Справа №  2-а-2952/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

16 травня 2011 року  

суддя Святошинського районного суду м. Києва Лопатюк Н.Г., розглянувши у скороченому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління  Пенсійного  фонду України в Святошинському районі м. Києва, Управління  праці та соціального захисту  населення  в Святошинському  районі  м. Києва,  Київського  міського  центру по  нарахуванню та здійсненню соціальних виплат   про визнання  дій протиправними та зобов’язання вчинити  певні  дії щодо перерахунку тв виплати пенсії як особі, що постраждала внаслідок аварії на ЧАЕС, зобов’язати вчинити дії щодо перерахунку і виплати додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, зобовязання вчинити дії щодо перерахунку та виплати щорічної допомоги на оздоровлення,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просить визнати  дії  відповідача  по відмові у перерахунку  та виплаті додаткової пенсії  відповідно до ст. 51 та з урахуванням 67  Закону  України «Про статус і соціальний захист громадян, які  постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» протиправними і зобов’язати  відповідача Управління  Пенсійного  фонду України в Святошинському районі м. Києва  здійснити перерахунок та виплату додаткової  пенсії  в розмірі  30% мінімальної пенсії за віком з  06.09.2004 р. і виплачувати її в подальшому.  Також, просить суд зобов’язати Управління  праці та соціального захисту  населення  в Святошинському  районі  м. Києва усунути порушення і провести перерахунок, а Київський  міський  центр по  нарахуванню та здійсненню соціальних виплат виплатити згідно ст. 48 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які  постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щорічну допомогу на оздоровлення у розмірі 5 мінімальних заробітних плат з 27.03.1993 р. та здійснювати такі виплати в майбутньому.

Посилається на  ті підстави, що вона має статус  потерпілого  від  наслідків аварії  на  ЧАЕС 2 категорії.  Згідно  ст.51 Закону  України   « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок  Чорнобильської катастрофи», особам,  віднесеним до потерпілих 2 категорії,  виплачується   щомісячна додаткова  пенсія  за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі  30% мінімальної пенсії за віком, що  встановлюється на рівні  прожиткового мінімуму для непрацюючих  громадян.   

Відповідач  Управління  Пенсійного  фонду України в Святошинському районі м. Києва відмовив у проведенні  перерахунку  додаткової пенсії в добровільному порядку.

Відповідно  до  ст. 48  Закону  України  «Про статус і соціальний захист  громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 р. позивач має право на  отримання  щорічної  допомоги на  оздоровлення в розмірі  п’яти  мінімальних  заробітних плат.

Проте, вказану  допомогу  вона отримує  в значно  нижчому розмірі,  ніж передбачено  законом, в зв’язку з  чим вона  звернулась до Управління  праці та соціального захисту  населення  в Святошинському районі  м. Києва з заявою про проведення  перерахунку  розміру нарахованої  щорічної допомоги на оздоровлення  відповідно  до положень вищевказаного Закону. Управління  праці та соціального  захисту населення  в Святошинському районі  м. Києва відмовляє  у проведенні  перерахунку та повідомляє, що нарахування  проводиться правильно, на підставі Постанови Кабінету Міністрів України №562 від  12.07.2005  року.

Відмову у проведенні  перерахунку  позивач вважає  протиправною, оскільки   за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності  законів  над підзаконними актами, при визначенні  розміру допомоги на оздоровлення застосуванню підлягає стаття 48 Закону України  «Про статус і соціальний захист  громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не Постанова Кабінету Міністрів України  №562 від 12.07.2005 р., яка істотно  звужує обсяг встановлених законом  прав.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 11 квітня 2011 року позовні вимоги позивача в частині до 01 жовтня 2010 року залишені без розгляду.

Відповідно до ч.4 ст.183-2 КАС України, суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.  

Управління  Пенсійного  фонду України в Святошинському районі м. Києва надало до суду письмові заперечення проти позову, у яких зазначив, що  Постановою Кабінету Міністрів України №530 від 28.05.2008 р. «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» розмір  щомісячної  додаткової пенсії  за шкоду,  заподіяну здоров’ю, відповідно  до Закону  України «Про статус  і соціальний захист  громадян, які постраждали внаслідок  Чорнобильської катастрофи» становить  для осіб,  що належать  до  2 категорії  постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, 15% від прожиткового мінімуму, встановленого  законом  для осіб, які втратили  працездатність. З  квітня  2010  р.  розмір  додаткової пенсії  позивача становить  105,90 грн., з липня  2010  р. -  106,35 грн., з жовтня 2010  р. – 108,45 коп., з грудня 2010 р. – 110 грн. 10 коп., з січня 2011 р. – 112 грн. 50 коп.

Управління  праці та соціального  захисту населення  Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації надало до суду письмові заперечення в яких зазначено, що статтею  70  Закону  України «Про Державний бюджет України на  2010  рік» Кабінету Міністрів України надано  право  встановлювати  розміри  соціальних виплат, які  відповідно до законодавства  визначаються  залежно  від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних  сумах у межах асигнувань, передбачених  за  відповідними бюджетними програмами. Оскільки  вимоги позивача потребують фінансування  за рахунок  коштів державного бюджету України, їх обсяги  не  можуть визначатися будь-яким іншим законом, крім закону України про  державний бюджет України з урахуванням  статті 95 Конституції України. Згідно  з бюджетними призначеннями, враховуючи  вимоги ст.95, ст.117  Конституції України та Бюджетного  кодексу України, Кабінет Міністрів України видав  постанову від  12.07.2005 р.  №562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Даною постановою  встановлено гарантований мінімальний розмір  розрахункової  величини для видів  виплат,  передбачених Законом  України «Про статус і соціальний  захист громадян, які  постраждали  внаслідок Чорнобильської катастрофи». Позивачу  нарахована   Управлінням  та виплачена  Київським міським центром  по нарахуванню  та здійсненню соціальних виплат щорічна  допомога на  оздоровлення у 2011  р. у розмірі  75 грн.   

Представник Київського  міського  центру  по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат в судовому засіданні суду пояснила, що  проти  позову заперечує, оскільки щорічна  допомога на  оздоровлення була  виплачена  позивачу   на  підставі розпорядження  Управління  праці та соціального захисту населення Святошинської районної  у м. Києві  державної адміністрації за 2011  рік у розмірі  75 грн.   При цьому відповідач  діяв в межах своїх повноважень та ніяким чином не  порушував права та законні інтереси  позивача.

Оцінивши повідомлені позивачем, відповідачем  обставини, дослідивши письмові докази, суддя дійшла висновку, що позов підлягає частковому задоволенню зважаючи на нступне.     

Відповідно до ст. 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.   

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986  р. (категорія 2), перебуває на  обліку у відповідача та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про  загальнообов’язкове  державне  пенсійне  страхування», а також додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю згідно  ст.51  Закону  України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали   внаслідок  Чорнобильської  катастрофи» в розмірі 15% від прожиткового   мінімуму, встановленого   законом для осіб, які втратили працездатність.

Вказаний розмір  додаткової пенсії  відповідачем  визначено відповідно  до  Постанови Кабінету Міністрів України №530 від 28.05.2008 р. «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян».

Проте, згідно ч. 1 ст. 51  Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (зміни, внесені Законом України від 28.12.2007 № 107-VI «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», визнані неконституційними згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008)  особам, віднесеним до категорії 2, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 30 процентів мінімальної пенсії за віком.   

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.   

Згідно з положеннями ч. 4 ст. 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.   

Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суд дійшов  висновку, що при визначенні розміру додаткової  пенсії застосуванню підлягає ч. 1 ст. 51  Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не постанова Кабінету Міністрів України, яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав.   

За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

Зважаючи на  позицію Європейського Суду з прав людини, відповідно до якої держава не може посилатися на відсутність певного нормативного акту, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах, а громадяни повинні мати змогу покладатися на зобов'язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії (Yvonne van Duyn v. Home Office (Case 41/74 van Duyn v. Home Office), суд вважає за можливе застосувати саме частину 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" для розрахунку розміру щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю. Крім того, в даному випадку мінімальний розмір пенсій за віком використовується  як розрахункова величина для визначення розміру щомісячної додаткової пенсії, передбаченої Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", оскільки цей Закон передбачає в якості критерію визначення розміру саме із розрахунку мінімальної пенсії за віком, що на думку суду не суперечить вимогам ч. 3 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".     

За таких підстав бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Святошинському району м. Києва, що полягає у відмові позивачу  здійснити перерахунок додаткової пенсії та привести її розмір у відповідність з Законом "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" є протиправною.

З урахуванням  викладеного суддя дійшла висновку про необхідність зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва здійснити перерахунок додаткової  пенсії позивача з урахуванням  проведених виплат  до  розміру 30% мінімальної пенсії за віком, виходячи  з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та провести відповідні виплати за  період з 01.10.2010  р.

Згідно ч. 4 ст. 48 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», щорічна допомога   на   оздоровлення  учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії виплачується  в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат.

Згідно до ЗУ «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» текст ст. 48 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» викладено у новій редакції, відповідно до якої щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.   

Встановлено, що Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. № 10-рп2008 положення ЗУ «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» в частині нової редакції ст. 48 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визнані неконституційними.   

Щорічна допомога на оздоровлення за 2011 рік виплачена позивачці після винесення Конституційним Судом України рішення від 22.05.2008 р., у меншому розмірі ніж передбачено ст. 48 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».   

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог в частині визнання відмови відповідачів перерахувати та виплатити позивачці одноразової допомоги на оздоровлення за 2010-2011рр.згідно ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок  Чорнобильської катастрофи» в межах строку позовної давності.   

Позовні  вимоги щодо зобов’язання відповідачів нарахувати та виплачувати додаткову пенсію і вказану  вище соціальну  допомогу  в подальшому задоволенню не підлягають, оскільки право позивача на їїхотримання відповідачами  порушено не було.   

Вимога позивачки щодо стягнення витрат на правову допомогу задоволенню не підлягає, оскільки відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.2006 р. № 590 «Про граничні розміри компенсації витрат, пов’язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави» витрати, пов’язані з правовою допомогою стороні, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб’єктом владних повноважень не перевищує суму, що обчислюється виходячи з того, що зазначеній особі виплачується 40 відсотків розміру мінімальної заробітної плати за годину її роботи. Проте, позивачем не надано графіку роботи адвоката з метою визначення розміру компенсації понесених ним витрат на правову допомогу відповідно до вказаної постанови.    

На підставі викладеного, керуючись ст. 64 Конституції України, ст. 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", ст.ст. 9, 69-71, 122, 158-163, 183-2 КАС України, суддя,-   

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 до Управління  Пенсійного  фонду України в Святошинському районі м. Києва, Управління  праці та соціального захисту  населення  в Святошинському  районі  м. Києва,  Київського  міського  центру по  нарахуванню та здійсненню соціальних виплат   про визнання  дій протиправними та зобов’язання вчинити  певні  дії щодо перерахунку тв виплати пенсії як особі, що постраждала внаслідок аварії на ЧАЕС, зобов’язати вчинити дії щодо перерахунку і виплати додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, зобовязання вчинити дії щодо перерахунку та виплати щорічної допомоги на оздоровлення– задовольнити чсткоов.

Визнати дії  Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва щодо невиплати ОСОБА_1 додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, відповідно до ч.1 ст.51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» -  протиправними.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва  здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 відповідно до вимог ст.51та з урахуванням ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»  додаткової пенсії  за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 30 процентів мінімальної пенсії за віком,  виходячи з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28  Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з 01.10.2010 р.  за виключенням проведених виплат.   

        Визнати  дії  Управління  праці та соціального  захисту населення  Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації  та Київського міського центру  по нарахуванню та здійсненню соціальних витрат - протиправними.

Зобов’язати Управління  праці та соціального  захисту населення  Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації здійснити  нарахування ОСОБА_1 щорічної допомоги на  оздоровлення  за 2010 -2011 роки в розмірі п’яти мінімальних заробітних плат  відповідно до  ст.48 Закону України  «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок  Чорнобильської катастрофи» з урахуванням  вже  проведених виплат за цей період.    

Зобов’язати  Київський міський центр  по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат виплатити  ОСОБА_1 щорічну допомогу  на  оздоровлення  за 2010-2011 роки в розмірі  п’яти мінімальних  заробітних плат    відповідно  до ст. 48  Закону  України  «Про  статус і  соціальний захист   громадян, які  постраждали внаслідок   Чорнобильської  катастрофи» з  урахуванням  вже проведених виплат за цей період.  

  В задоволенні решти заявлених вимог-відмовити.

Постанова  за  результатами  скороченого  провадження може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня отримання її копії до Київського апеляційного адміністративного суду через Святошинський районний суд м. Києва.

С У Д Д Я: