Справа №2-311 /2007 p.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2007 року Межівський районний суд Дніпропетровської області

в складі: головуючої судді                               Літвінової Л.Ф.

при секретарі                                                    Москвіті Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Межова цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ часток в нерухомому майні,  яке належить на праві спільної сумісної власності подружжя,

ВСТАНОВИВ:

01 червня 2007 року ОСОБА_1. звернулася в суд з позовною заявою до ОСОБА_2. про виділ часток в нерухомому майні,  яке належить на праві спільної сумісної власності подружжя.

В обгрунтування позову остання зазначила,  що 27 травня 1989 року уклала шлюб з відповідачем. Реєстрація шлюбу проводилась відділом реєстрації актів громадянського стану Межівського району Дніпропетровської області,  про що свідчить актовий запис № 38.

Від шлюбу мають доньку ОСОБА_3,  ІНФОРМАЦІЯ_1,  яка проживає з нею,  знаходиться на її утриманні і є інвалідом дитинства віком до 28 років.

За час спільного життя за спільні кошти було придбано майно,  в тому числі і двокімнатну квартиру,  яка знаходиться в смт. Межова по АДРЕСА_1 і зареєстрована на відповідача в Межівському бюро технічної інвентаризації.

Спільне життя не склалося і вони розлучилися 03 листопада 2005 року шлюб було припинено.

Після розірвання шлюбу і по цей час квартирою інколи користується відповідач. Матеріальну допомогу дитині не надає,  участі у додаткових витратах на лікування дитини не приймає.

Позивачка просить суд визнати за нею право власності на 3/4 частини квартири.

В судовому засіданні позивачка свій позов підтримала повністю.

Відповідач проти позову не заперечує.

Суд,  вислухавши сторони,  перевіривши зібрані по справі докази,  вважає,  що позов слід задовільнити.

Сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з 27 травня 1989 року. Реєстрація шлюбу проводилась відділом реєстрації актів громадянського стану Межівського району Дніпропетровської області,  про що свідчить актовий запис № 38.

Від шлюбу мають доньку ОСОБА_3,  ІНФОРМАЦІЯ_1,  яка проживає з позивачкою і знаходиться на її утриманні,  що підтверджується довідкою Межівської селищної ради № 1543 від 15.05.2007 року. Дівчина являється також інвалідом дитинства віком до 18 років згідно медичного висновку № 4 від 01.02.2006 року. Відповідач матеріальної допомоги дитині не надає,  участі у додаткових витратах на лікування дитини не приймає.

За час спільного життя сторони придбали двокімнатну квартиру в смт. Межова по АДРЕСА_1 Дніпропетровської області згідно договору обміну квартирами.

Рішенням суду від 03 листопада 2005 року шлюб між сторонами розірваний.

Згідно зі ст.. ст.. 60,  70 ч. 1 СК України майно,  набуте подружжям за час шлюбу,  належить їм на праві спільної сумісної власності і у разі поділу частки дружини та чоловіка є рівними.

У відповідності до ч.  3 ст. 70 СК України за рішенням суду частка майна дружини,  чоловіка може бути збільшена,  якщо з нею проживають діти,  а також непрацездатні повнолітні син,  дочка за умови,  що розмір аліментів,  які вони одержують,  не достатній для їхнього фізичного,  духовного розвитку та лікування.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні,  на користь якої ухвалено рішення,  суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Тобто з відповідача слід стягнути на користь позивача судові витрати,  які складаються зі сплати державного мита в сумі 51 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення в розмірі 30 грн. Загальна сума судових витрат становить 81 грн.

Керуючись ст. ст. 10,  11,  209,  212,  214-215 ЦПК України,  ст. ст. 60,  70 СК України,  суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 3/4 частини,  а за ОСОБА_2- 1/4 частину двокімнатної квартири,  яка знаходиться за адресою: смт. МежоваАДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі,  які складаються зі сплати державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 81 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня винесення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги,  з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.