Справа № 2а-3406/2011р.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

03 серпня  2011 року                                                                                                                                    м. Брянка

Суддя Брянківського міського суду Луганської області Снегірьов В.А.,  розглянувши в  порядку скороченого провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в місті Брянка Луганської області, про визнання дій та бездіяльності суб’єкта владних повноважень незаконними, про зобов’язання встановити підвищення до пенсії,

в с т а н о в и в  :

      Позивач звернувся з позовом до суду, зазначивши, що має статус дитини війни, оскільки народився у 1937 році. Відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»з 01.01.06 р. пенсія йому  має бути підвищена на суму, що становить 30% мінімального розміру пенсії за віком. Однак УПФ України у м. Брянці таке підвищення не призначає і не виплачує. Просить суд визнати неправомірними дії та бездіяльність відповідача щодо невиплати підвищення до пенсії, передбаченого ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни»та щодо відмови в перерахунку та доплаті підвищення до пенсії, зобов’язати відповідача здійснити виплату підвищення до пенсії як дитині війни, у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, з 18 січня 2011 року та виплачувати довічно.

     Ухвалою суду від 25.07.2011 р. вимоги позивача про перерахунок та виплату щомісячного підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, за період з 18.01.2011 р. до 21.01.2011 р. залишено без розгляду у зв’язку з ненаданням позивачем доказів поважності пропуску строку звернення за захистом своїх прав, свобод та інтересів, та відкрито скорочене провадження в даній справі в частині вимог за період з 22.01.2011 року.

    Згідно наданого письмового заперечення відповідач позов не визнав повністю, посилаючись на те, що ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» було передбачено, що з 01.01.2006 р. дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Одночасно в 2006 році статтею 110 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2006 рік»було визначено, що зазначене підвищення запроваджується у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, згідно з порядком, який визначений Кабінетом Міністрів України та погоджений з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Незважаючи на прийняття зазначених законів, фактично до теперішнього часу не визначено та не розроблено механізму щодо виконання ст. 6 Закону. На 2006 та 2007 роки дію ст. 6 Закону було зупинено відповідно до ЗУ «Про Державний бюджет України»на 2006 та 2007 роки. В 2008 році означене питання було врегульоване Законом України «про Державний бюджет України на 2008 рік». В той же час рішеннями Конституційного суду України від 09 липня 2007 року та 22 травня 2008 року визнано такими, що не відповідають Конституції України положення Законів України «Про Державний бюджет України»на 2007 та 2008 роки в частині, що стосуються спірних відносин. На даний час питання, пов’язані з підвищенням пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до ст. 6 Закону не вирішено на законодавчому рівні. Крім того Законом України «Про внесення змін до Закону України на 2011 рік»встановлено, що у 2011 році норми і положення ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»з наступними змінами, застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.

    Виходячи із того, що позивач є дитиною війни в розумінні Закону України "Про соціальний захист дітей війни", оскільки народився у 1937 році,  суд вважає, що на нього повністю розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені Законом України "Про соціальний захист дітей війни", в тому числі й право на підвищення пенсії на 30 % мінімальної пенсії за віком, як передбачено статтею 6 зазначеного Закону.

    Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

    Підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28 грудня 2007 року №107-17 внесені зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а саме, текст статті 6 викладений в такій редакції: «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни».    Відповідно до статті 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»учасникам війни, нагородженим орденами і медалями колишнього Союзу РСР за самовіддану працю і бездоганну військову службу в тилу в роки Великої Вітчизняної війни, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 15 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, іншим учасникам війни - на 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

28 травня 2008року Кабінетом Міністрів України була прийнята Постанова № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», відповідно до пункту 8 якої встановлено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у твердих розмірах: з 22 травня –48,10 гривні, з 1 липня - 48,20 та з 1 жовтня - 49,80 гривні. Таким чином, підвищення дітям війни виплачуються органами Пенсійного фонду відповідно до зазначеної постанови, а не Закону, внаслідок чого є наявними правові підстави для визнання протиправними дій, бездіяльності управлінь ПФУ в порушенні права на отримання підвищеного розміру пенсії з 22 травня 2008 ріку відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Рішенням Конституційного Суду України №10-рп від 22 травня 2008 року визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення, зокрема, пункту 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», внаслідок чого відновлена попередня редакція закону.

