2-676/2011р.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

18 травня 2011 року                                                  м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області у складі:

головуючої судді                                                  Лизенко І.В.,

при секретарі                                                   Литвиненко Л.О.,

за участю позивача                                                   ОСОБА_1,

відповідача                                                            ОСОБА_2,

представника відповідача                                        ОСОБА_3,

 розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди, завданої пошкодженням майна, третя особа приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Уніка», -

встановив:

Позивач звернувся до суду з вищеназваним позовом, посилаючись на те, що 6 січня 2011 року приблизно о 13-20 годині відповідач, керуючи автомобілем марки ЗАЗ-ДЕУ, моделі Т13110, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, рухаючись по автошляху Р-66 на 181 км, не врахував дорожню обстановку, не дотримався безпечної швидкості руху, внаслідок чого не впорався з керуванням транспортним засобом та виїхав на смугу зустрічного руху, скоїв зіткнення з належним позивачу автомобілем марки ВАЗ-21099, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, під його керуванням, чим завдав пошкодження автомобілю. Постановою Лисичанського міського суду від 31.01.2011 року відповідач притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП, накладено стягнення у вигяді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 6 місяців. Пошкодженням належного йому автомобіля внаслідок дій відповідача йому завдано моральної шкоди, яка виразилася у сильному нервовому стресі під час огляду пошкодженого автомобілю, у переживаннях та відсутності сну через пошкодження автомобілю протягом декількох днів після ДТП, у необхідності пішки добиратися до роботи у інший населений пункт через пошкодження автомобілю внаслідок ДТП, у зменшенні вільного часу через це, в тому числі, часу на спілкування з неповнолітнім сином. Просив суд стягнути з відповідача на його користь на відшкодування моральної шкоди, завданої пошкодженням його майна з вини відповідача внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у сумі 5000 грн. та судові витрати у справі.

Позивач у судовому засіданні позов підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеному у позовній заяві. Наголосив, що моральну шкоду йому завдано пошкодженням майна внаслідок ДТП з вини відповідача. Розмір моральної шкоди визначив виходячи з глибини його переживань з приводу пошкодження автомобілю. Звертався до страхової компанії відповідача з приводу відшкодування моральної шкоди, але йому було відмовлено з мотивів відсутності підстав у договорі страхування.

Відповідач у судовому засіданні позов не визнав та пояснив, що не заперечує провину у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди та завданні пошкоджень автомобілю позивача. Однак, вважає, що моральну шкоду позивачу повинна відшкодувати СК «Уніка», з якою він укладав договір про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності. Майнова шкода позивачу відшкодована страховою компанією. Вважає, що моральна шкода позивачу не завдана, оскільки 6 січня 2011 року була сильна ожеледиця, його автомобіль розвернуло та занесло на зустрічну смугу. За таких обставин позивач повинен ставитися до нього з розумінням. Вважає, що є неналежним відповідачем у даній справі.

Представник відповідача ОСОБА_3 у судовому засіданні позов не визнав, доповнивши, що відповідно до ст. 22.3. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»потерпілому відшкодовується також моральна шкода, передбачена пунктами 1, 2 частини другої статті 23 Цивільного кодексу України. Така шкода відшкодовується у встановленому судом розмірі відповідно до вимог статті 23 Цивільного кодексу України. При цьому страховик відшкодовує не більше ніж 5 відсотків ліміту, визначеного у пункті 9.3 статті 9 цього Закону. Згідно розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 09.07.2010р. №566 обов’язковий ліміт відповідальності страховика за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну життю та здоров’ю потерпілих встановлено у розмірі 100 000 грн. на одного потерпілого. Отже, ліміт відповідальності по відшкодуванню моральної шкоди становить 5 000 грн., які повинна відшкодувати позивачу СК «Уніка»за умовами договору з відповідачем. ОСОБА_2 є неналежним відповідачем у даній справі.

Представник третьої особи СК «Уніка»у судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.42), про причини нез’явлення не повідомив, клопотання про розгляд справи за його відсутності до суду не надходило.

Суд, вислухавши пояснення сторін, представника відповідача, дослідивши письмові докази, вважає позов таким, що підлягає задоволенню частково.

Судом встановлені такі факти та відповідні ним правовідносини.

Постановою Лисичанського міського суду Луганської області від 31.01.2011 року (а.с.6) встановлено, що 6 січня 2011 року приблизно о 13-20 годині відповідач, керуючи транспортним засобом марки ЗАЗ-ДЕУ, моделі Т13110, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить ОСОБА_4, на 181 км+72м автошляху Р-66, не врахував дорожню обстановку, не дотримався безпечної швидкості руху, в результаті чого не впорався із керуванням, виїхав на смугу зустрічного руху та скоїв зіткнення з автомобілем марки ВАЗ-21099, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням позивача, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим було порушено п.12.1 ПДР. Відповідач притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП, на нього накладено стягнення у вигяді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 6 місяців.

Позивачу внаслідок дій відповідача завдано майнової шкоди, яка складається з вартості відновлювального ремонту автомобіля у розмірі 10 475,40 грн. (а.с.7,8), що відшкодована йому СК «Уніка» відповідно до умов договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладеного між СК «Уніка»та ОСОБА_2, що не заперечується сторонами.

Внаслідок пошкодження автомобіля позивача протиправними діями відповідача позивачу завдано моральної шкоди, яка полягає у сильному нервовому стресі під час огляду пошкодженого автомобілю, у переживаннях та відсутності сну через пошкодження автомобілю протягом декількох днів після ДТП, у необхідності пішки добиратися до роботи у інший населений пункт через пошкодження автомобілю внаслідок ДТП, у зменшенні вільного часу через це, в тому числі, часу на спілкування з неповнолітнім сином (а.с.9,10,11).

Задовольняючи позов частково, суд виходить з наступного.

Згідно п.1 ч.1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Пояснення відповідача та його представника про те, що моральна шкода позивачу повинна відшкодовуватись СК «Уніка»відповідно до умов договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладеного між СК «Уніка»та ОСОБА_2, та згідно ст. 22.3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд не бере до уваги з наступних підстав.

Зі змісту договору (полісу) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладеного між СК «Уніка»та ОСОБА_2  (а.с.27) вбачається, що договором не передбачено обов’язку страховика по відшкодуванню потерпілій особі моральної шкоди. Пунктом 2 договору встановлено ліміти відповідальності страховика у разі завдання шкоди життю і здоров’ю (на одного потерпілого) та за шкоду, заподіяну майну (на одного потерпілого). Шкоди життю та здоров’ю позивача не завдано. Майнова шкода відшкодована страховиком.

Відповідно до ст. 22.3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»потерпілому відшкодовується також моральна шкода, передбачена пунктами 1, 2 частини другої статті 23 Цивільного кодексу України. Така шкода відшкодовується у встановленому судом розмірі відповідно до вимог статті 23 Цивільного кодексу України. При цьому страховик відшкодовує не більше ніж 5 відсотків ліміту, визначеного у пункті 9.3 статті 9 цього Закону. Різницю між сумою відшкодування, визначеною судом, та сумою, яка має бути відшкодована страховиком, сплачує особа, яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.

Якщо судом встановлено відшкодувати потерпілому моральну шкоду, передбачену пунктами 3, 4 частини другої статті 23 Цивільного кодексу України, таке відшкодування у розмірі, визначеному судом, здійснює особа, яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.

Згідно ч.2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

У даному випадку моральна шкода позивачу завдана пошкодженням його автомобілю внаслідок порушення відповідачем Правил дорожнього руху України. Тобто, моральна шкода, завдана позивачу, передбачена пунктом 3 частини 2 статті 23 ЦК України.

Суд доходить висновку, що завдану позивачу моральну шкоду не можна визначити як таку, що полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів, та передбачена пунктом 2 частини 2 ст. 23 ЦК України. Зі змісту п.2 ч.2 ст. 23 ЦК України вбачається, що протиправні дії, якими завдано моральної шкоди, повинні бути направлені саме на особу потрепілого, членів його сім'ї чи близьких родичів. Протиправні дії відповідача при вичненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, полягають у порушенні правил безпеки дорожнього руху, наслідком яких є завдання майнової шкоди. Тобто, протиправна поведінка відповідача саме щодо особи позивача відсутня.

Таким чином, відповідно до частини 2 статті 22.3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», статей 1167, 1188 ЦК України завдана позивачу моральна шкода підлягає відшкодуванню відповідачем.

Разом з тим, залежно від характеру правопорушення, глибини душевних страждань позивача, обсягу пошкоджень транспортного засобу позивача, враховуючи вимоги розумності та справедливості, суд вважає, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди складає 2000 грн., тому позовні вимоги позивача у цій частині підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, а саме: судовий збір з позовних вимог про відшкодування майнової шкоди  (немайнові вимоги) у сумі 8,50 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільних справ у сумі 120 грн.

Сплачений позивачем судовий збір у надмірному розмірі може бути повернутий за його заявою на підставі ухвали суду.

На підставі викладеного, ст. ст. 23, 1167, 1188 ЦК України, Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», керуючись ст. ст. 10, 11, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди, завданої пошкодженням майна, третя особа приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Уніка»задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди, завданої пошкодженням майна, 2 000 (дві тисячі) гривень, а також судові витрати у справі у сумі 128 (сто двадцять вісім) гривень 50 копійок.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Луганської області шляхом подання до Лисичанського міського суду апеляційної скарги протягом 10-ти днів з дня його проголошення, а особами, які не були присутні у судовому засіданні –з дня отримання його копії.

                              Суддя: