Справа №  2-266/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

25 травня 2011 року  

Святошинський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді                                                                                                Н.Г. Лопатюк

при секретарі                                                                                                              О.С. Ковальовій

                                                                                                                               Б.С. Сторожук          

                                                                                                                               Н.В. Мороз

розглянувши  у   відкритому  судовому  засіданні   в  місті  Києві цивільну  справу за позовом ОСОБА_3 до Санітарно-епідеміологічної станції Святошинського району м. Києва, Управління освіти Святошинської районної у м. Києві  державної адміністрації, третя особа: Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Києві про визнання недійсною, скасування, зобов’язання надання данних щодо умов праці та складання нової санітарно-гігієнічної характеристики умов праці,-

ВСТАНОВИВ:

12 травня 2010 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до Санітарно-епідеміологічної станції Святошинського району м. Києва, Управління освіти Святошинської районної у м. Києві  державної адміністрації, третя особа: Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Києві і просить визнати недійсною, скасувати та скласти нову санітарно-гігієнічну характеристику умов праці, зобов’язати Санітарно-епідеміологічну станцію Святошинського району м. Києва надати данні щодо умов праці та скласти нову санітарно-гігієнічну характеристику умов праці.

Позовні вимоги обгрунтовує тим, що починаючи з 1970 року позивач працювала вихователем, вихователем групи подовженого дня, вчителем, методистом, заступником директора школи. З 11 листопада 1973 року і до теперішнього часу працює вчителем української мови та літератури, а з 20 лютого 1989 року – директором Спеціалізованої авіаційно-технологічної шкоди № 203 м. Києва. Під час перебування на посадах заступника директора з навчально-виховної роботи та на посаді директора школи постійно була довантажена годинами викладання української мови та літератури в початкових класах. Тобто, робота позивача пов’язана з навантаженням голосового апарату.

В професії вчителя ОСОБА_3 постійно піддавалась дії шкідливих факторів- навантаження на голосові зв’язки. В зв’язку з перевантаженням голосового апарату позивач з 1986 року почала хворіти на захворювання верхніх дихальних шляхів. З 2001 року по теперішній час лікарі їй періодично діагностують ларингіт чи фарингіт. Так, 07.04.2008 р. вона була направлена до міського Центру профпатології для уточнення діагнозу, та після обстеження ОСОБА_3 встановлено діагноз – Хронічний катаральний фаринголарингіт з гіпертонусовою дисфонією.

26.05.2008 року лікар поліклініки № 2 Святошинського району м. Києва, направив позивача до Санітарно-епідеміологічної станції Святошинського району м. Києва для складання санітарно-гігієнічної характеристики умов праці. По запиту Міського центру профпатології № 1982 від 14.07.2008 р. було проведено обстеження умов праці позивача, як директора школи та складено акт санітарно-епідеміологічного обстеження від 19.12.2008 р. На підставі даного акту обстеження та отриманих даних  від Управління освіти Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації була складена санітарно-гігієнічна характеристика умов праці № 2130 від 22.12.2008 року. Не погоджуючись з даною  характеристикою умов праці, ОСОБА_3 її оскаржила до Головного санітаного лікаря м. Києва, який повідомив її, що при складані санітарно-гігієнічної характеристики умов праці від 22.12.2008 року була використана інформація Управління освіти Святошинського району м. Києва від 14.10.2008 р. та від 16.12.2008 р., а тому у складанні нової санхарактеристики позивачці - було відмовлено. У зв’язку з даними обставинами ОСОБА_3 змушена звернутись до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

В судовому засіданні позивач та її представник підтримали заявлені позовні вимоги і просили суд їх задовольнии на підставі, наявних в матеріалах справи, доказів.

Представники відповідачів Санітарно-епідеміологічної станції Святошинського району м. Києва, Управління освіти Святошинської районної у м. Києві  державної адміністрації в судовому засіданні проти позову заперечували, посилаючись на його необгрунтованість та та безпідставність.

Представники третьої особи - Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Києві в судовому засіданні проти позову заперечували та просили суд відмовити в його задоволенні.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги ОСОБА_3 не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 60 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 60 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Частина 1 ст. 64 ЦПК України встановлює, що письмовими доказами є будь-які документи, акти, довідки, листування службового чи особистого характеру або витяги з них, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи.

Згідно ч. 2 ст. 64 ЦПК України, письмові докази, як правило, подаються в оригіналі. Якщо подано копію письмового доказу, суд за клопотанням осіб, які беруть  учать у справі, має право вимагати подання оригіналу.