Статтею 147 Конституції України передбачено, що єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні є Конституційний Суд України. Лише Конституційний Суд України вирішує питання про відповідність законів та інших правових актів Конституції України і дає офіційне тлумачення Конституції України та законів України.

Статтею 152 Конституції України передбачено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

       Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.

Наведене свідчить, що відповідач повинен був здійснювати нарахування та виплату позивачу підвищення до пенсії після винесення Конституційним судом рішення №10-рп від 22 травня 2008року.

      Законами України  «Про Державний бюджет України»на 2009, 2010 роки дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»не зупинялась і будь-які обмеження щодо її застосування не встановлювались. Таким чином ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни»є діючою в наступній редакції: «дітям війни пенсії або довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком».

       Посилання УПФУ на те, що у законодавчому порядку питання визначення величини мінімальної пенсії за віком не вирішено, суд оцінює критично, оскільки підвищення пенсії дітям війни діючим законодавством було врегульовано і повинно було проводитись відповідно до рішення Конституційного суду №10-рп від 22 травня 2008року.

Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»від 14.06.2011 р. № 3491-VI, який набрав чинності з 19.06.2011 р. прикінцеві положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»доповнено пунктом 4, яким встановлено,  що у 2011 році стаття  6  Закону  України  "Про соціальний захист  дітей  війни"  ( 2195-15) (Відомості Верховної Ради України,  2005  р.,  N  4,  ст.  94  з  наступними  змінами), застосовується  у порядку  та  розмірах,  встановлених  Кабінетом  Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету  Пенсійного  фонду України на 2011 рік".

       Згідно з пунктом 7 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»від 14.06.2011 р. № 3491-VI кабінетом міністрів України прийнято постанову від 06 липня 2011 року № 745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», яка набрала чинності з 23 липня 2011 року.

     Тому суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню за період з 22 січня 2011 року (з урахуванням проведених починаючи з 01.01.2008 року виплат підвищення до пенсії у розмірі 10% прожиткового мінімуму), виходячи з того, що розмір мінімальної пенсії за віком складає не менше розміру прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, встановленого законом в місяці, за який нараховується вищевказане підвищення до пенсії по 22 липня 2011 року, тобто за період, що передує набранню чинності Постановою КМУ № 745 від 06.07.2011 р. В решті заявлені вимоги задоволенню не підлягають.

       Відповідно до п. 8 ч. 6 ст.183-2 КАС України суд допускає негайне виконання постанови.

     Керуючись Конституцією України, Законом України "Про соціальний захист дітей війни", Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», Рішенням Конституційного Суду України №10-рп від 22 травня 2008 року, Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»від 14.06.2011 р. № 3491-VI, Постановою КМУ № 745 від 06.07.2011 р., ст. ст. 2, 11, 17, 18, 87, 158-162, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

     Позов ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в місті Брянка Луганської області, про визнання дій та бездіяльності суб’єкта владних повноважень незаконними, про зобов’язання встановити підвищення до пенсії,  задовольнити частково.

     Визнати бездіяльність Управління Пенсійного фонду України у місті Брянці щодо нарахування ОСОБА_1 підвищення до пенсії за період з 22 січня 2011 року по 22 липня 2011 року у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», протиправною.

    Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Брянці Луганської області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 щомісячне підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни за період з 22 січня 2011 року по 22 липня 2011 року (з урахуванням проведених виплат),  виходячи з того, що розмір мінімальної пенсії за віком складає не менше розміру прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, встановленого законом в місяці, за який нараховується вищевказане підвищення до пенсії.

       Постанова підлягає негайному виконанню.

       Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

      Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до адміністративного суду апеляційної інстанції через Брянківський міський суд Луганської області протягом 10-ти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

       Постанова набирає законної сили, якщо у встановлений строк апеляційну скаргу подано не було.

Суддя:                                     В.А. Снегірьов