про право власності від 20.12.1989 на 1/2 частку житлового будинку з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 , виданого та зареєстрованого в реєстрі за №3930 державним нотаріусом Готвальдської державної нотаріальної контори;

- свідоцтва про право на спадщину від 20.12.1989 на 1/2 частку житлового будинку з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 , виданого та зареєстрованого в реєстрі за № 3932 державним нотаріусом Готвальдської державної нотаріальної контори, в яких помилково було вказано прізвище спадкодавиці « ОСОБА_3 » замість правильного « ОСОБА_3 ».

2) визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , в рівних частках право власності па житловий будинок з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: по 1/2 частці за кожною.

В обґрунтування позову зазначено, що ОСОБА_3 є матір`ю позивачів. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла. За життя ОСОБА_3 була власником житлового будинку з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується наступними правовстановлюючими документами:свідоцтвом про право власності від 20.12.1989 на 1/2 частку житлового будинку з надвірними будівлями, як за другим, з периживших, з подружжя, якому на праві спільної власності належало майно, набуте подружжям за час шлюбу, виданого та зареєстрованого в реєстрі за №3930 державним нотаріусом Готвальдської державної нотаріальної контори. Вказаним свідоцтвом посвідчено право приватної власності ОСОБА_3 на частку в спільному майні подружжя у розмірі 1/2 частки житлового будинку за вказаною адресою; свідоцтвом про право на спадщину від 20.12.1989 на 1/2 частку житлового будинку з надвірними будівлями за ОСОБА_3 , як спадкового майна після смерті чоловіка ОСОБА_6 , виданого та зареєстрованого в реєстрі за №3932 державним нотаріусом Готвальдської державної нотаріальної контори. На підставі вказаного свідоцтва у порядку спадкування ОСОБА_3 набула право власності і на іншу 1/2 частку житлового будинку за вказаною адресою після смерті свого чоловіка. Право власності на вказаний житловий будинок було зареєстровано у встановленому законом порядку, що підтверджується проставленими на свідоцтвах штампами з відповідними відмітками, засвідченими печатками бюро технічної інвентаризації. Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина на належне їй майно.При цьому, спадкодавицею ОСОБА_3 за життя 23.03.2011 було складено заповіт на користь своїх дочок ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , яким вона заповіла своїм дочкам усе своє майно в рівних долях. Отже, позивачі є спадкоємцями за заповітом після смерті ОСОБА_3 , а також спадкоємцями першої черги за законом згідно ст. 1261 ЦК України. При цьому, про існування інших осіб, які прийняли б спадщину після смерті ОСОБА_3 позивачам не відомо. Інших спадкоємців, які постійно проживали б разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, або звернулися у строк шість місяців з заявами про прийняття спадщини, немає, що підтверджується у тому числі постановою нотаріуса про відмову у видачі свідоцтв про право на спадщину. Так, син померлої (їх брат) ОСОБА_7 , факт родинних відносин з яким засвідчений свідоцтвом про його народження, помер, що підтверджується доданим до позовної заяви свідоцтвом про його смерть. Спадкова справа після смерті ОСОБА_7 не заводилась, спадкоємці, які б прийняли спадщину, відсутні. Чоловік спадкодавиці (батько позивачів) також помер, що засвідчується фактом прийняття спадкодавицею спадщини після нього, на підтвердження чого надається вказане вище свідоцтво про право на спадщину. Після смерті матері ОСОБА_3 позивачі звернулися до нотаріуса із заявами щодо видачі їм свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 .Однак, державним нотаріусом їм було відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину за заповітом на майно померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , у тому числі: на житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки факт належності зазначеного майна померлій не встановлено. Постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 03.07.2024 державний нотаріус мотивував тим, що в свідоцтві про народження ОСОБА_2 та у свідоцтві про народження ОСОБА_1 в графі мати відповідно зазначено « ОСОБА_3 » (рос.) та « ОСОБА_3 ». В той же час, право власності на житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1 , зареєстровано за ОСОБА_3 (рос.). Видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно. Крім того, в постанові нотаріуса вказано, що: спадкова справа №66/2012 заведена Зміївською державною нотаріальною конторою Харківської області на підставі заяви про прийняття спадщини, наданої 21 лютого 2012 року ОСОБА_2 ;11 травня 2012 року до нотаріальної контори поштою надійшла заява про прийняття спадщини від ОСОБА_7 ;14 травня 2012 року із заявою про прийняття спадщини звернулась ОСОБА_1 ; інші заяви про прийняття або відмову від прийняття спадщини в спадковій справі відсутні;за життя померла склала заповіт, посвідчений виконкомом Лиманської сільської ради Зміївського району Харківської області 23 березня 2011 року за р. №20, згідно якого вона все своє майно заповідала в рівних частках ОСОБА_2 , ОСОБА_1 . Таким чином, зважаючи на відмову нотаріуса в оформленні права на спадщину, позивачі можуть захистити своє право та реалізувати його тільки шляхом звернення до суду за захистом своїх спадкових прав. Іншим шляхом, ніж зверненням до суду, позивачі не можуть вирішити питання щодо спакування майна після смерті ОСОБА_3

19 серпня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 14 листопада 2024 року підготовче судове засідання закінчено та призначено справу до розгляду по суті.

У судове засідання позивачі не з`явились, надали заяву з проханням проводити розгляд справи за їх відсутності, просили позов задовольнити з підстав зазначених у ньому.

Представник відповідача Слобожанської територіальної громади в особі Слобожанської селищної ради Чугуївського району Харківської області надав до суду заяву з проханням про розгляд справи за їх відсутності.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

ОСОБА_3 є матір`ю ОСОБА_1 (згідно її свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 , виданого 12.11.1983, прізвище до реєстрації шлюбу ОСОБА_3 , а після реєстрації шлюбу ОСОБА_1 , яке на підставі свідоцтва про одруження серії НОМЕР_2 , виданого 19.10.2004, змінила на ОСОБА_1 ) та ОСОБА_2 (згідно її свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 , виданого 15.09.1973 прізвище до реєстрації шлюбу ОСОБА_3 ), що підтверджується свідоцтвами про їх народження.(а.с.14-15)

ОСОБА_3 була зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 з 10.07.1978 року по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 . На день смерті за вказаною адресою був зареєстрований ОСОБА_7 з 10.05.2006 року і по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 .(а.с.96)

ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть.(а.с.16)

ОСОБА_7 (брат позивачів) помер ІНФОРМАЦІЯ_3 ,що підтверджується свідоцтвом про смерть.(а.с.16)

ОСОБА_3 за життя 23.03.2011 було складено заповіт на користь своїх дочок ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , яким вона заповіла своїм дочкам усе своє майно в рівних долях.(17)

За життя ОСОБА_3 була власником житлового будинку з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується наступними правовстановлюючими документами:свідоцтвом про право власності від 20.12.1989 на 1/2 частку житлового будинку з надвірними будівлями, як за другим, з периживших, з подружжя, якому на праві спільної власності належало майно, набуте подружжям за час шлюбу, виданого та зареєстрованого в реєстрі за №3930 державним нотаріусом Готвальдської державної нотаріальної контори. Вказаним свідоцтвом посвідчено право приватної власності ОСОБА_3 на частку в спільному майні подружжя у розмірі 1/2 частки житлового будинку за вказаною адресою; свідоцтвом про право на спадщину від 20.12.1989 на 1/2 частку житлового будинку з надвірними будівлями за ОСОБА_3 , як спадкового майна після смерті чоловіка ОСОБА_6 , виданого та зареєстрованого в реєстрі за №3932 державним нотаріусом Готвальдської державної нотаріальної контори. На підставі вказаного свідоцтва у порядку спадкування ОСОБА_3 набула право власності і на іншу 1/2 частку житлового будинку за вказаною адресою після смерті свого чоловіка. Право власності на вказаний житловий будинок було зареєстровано у встановленому законом порядку, що підтверджується проставленими на свідоцтвах штампами з відповідними відмітками, засвідченими печатками бюро технічної інвентаризації.(а.с.17-19)

Після смерті ОСОБА_3 позивачі звернулися до нотаріуса із заявами про прийняття спадщини, що вбачається з нотаріальної справи №66/2012. (а.с.64-77)

Згідно постанови нотаріуса від 03.07.2023 ОСОБА_2 , ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину за заповітом на майно померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , у тому числі: на житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки факт належності зазначеного майна померлій не встановлено. Постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії державний нотаріус мотивував тим, що в свідоцтві про народження ОСОБА_2 та у свідоцтві про народження ОСОБА_1 в графі мати відповідно зазначено « ОСОБА_3 » (рос.) та « ОСОБА_3 ». В той же час, право власності на житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1 , зареєстровано за ОСОБА_3 (рос.).

Відповідно до ч.2 статті 315 ЦПК України, в судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

В силу п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я та по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Пунктом 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995 року передбачено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передба чено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов 'язується з наступним вирішенням спору про право.

Відповідно до роз 'яснення п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення. Разом з тим, цей порядок не застосовується, якщо виправлення в таких документах належним чином не застережені або ж їх реквізити нечітко виражені внаслідок тривалого використання, неналежного зберігання, тощо. Це є підставою для вирішення питання про встановлення факту, про який йдеться в документі, відповідно до чинного законодавства.

Згідно ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Статтею 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов 'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ст. 1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину. Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

У відповідності зі ст.ст. 1268,1269,1270 ЦК України для прийняття спадщини спадкоємцеві необхідно подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини до шести місяців після смерті спадкодавця або проживати зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

З вищенаведеного вбачається, що позивачі є спадкоємцями за заповітом майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 матері ОСОБА_3 , однак, не можуть його оформити через наявні технічні описки в правовстановлюючих документах на майно, отже суд приходить до висновку про те, що позивачі мають повне право на спадщину за заповітом, яка відкрилась після смерті матері у вигляді права власності на житловий будинок.

На підставі вищенаведеного, суд приходить до висновку, що є достатні підстави для задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 2, 10, 81, 258, 259, 263 - 265, 268, 354 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Слобожанської територіальної громади в особі Слобожанської селищної ради Чугуївського району Харківської області про встановлення факту належності правовстановлюючого документу та визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за заповітом - задовольнити.

Встановити факт, що має юридичне значення, а саме: факт належності ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , правовстановлюючих документів:

свідоцтва про право власності від 20.12.1989 на 1/2 частку житлового будинку з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 , виданого та зареєстрованого в реєстрі за №3930 державним нотаріусом Готвальдської державної нотаріальної контори;

свідоцтва про право на спадщину від 20.12.1989 на 1/2 частку житлового будинку з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 , виданого та зареєстрованого в реєстрі за №3932 державним нотаріусом Готвальдської державної нотаріальної контори.

Визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , в рівних частках право власності на житловий будинок з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 , по частці за кожною.

Рішення може бути оскаржено повністю або частково в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення або в порядку ч.2 ст. 354 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Повне рішення суду складено та підписано 09.12.2024 року.

Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_2 )

Позивач: ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_3 )

Відповідач: Слобожанська територіальна громада в особі Слобожанської селищної ради Чугуївського району Харківської області (ЄДРПОУ 04397508, адреса, 63460, Харківська область, Чугуївський район, смт Слобожанське, вул. Миру, 7)

Суддя В.В. Шахова