АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц-234/11Головуючий у 1-й інстанції  Шміло В.І.

Категорія - 20      Доповідач - Гурзель І.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

24 лютого 2011 р. колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючого - Гурзеля І.В.

суддів -  Жолудько  Л. Д., Сташківа  Б. І.,

при секретарі –Юрдизі Н.Р.

з участю: апелянта ОСОБА_1

представника ОСОБА_2  

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Бережанського районного суду від 10 грудня 2010 року позов ОСОБА_3 задоволено.Визнанонедійсним договір купівлі-продажу будинковолодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_1, посвідчений 27 березня 2007 року приватним нотаріусом Бережанського районного нотаріального округу ОСОБА_5

          СкасованоСвідоцтво на право власності на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1, видане на ім"я ОСОБА_1.

          Стягнутосолідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 8 (вісім) гривень 50 копійок судового збору та 37 (тридцять сім) гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_1 на користь держави 91 (дев’яносто одну) гривню 50 копійок судового збору та 83 (вісімдесят три) гривні витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.     

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову посилаючись на те, що висновки суду не ґрунтуються на матеріалах справи, порушено норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши сторони та їх представників, дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає.

Ухвалюючи рішення суд першої інстанції виходив з того що представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва.

Укладаючи із ОСОБА_1 договір купівлі-продажу належного ОСОБА_3 житлового будинку з надвірними будівлями, що знаходиться АДРЕСА_1, ОСОБА_4 діяла у своїх інтересах, так як фактично набула права спільної сумісної власності на даний будинок, оскільки відповідно до ч.1 ст.60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності.

З таким висновком суду першої інстанції слід погодитись, оскільки він зроблений на підставі повно встановлених обставин справи та вірно визначених правовідносин.

Так, сторонами визнано обставини, що 12 березня 2007 року приватним нотаріусом Бережанського нотаріального округу ОСОБА_5 було посвідчено довіреність, відповідно до якої позивачка ОСОБА_3 доручила відповідачці ОСОБА_4 представляти її інтереси в усіх установах по продажу належного їй житлового будинку з надвірними будівлями, що знаходиться АДРЕСА_1.

27 березня 2007 року відповідачка ОСОБА_4, скориставшись вищевказаною довіреністю виданою на її ім’я, у свої інтересах та в інтересах сім"ї, уклала з відповідачем ОСОБА_1, тобто зі своїм чоловіком, з яким вона перебуває у зареєстрованому шлюбі, договір купівлі-продажу житлового будинку з надвірними будівлями, що знаходиться АДРЕСА_1.

Відповідно до ч.З ст.238 ЦК України, представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва.

Доводи апелянта про те що в 2004 році ОСОБА_3 заповідала свій будинок ОСОБА_4, а отже даючи довіреність мала намір що б ОСОБА_4 розпорядилась цим будинком в свою користь не є вірними, оскільки у відповідності до ст. 237 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов"язана або має право вчинити правочини від імені другої сторони, яку вона представляє. ч.3 ст.238 ЦК України прямо заборонено вчинення представником правочинів в своїх інтересах.

У відповідності до п.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

В даному випадку зміст оспорюваного договору купівлі продажу в частині сторін та їх представників суперечить вищенаведеним нормам цивільного кодексу, а тому у відповідності до ст.215 ЦК України визнаний недійсним. Доводи апеляції в цій частині є безпідставними.

За вказаних обставин рішення суду є законним та обґрунтованим, підстав для його зміни чи скасування колегія не вбачає.

Керуючись ст.ст.  п.1 ч.1 ст. 307, ст.ст. 308, 313, 314, 315,317,319 ЦПК України,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

          Рішення Бережанського районного суду від 10 грудня 2010 року    залишити без змін.

          Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ на протязі 20 днів.                    

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду
Тернопільської області І.В. Гурзель