Відповідно ч. 1 ст. 61 ЦПК України, обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Судом встановлено, що в період з 25 липня 1970 року і потепершній час ОСОБА_3 займала педагогічні посади, що підтверджується довідкою № 713/09 від 22.12.2009 р. виданою Управління освіти Святошинської районної у м. Києві  державної адміністрації. (а.с. 26-довідка)

Відповідно до санітарно-гігієнічної характеристики умов праці від 22.12.2008 р. Санітарно –епідеміологічної станції Святошинського району м. Києва, згідно з критеріями «Гігієнічної класифікації праці» ГН 3.3.5-3.3.8;6.6.1-083-2001 умови праці ОСОБА_3 за показником «навантаження на голосовий апарат» за останні 5 років належить до І класу – оптимальні, за винятком 2005-2006 навчального року, в якому умови праці позивача відносились до ІІ калсу-допустимі.(а.с. 12-15-копія характеристики умов праці)

Як пояснила в судовому засіданні позивач, непогоджуючись з наданою їй санітарно-гігієнічною характеристикою умов праці від 22.12.2008 р., вона звернулась до Головного державного санітарного лікаря м. Києва з метою її оскаржити, однак отримала відмову.

Так, згідно листа Головного державного санітарного лікаря м. Києва № 4626 від 20.07.2009 р. вбачається що санітарно-гігієнічна характеристика складена згідно вимог наказу МОЗ України від 13.12.2004 року № 614 «Про затвердження Порядку складання та вимоги до санітарно-гігієнічних характеристик умов праці», який зареєстрований у Міністерстві юстиції України 23.02.2005 р. за № 260/10540, тобто у відповідності з чинним законодавством. (а.с. 7-копія листа)

Згідно п. 6 розділу 4 Постанови КМ України від 8 листопада 2000 р. N 1662 «Про затвердження переліку професійних захворювань», захворюваня, які викликаються перенавантаженням голосового апарату, шляхом систематичного перенавантаження голосових складок протягом тривалого часу може виникнути на роботах,  пов’язаних з викладацькою діяльністю, дикторською роботою на радіо та телебаченні, вокально-розмовних видах акторських робіт, роботах на телефонних станціях тошо.

Так судом встановлено, що посада директора школи, яку з 14.02.1989 р. по теперішній час займає ОСОБА_3, в переліку професцйних захворювань, пов’язаних з перенавантаженням голосового апарату, шляхом систематичного перенавантаження голосових складок протягом тривалого часу, відсутня, а отже позовні вимоги ОСОБА_3 суперечать нормам чинного законодавства.

Також в матеріалах справи відсутні належні докази, які б свідчили про причинний зв'язок між захворюванням позивача та її професійною діяльністю.

Посилання позивача на те, що надана їй санітарно-гігієнічна характеристика умов праці від 22.12.2008 р. складена на підставі листів, що містять суперечливу інформацію, також спростовується наданими в судовому засіданні поясненнями Управління освіти Святошинської районної у м. Києві  державної адміністрації, яка заначила, що у листі № 2879 від 14.10.2008 р. надавалась інформація про умови праці директора загальноосвітнього навчального закладу № 203 ОСОБА_3, тобто цей лист містив загальну інформацію про те, що директор не має перенавантаження. Щодо голосового навантаження вказувалось лише, що в середньому на один урок голосове навантаження складає не бульше 30 хв.  У листі № 3513 від 16.12.2008 р. було зроблено розрахунок  навантаження на голосові зв’язки вчителя за сумісництвом ОСОБА_3за останні п’ять років в розрахунку на 36 робочих тижні, а в листі № 3697 від 29.12.2008 р. зроблено розрахунок навантаження на голосові зв’язки  за останні п’ять років на директора ОСОБА_3 в розрахунку на 44 робочих тижні.

Оцінюючи викладені обставини справи, суд приходить до висновку про безпідставність позовних вимог пред’явлених ОСОБА_3, оскільки позивач не обґрунтувала свої позовні вимоги згідно вимог чинного законодавства та не довела належним чином їх правомірність.

Керуючись Наказом МОЗ України від 13.12.2004 року № 614 «Про затвердження Порядку складання та вимоги до санітарно-гігієнічних характеристик умов праці», ст. ст. 10, 11, 57, 60,61, 64, 208, 209, 212-215 ЦПК України, , суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_3 до Санітарно-епідеміологічної станції Святошинського району м. Києва, Управління освіти Святошинської районної у м. Києві  державної адміністрації, третя особа: Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Києві про визнання недійсною, скасування санітарно-гігієнічної характеристики умов праці № 2130 від 22.12.2008 р., зобов’язання надання данних щодо умов праці та складання нової санітарно-гігієнічної характеристики умов праці – відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: