ЗАОЧНЕ    РІШЕННЯ

Іменем України

13.05.2011 року                                                      Справа № 2-1024/11

Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська у складі: головуючого судді Лисенка В.О., при секретарі Купецькій Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську цивільну справу за позовами публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк»до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитними договорами та за зустрічними позовами ОСОБА_1, ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», третя особа: приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3, про визнання кредитних договорів, договорів поруки та договорів іпотеки недійсними, стягнення суми,

ВСТАНОВИВ:

Позивач - публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк»звернувся до суду з позовом до відповідачів –ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позивач зазначив, що 17 жовтня 2007 року між акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк»та відповідачем ОСОБА_1 був укладений споживчій кредитний договір № 11236546000 за умовами якого ОСОБА_1 отримав кредит у сумі 22000 доларів США, що дорівнює еквіваленту 111100,00 гривень за курсом НБУ на день укладення договору, у порядку і на умовах, зазначених в договорі.

17 жовтня 2007 року в якості забезпечення виконання за кредитним договором № 11236546000  між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 був укладений договір поруки № 11236546000/П, відповідно до якого відповідач ОСОБА_2  поручилася перед позивачем відповідати за виконання відповідачем ОСОБА_1 взятих на себе зобов’язань в повному обсязі, що виникли з кредитного договору № 11236546000, як існуючих в теперішній час, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому.

У свою чергу відповідачі звернули до суду із зустрічним позовом до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк»про визнання кредитного договору, договору іпотеки, договору поруки  недійсним, стягнення суми. У зустрічному позові посилались на те, що 17.10.2007 року між ОСОБА_1 та акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк»був укладений споживчій кредитний договір № 11236546000 за умовами якого ОСОБА_1 отримав кредит у сумі 22000 доларів США, що дорівнює еквіваленту 111100,00 гривень за курсом НБУ на день укладення договору, у порядку і на умовах, зазначених в договорі. У забезпечення виконання боргових зобов’язань за даним кредитним договором між ОСОБА_1 та акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк»був укладений договір іпотеки від 17.10.2007 рік, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального  округу ОСОБА_3, відповідно до умов якого ОСОБА_1 передав в іпотеку нерухоме майно - двокімнатну квартиру загальною площею 44,9 кв.м., житловою площею 26,5 кв.м., яка знаходиться за адресою:  АДРЕСА_1, міста Дніпропетровська, а також в якості забезпечення виконання зобов’язання за тим самим кредитним договором № 11236546000 між акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк»та відповідачем ОСОБА_2 був укладений договір поруки № 11236546000/П, відповідно до якого відповідач ОСОБА_2 поручилася перед позивачем відповідати за виконання відповідачем ОСОБА_1 взятих на себе зобов’язань в повному обсязі, що виникли з кредитного договору № 11236546000, як існуючих в теперішній час, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому.

Вважаючи, що єдиним законним платіжним засобом на території України, який приймається усіма фізичними і юридичними особами без будь-яких обмежень на всій території України за всіма видами платежів, а також для зарахування на рахунки, вклади, акредитиви та для переказів є гривня, а предметом споживчого кредитного договору №11236546000 від 17.10.2007 року, укладеного між  акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк»та ОСОБА_1 є грошові кошті у розмірі 22000 доларів США, що не відповідає вимогам діючого законодавства, так як порушує режим та порядок здійснення валютних операцій, для проведення яких кредитор повинен мати відповідну індивідуальну банківську ліцензію, відсутність якої порушує імперативні вимоги законодавства щодо надання та одержання кредиту в іноземній валюті, використання іноземної валюти, як засобу платежу, а також суперечність змісту оспорюваного правочину  №11236546000 від 17.10.2007 року положенням Цивільному Кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, та моральним засадам суспільства, тому ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просили визнати недійсним кредитний договір №11236546000 від 17.10.2007 року, договір іпотеки від 17.10.2007 року укладений між акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк»та ОСОБА_1, визнати недійсним договір поруки № 11236546000/П укладений між акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк»та ОСОБА_2 від 17.10.2007 року, стягнути з ОСОБА_1 суму грошей у розмірі 101 176,12 гривень на користь ПАТ «УкрСибанк», зобов’язати ПАТ «УкрСибанк»прийняти у ОСОБА_1 суму у розмірі 101 176,12 гривень з розстрочкою платежів на 60 місяців, за таких умов, при розмір щомісячного платежу становить 1686 гривень 28 копійок, зобов’язати приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 виключити з реєстру запис про іпотеку та заборону відчуження нерухомого майна щодо двокімнатної квартири, загальною площею 44,9 кв.м., житловою площею 26,5 кв.м., яка знаходиться за адресою:  АДРЕСА_1, міста Дніпропетровська, що була передана у іпотеку за договором іпотеки від 17.10.2007 року укладеного між акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк»та ОСОБА_1

 Позивач - публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» звернувся до суду також із позовом до відповідачів –ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позивач зазначив, що 13 жовтня 2006 року між акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк»та відповідачем ОСОБА_1 був укладений споживчій кредитний договір № 11053656000 за умовами якого ОСОБА_1 отримав кредит у сумі 27000 доларів США, що дорівнює еквіваленту 136350,00 гривень за курсом НБУ на день укладення договору, у порядку і на умовах, зазначених в договорі.

13 жовтня 2006 року в якості забезпечення виконання за кредитним договором № 11053656000  між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 був укладений договір поруки № 11053656000/П, відповідно до якого відповідач ОСОБА_2 поручилася перед позивачем відповідати за виконання відповідачем ОСОБА_1 взятих на себе зобов’язань в повному обсязі, що виникли з кредитного договору № 11053656000, як існуючих на теперішній час, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому.

У свою чергу відповідачі звернули до суду із зустрічним позовом до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк»про визнання кредитного договору та договору іпотеки недійсним.  У зустрічному позові посилались на те, що 13.10.2006 року між ОСОБА_1 та акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк»був укладений споживчій кредитний договір № 11053656000 за умовами якого ОСОБА_1 отримав кредит у сумі 27000 доларів США, що дорівнює еквіваленту 136350,00 гривень за курсом НБУ на день укладення договору, у порядку і на умовах, зазначених в договорі. У забезпечення виконання боргових зобов’язань за даним кредитним договором між ОСОБА_1 та акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк»був укладений договір іпотеки № 11236546000/03 від 13.10.2006 рік, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального  округу ОСОБА_3, відповідно до умов якого ОСОБА_1 передав в іпотеку нерухоме майно - двокімнатну квартиру загальною площею 44,9 кв.м., житловою площею 26,5 кв.м., яка знаходиться за адресою:  АДРЕСА_1, міста Дніпропетровська, а також в якості забезпечення виконання за тим самим кредитним договором № 11053656000 між акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк»та відповідачем ОСОБА_2 був укладений договір поруки № 11053656000, відповідно до якого відповідач ОСОБА_2 поручилася перед позивачем відповідати за виконання відповідачем ОСОБА_1 на себе зобов’язань в повному обсязі, що виникли з кредитного договору № 11053656000 від 13.10.2006 року, як існуючих в теперішній час, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому.

Вважаючи, що єдиним законним платіжним засобом на території України, який приймається усіма фізичними і юридичними особами без будь-яких обмежень на всій території України за всіма видами платежів, а також для зарахування на рахунки, вклади, акредитиви та для переказів є гривня, а предметом споживчого кредитного договору №11053656000 від 13.10.2006 року, укладеного між  акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк»та ОСОБА_1 є грошові кошті у розмірі 27000 доларів США, що не відповідає вимогам діючого законодавства, так як порушує режим та порядок здійснення валютних операцій, для проведення яких кредитор повинен мати відповідну індивідуальну банківську ліцензію, відсутність якої порушує імперативні вимоги законодавства щодо надання та одержання кредиту в іноземній валюті, використання іноземної валюти, як засобу платежу, а також суперечність змісту оспорюваного правочину №11053656000 від 13.10.2006 року положенням Цивільному Кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, та моральним засадам суспільства, тому ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просили: визнати недійсним кредитний договір №11053656000 від 13.10.2006 року, договір іпотеки від 13.10.2006 року укладений між акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк»та ОСОБА_1, договір поруки № 11053656000/П укладений між акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк»та ОСОБА_2 від 13.10.2006 року, стягнути з ОСОБА_1 суму грошей у розмірі 104 956,36 гривень на користь ПАТ «УкрСибанк», зобов’язати ПАТ «УкрСибанк»прийняти у ОСОБА_1 суму у розмірі 104956,36 гривень з розстрочкою платежів на 60 місяців, за таких умов, при розмір щомісячного платежу становить1749 гривень 28 копійок, зобов’язати приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 виключити з реєстру запис про іпотеку та заборону на відчуження двокімнатної квартири, загальною площею 44,9 кв.м., житловою площею 26,5 кв.м., яка знаходиться за адресою:  АДРЕСА_1, міста Дніпропетровська, що була передана в іпотеку за договором іпотеки від 13.10.2006 року укладеного між акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк»та ОСОБА_1

У судове засідання представник позивача не з’явилася. Про день, час і місце судового засідання сповіщена належним чином. До суду надала письмову заяву про розгляд справи за її відсутності та зазначила, що позови підтримує в повному обсязі, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 в судове засідання не з’явилися, проте повідомлялися належним чином про час та місце судового розгляду справи.

Представник відповідача ОСОБА_1 –ОСОБА_5 надав до суду заяву, якою просив перенести судове засідання у зв’язку з його терміновим відрядженням до м. Києва, однак доказів даним обставинам не надав, тому суд відповідно до вимог ч. 2 ст. 169 ЦПК України не вважав поважними причини неявки в судове засідання представника відповідача ОСОБА_1 –ОСОБА_5  

Третя особа приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 в судове засідання не з’явився, повідомлений належним чином, про причину неявки в судове засідання суду не повідомив.

Відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України у зв’язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З письмової згоди представника позивача суд вважає за необхідне ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст.ст. 224-226 ЦПК України.

Суд, дослідивши наявні у справі докази, вважає, що позови публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк»підлягають задоволенню в повному обсязі, в задоволенні зустрічних позовів ОСОБА_1, ОСОБА_2 суд вважає відмовити у повному обсязі, з наступних підстав.

17 жовтня 2007 року між акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк»та відповідачем ОСОБА_1 був укладений споживчій кредитний договір № 11236546000, згідно умов якого  ОСОБА_1 був наданий споживчій кредит у сумі 22000 доларів США, що дорівнює еквіваленту 111100,00 гривень за курсом НБУ на день укладення договору, з кінцевим терміном остаточного повного погашення кредитної заборгованості до 16 жовтня 2015 року, зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами в розмірі 13,90 % річних, про що свідчить копія договору про надання споживчого кредиту з Правилами від 22 вересня 2008 року та документи, які підтверджують правонаступництво позивача: копія статуту публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», копія свідоцтва про державну реєстрацію публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк».

17 жовтня 2007 року в якості забезпечення виконання за кредитним договором № 11236546000  між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 був укладений договір поруки № 11236546000/П, відповідно до п.1.1. якого відповідач ОСОБА_2 поручилася перед позивачем відповідати за виконання відповідачем ОСОБА_1 взятих на себе зобов’язань в повному обсязі, що виникли з кредитного договору № 11236546000, як існуючих в теперішній час, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому.

Відповідальність поручителя та позичальника є солідарною, що передбачено п.1.4 договорів поруки № 11236546000, 11236546000/П від 17.10.2007 року.

Публічне акціонерне товариство «УкрCиббанк»свої обов’язки щодо надання кредитних коштів виконало.

Згідно ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Проте, на час звернення позивача до суду та на теперішній час зобов’язання по кредитному договору № 11236546000 від 17.10.2007 року відповідачем ОСОБА_1 виконувались в неповному обсязі: не сплачувались проценти за користування кредитом та не здійснювалося повернення кредиту щомісячними платежами відповідно до графіку погашення, що підтверджується розрахунком суми заборгованості відповідача ОСОБА_1.

Пунктом 4.1. Правил (договірні умови) споживчого кредитування позичальників АКІБ «УкСиббанк», які є невід’ємною частиною кредитного договору, за порушення термінів повернення кредиту та термінів сплати процентів відповідач ОСОБА_1 додатково сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від гривневого еквіваленту суми простроченого платежу, сума якого (еквіваленту) розраховується за офіційним обмінним курсом НБУ гривні до валюти заборгованості станом на дату нарахованої такої пені, якщо сума заборгованості виражена в іноземній валюті.   

Заборгованість позичальника по кредитному договору перед Банком складає 22422,25 доларів США, що становить 175 969,82 гривні з яких: заборгованість по кредиту –19825,38 доларів США, що еквівалентно 155589,58 гривень; проценти за користування кредитом за період з 01.11.2008 року по 31.07.2009 року –2158,44 доларів США, що еквівалентно 16939,44 гривні; пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом –301,14 доларів США, що еквівалентно 2363,33 гривні; пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитом –137,29 доларів США, що еквівалентно 1077,47 гривень.

Відповідно до ч. 2 ст. 1054 та ч. 2 ст. 1050 ЦК України наслідками порушення відповідачем зобов’язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позивача достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

Згідно ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків.

Договір про надання споживчого кредиту № 11236546000 від 17  жовтня 2007 року, укладений між позивачем та відповідачем ОСОБА_1, відповідає вимогам ст.ст. 1046-1053 ЦК України, ч. 4 ст. 55 Закону України «Про банки та банківську діяльність»та за своїм змістом не суперечить вимогам Закону України «Про Національний Банк України».

До посилань відповідачки ОСОБА_2 на те, що їй не відомий факт та обставини укладання її чоловіком ОСОБА_1 кредитного договору № 11236546000 від 17 жовтня 2007 року, суд відносить критично, оскільки він спростовується нотаріально завіреною заявою ОСОБА_2 від 17.10.2007 року, якою ОСОБА_2 надавала згоду своєму чоловікові ОСОБА_1 на передачу в іпотеку АКІБ «УкрСиббанк»об’єкту спільної сумісної власності з ОСОБА_1 –квартири АДРЕСА_1 у м. Дніпропетровську.

За таких обставин суд, відповідно до вимог ст.ст. 509, 524, 526, 533, 536, 546, 549, 610, 611, 625, 629, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідності ухвалення рішення про солідарне стягнення з відповідачів на користь позивача заборгованості за договором про надання споживчого кредиту № 11236546000 від 17 жовтня 2007 року в сумі 175969,82 гривень 82 копійок.

13 жовтня 2006 року між акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк»та відповідачем ОСОБА_1 був укладений споживчій кредитний договір № 11053656000 за умовами якого ОСОБА_1 отримав кредит у сумі 27000 доларів США, що дорівнює еквіваленту 136350,00 гривень за курсом НБУ на день укладення договору, з кінцевим терміном остаточного повного погашення кредитної заборгованості до 12 жовтня 2015 року, зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами в розмірі 10,30 % річних, про що свідчить копія договору про надання споживчого кредиту з Правилами від 22 вересня 2008 року та документи, які підтверджують правонаступництво позивача: копія статуту публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», копія свідоцтва про державну реєстрацію публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк».

13 жовтня 2006 року в якості забезпечення виконання за кредитним договором № 11053656000  між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 був укладений договір поруки № 11053656000/П, відповідно до якого відповідач ОСОБА_2 поручилася перед позивачем відповідати за виконання відповідачем ОСОБА_1 взятих на себе зобов’язань в повному обсязі, що виникли з кредитного договору № 11053656000, як існуючих на теперішній час, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому.

Відповідальність поручителя та позичальника є солідарною, що передбачено п.1.4 договорів поруки № 11053656000, 11053656000/П від 13.10.2006 року.

Публічне акціонерне товариство «УкрCиббанк»свої обов’язки щодо надання кредитних коштів виконало.

Згідно ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Проте, на час звернення позивача до суду та на теперішній час зобов’язання по кредитному договору № 11053656000 від 13.10.2006 року відповідачем ОСОБА_1 виконувались в неповному обсязі: не сплачувались проценти за користування кредитом та не здійснювалося повернення кредиту щомісячними платежами відповідно до графіку погашення, що підтверджується розрахунком суми заборгованості відповідача ОСОБА_1.

Пунктом 4.1. Правил (договірні умови) споживчого кредитування позичальників АКІБ «УкСиббанк», які є невід’ємною частиною кредитного договору, за порушення термінів повернення кредиту та термінів сплати процентів відповідач ОСОБА_1 додатково сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від гривневого еквіваленту суми простроченого платежу, сума якого (еквіваленту) розраховується за офіційним обмінним курсом НБУ гривні до валюти заборгованості станом на дату нарахованої такої пені, якщо сума заборгованості виражена в іноземній валюті.   

Заборгованість позичальника по кредитному договору перед Банком складає 23836,71 доларів США, що становить 187070,55 гривні з яких: заборгованість по кредиту –21529,49 доларів США, що еквівалентно 168963,44 гривень; проценти за користування кредитом за період з 01.10.2008 року по 31.07.2009 року –1859,67 доларів США, що еквівалентно 14594,69 гривні; пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом –316,86 доларів США, що еквівалентно 2486,73 гривні; пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитом –130,69 доларів США, що еквівалентно 1025,69 гривень.

Відповідно до ч. 2 ст. 1054 та ч. 2 ст. 1050 ЦК України наслідками порушення відповідачем зобов’язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позивача достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

Згідно ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків.

Договір про надання споживчого кредиту № 11053656000 від 13  жовтня 2006 року, укладений між позивачем та відповідачем ОСОБА_1, відповідає вимогам ст.ст. 1046-1053 ЦК України, ч. 4 ст. 55 Закону України «Про банки та банківську діяльність»та за своїм змістом не суперечить вимогам Закону України «Про Національний Банк України».

До посилань відповідачки ОСОБА_2 на те, що їй був не відомий факт та обставини укладання її чоловіком ОСОБА_1 кредитного договору № 11053656000 від 13  жовтня 2006 року, суд відносить критично, оскільки він спростовується нотаріально завіреною заявою ОСОБА_2 від 17.10.2007 року, якою ОСОБА_2 надавала згоду своєму чоловікові ОСОБА_1 на передачу в іпотеку АКІБ «УкрСиббанк»об’єкту спільної сумісної власності з ОСОБА_1 –квартири АДРЕСА_1 у м. Дніпропетровську, в якій зафіксований факт, що відповідача ОСОБА_2 перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_1, який був укладений 09.03.1974 року, актовий запис № 277. У фактичних шлюбних відносинах з іншими особами з 09.03.1974 року не перебувала та не перебуває, а тому на думку суду могла знати про наміри свого чоловіка ОСОБА_1 та про наявність кредитного договору № 11053656000 від 13.10.2006 року.

За таких обставин суд, відповідно до вимог ст.ст. 509, 524, 526, 533, 536, 546, 549, 610, 611, 625, 629, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідності ухвалення рішення про солідарне стягнення з відповідачів на користь позивача заборгованості за договором про надання споживчого кредиту № 11053656000 від 13 жовтня 2006 року в сумі 187070 гривень 55 копійок.

Зустрічна позовна заява ОСОБА_1, ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк»про визнання кредитного договору №11236546000 від 17.10.2007 року, договору іпотеки, договору поруки недійсними, стягнення суми не підлягає задоволенню, оскільки пред’явлені  позовні вимоги не ґрунтуються на законі та на тих фактичних доказах, які надані представником  позивача ПАТ «УкрСиббанк»в ході судового розгляду справи.  

Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, а відповідно до ст. 640 ЦК України, договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Підписання обома сторонами кредитного договору підтверджує той факт, що між такими сторонами було досягнуто згоди по усіх істотних умовах цього договору, а, отже, Кредитний договір був укладений.

Протягом строку чинності кредитного договору ОСОБА_1 вчиняв дії, спрямовані на його виконання, зокрема здійснював платежі за кредитним договором у валюті кредиту - доларах США, що засвідчує згоду ОСОБА_1 з умовами кредитного договору. На доказ цієї сплати ОСОБА_1 надав до суду , як додаток до позовної заяви квитанції про сплату кредиторської заборгованості в доларах США. Тому позивач ОСОБА_1 не має матеріальних підстав відмовлятися від виконання усіх своїх зобов'язань перед Банком.

Думка позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1 щодо неправомірності вираження зобов'язання у кредитному договорі в іноземній валют відповідно до ст. 524 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України –гривні, не ґрунтується на законі, оскільки згідно до ч.3 ст. 533 ЦК України використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Законодавчими актами, що встановлюють право банку здійснювати операції в іноземній валюті, є: Закон України «Про банки і банківську діяльність», Декрет Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», Закон України «Про Національний банк України». Зазначені нормативні акти визначають, що банк має право здійснювати свою діяльність на підставі виданої Національним банком України ліцензії.

28 жовтня 1991 р. Національним банком України видано АКІБ «УкрСиббанк»банківську ліцензію № 75 на право здійснювати банківські операції, в тому числі щодо розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, та письмовій Дозвіл № 75-2 від 19 листопада 2002 р. на право здійснювати операції з валютними цінностями.

Відповідно до вимог Цивільного Кодексу України ліцензія - це документ державного зразка, який засвідчує право суб'єкта господарювання на провадження зазначеного в ньому виду господарської діяльності за умови виконання ліцензійних умов. Відносини, пов'язані з ліцензуванням певних видів господарської діяльності, регулюються законом Законом України «Про банки і банківську діяльність»в якому визначено, що Банк має право здійснювати банківську діяльність тільки після отримання банківської ліцензії. Банківська ліцензія надається Національним банком України (ст. 19). Відповідно до ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність»на підставі банківської ліцензії банки мають право здійснювати операції з розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик. Частиною 1 ст.49 цього Закону розміщення залучених коштів від свого імені визнається кредитною операцією. Відповідно до ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність»коштами є гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент. Таким чином, відповідно до положень Закону України «Про банки і банківську діяльність»банк на підставі банківської ліцензії має право здійснювати кредитування в іноземній валюті.

Таким чином, позивач ПАТ «УкрСиббанк»має право здійснювати операції з іноземною валютою, у тому числі операції з надання в кредитів в іноземній валюті на підставі отриманої від Національного банку банківської ліцензії та дозволу на здійснення валютних операцій, а тому вираження в іноземній валюті грошового зобов'язання за Кредитним договором відповідає вимогам законодавства.

Висновок позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1 про обов'язковість отримання позивачем або позичальником індивідуальних ліцензій Національного банку України для здійснення валютних операцій: також не ґрунтується на вимогах чинного законодавства, тому що не відповідає вимогам Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», Положенню про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій, (затв. постановою Правління НБУ від 17 липня 2001 р. № 275) прийнятого Національним банком України. Оскільки чинним законодавством України не встановлені будь-які обмеження чи вимоги щодо сум та термінів кредитів в іноземній валюті, які надаються або залучаються резидентами України, тому позивач не має зобов'язань щодо отримання індивідуальних ліцензій Національного банку України для надання кредитів в іноземній валюті резидентам. Зазначений висновок також підтверджений листами Національного банку, який у своїх листах від 29.05.2001р. № 28-313/2178 та від 07.12.2009р. № 13 - 210/7871 -22612 з посиланням на норми Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»визначив, що здійснення резидентами операцій по отриманню та наданню кредитів в іноземній валюті не потребує індивідуальної ліцензії Національного банку України.

Правомірність надання кредитів в іноземній валюті на підставі саме генеральної ліцензії також підтверджена іншими нормативними актами: Національного банку України, який відповідно до ст. 44 Закону України «Про Національний банк України»діє як уповноважена державна установа при застосуванні законодавства України про валютне регулювання і валютний контроль; Положенням про порядок діяльності "Вестерн Ен-Ай-Ес Ентерпрайз Фонду" (США) та його кредитно-фінансової установи в Україні, затвердженому постановою Правління НБУ № 269 від 01.11.1995р. зазначається, що кредити в іноземній валюті господарюючим суб'єктам приватної форми власності України Установа надає на підставі отриманої від Національного банку України генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій (п. 6 зазначеного Положення). За наявністю у Установи генеральної ліцензії Національного банку України на здійснення кредитних операцій з розміщення валютних коштів на внутрішньому ринку України Установа має право надавати кредити в іноземній валюті резидентам України - господарюючим суб'єктам приватної форми власності, (п. 10 зазначеного Положення).

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Позивачами за зустрічним позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 не доведено, що має місце  порушення режиму та порядку здійснення валютних операцій, через відсутність у кредитора відповідної індивідуальної банківської ліцензії, судом не встановлено порушення імперативних вимог законодавства щодо надання та одержання кредиту в іноземній валюті, використання іноземної валюти, як засобу платежу, а також не доведено суперечність змісту правочину №11236546000 від 17.10.2006 року положенням Цивільному Кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, та моральним засадам суспільства, тому у зустрічних позовних вимогах ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», третя особа: приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3, про визнання кредитного договору №11236546000 від 17.10.2007 року, договору поруки №11236546000/П від 17.10.2007 року, та договору іпотеки від 17.10.2007 року недійсними, стягнення суми, суд вважає відмовити у повному обсязі.

Зустрічна позовна заява ОСОБА_1, ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк»про визнання кредитного договору №11053656000 від 13.10.2006 року, договору іпотеки №11236546000/3 від 13.10.2006 року, договору поруки № 11053656000/П від 13.10.2006 року недійсними, стягнення суми не підлягає задоволенню, оскільки пред’явлені  позовні не ґрунтуються на законі та на тих фактичних доказах, які надані представником  позивача ПАТ «УкрСиббанк»в ході судового розгляду справи.

Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, а відповідно до ст. 640 ЦК України, договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Підписання обома сторонами кредитного договору підтверджує той факт, що між такими сторонами було досягнуто згоди по усіх істотних умовах цього договору, а, отже, Кредитний договір був укладений.

Протягом строку чинності кредитного договору ОСОБА_1 вчиняв дії, спрямовані на його виконання, зокрема здійснював платежі за кредитним договором у валюті кредиту - доларах США що також засвідчує згоду позивача за зустрічним позовом з умовами кредитного договору. На доказ цієї сплати ОСОБА_1 надав до суду, як додаток до позовної заяви квитанції про сплату кредиторської заборгованості в доларах США. Тому ОСОБА_1 не має матеріальних підстав відмовлятися від виконання усіх своїх зобов'язань перед Банком.

Думка позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1 щодо неправомірності вираження зобов'язання у Кредитному договорі в іноземній валют відповідно до ст. 524 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України –гривні, не відповідає в повній мірі вимогам закону, оскільки згідно до ч.3 ст. 533 ЦК України використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Законодавчими актами, що встановлюють право банку здійснювати операції в іноземній валюті, є: Закон України «Про банки і банківську діяльність», Декрет Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», Закон України «Про Національний банк України». Зазначені нормативні акти визначають, що банк має право здійснювати свою діяльність на підставі виданої Національним банком України ліцензії.

28 жовтня 1991 р. Національним банком України видано АКІБ «УкрСиббанк»банківську ліцензію № 75 на право здійснювати банківські операції, в тому числі щодо розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, та письмовій Дозвіл № 75-2 від 19 листопада 2002 р. на право здійснювати операції з валютними цінностями.

Відповідно до вимог Цивільного Кодексу України ліцензія - це документ державного зразка, який засвідчує право суб'єкта господарювання на провадження зазначеного в ньому виду господарської діяльності за умови виконання ліцензійних умов. Відносини, пов'язані з ліцензуванням певних видів господарської діяльності, регулюються законом Законом України «Про банки і банківську діяльність»в якому визначено, що Банк має право здійснювати банківську діяльність тільки після отримання банківської ліцензії. Банківська ліцензія надається Національним банком України (ст. 19). Відповідно до ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність»на підставі банківської ліцензії банки мають право здійснювати операції з розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик. Частиною 1 ст.49 цього Закону розміщення залучених коштів від свого імені визнається кредитною операцією. Відповідно до ст.2 Закону України «Про банки і банківську діяльність»коштами є гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент. Таким чином, відповідно до положень Закону України «Про банки і банківську діяльність»банк на підставі банківської ліцензії має право здійснювати кредитування в іноземній валюті.

Таким чином, позивач ПАТ «УкрСиббанк»має право здійснювати операції з іноземною валютою, у тому числі операції з надання в кредитів в іноземній валюті на підставі отриманої від Національного банку банківської ліцензії та дозволу на здійснення валютних операцій, а тому вираження в іноземній валюті грошового зобов'язання за Кредитним договором відповідає вимогам законодавства.

Висновок позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1 про обов'язковість отримання позивачем або позичальником індивідуальних ліцензій Національного банку України для здійснення валютних операцій: також не ґрунтується на вимогах чинного законодавства, не відповідає вимогам Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», Положенню про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій, (затв. постановою Правління НБУ від 17 липня 2001 р. № 275) прийнятого Національним банком України. Оскільки чинним законодавством України не встановлені будь-які обмеження чи вимоги щодо сум та термінів кредитів в іноземній валюті, які надаються або залучаються резидентами України, тому позивач не має зобов'язань щодо отримання індивідуальних ліцензій Національного банку України для надання кредитів в іноземній валюті резидентам. Зазначений висновок також підтверджений листами Національного банку, який у своїх листах від 29.05.2001р. № 28-313/2178 та від 07.12.2009р. № 13 - 210/7871 -22612 з посиланням на норми Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»визначив, що здійснення резидентами операцій по отриманню та наданню кредитів в іноземній валюті не потребує індивідуальної ліцензії Національного банку України.

Правомірність надання кредитів в іноземній валюті на підставі саме генеральної ліцензії також підтверджена іншими нормативними актами Національного банку України, який відповідно до ст. 44 Закону України «Про Національний банк України»діє як уповноважена державна установа при застосуванні законодавства України про валютне регулювання і валютний контроль. Так у Положенні про порядок діяльності "Вестерн Ен-Ай-Ес Ентерпрайз Фонду" (США) та його кредитно-фінансової установи в Україні, затвердженому постановою Правління НБУ №269 від 01.11.1995р. зазначається, що кредити в іноземній валюті господарюючим суб'єктам приватної форми власності України Установа надає на підставі отриманої від Національного банку України генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій (п. 6 зазначеного Положення). За наявністю в Установи генеральної ліцензії Національного банку України на здійснення кредитних операцій з розміщення валютних коштів на внутрішньому ринку України Установа має право надавати кредити в іноземній валюті резидентам України - господарюючим суб'єктам приватної форми власності, (п. 10 зазначеного Положення).

Позивачами за зустрічним позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 не доведено, що при укладанні споживчого кредитного договору №11053656000 від 13.10.2006 року має місце  порушення режиму та порядку здійснення валютних операцій, через відсутність у кредитора відповідної індивідуальної банківської ліцензії, судом не встановлено порушення імперативних вимог законодавства щодо надання та одержання кредиту в іноземній валюті, використання іноземної валюти, як засобу платежу, а також позивачами не доведено суперечність змісту оспорюваного правочину №11053656000 від 13.10.2006 року положенням Цивільному Кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, та моральним засадам суспільства, тому у зустрічних позовних вимогах ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», третя особа: приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3, про визнання кредитного договору №11053656000 від 13.10.2006 року, договору поруки №11053656000/П від 13.10.2006 року, та договору іпотеки від 13.10.2006 року недійсними, стягнення суми, суд вважає відмовити у повному обсязі.

Враховуючи, що позивачем при подачі позову були сплачені судові витрати і його вимоги задоволені в повному обсязі, відповідно до ст. 88 ЦПК України, з відповідачів належить стягнути солідарно на користь позивача понесені судові витрати по сплаті судового збору та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 15, 57-60, 88, 209, 212-215, 218, 224-226 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк»до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 11236546000 від 17.10.2007 року  –задовольнити повністю.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк»заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 11236546000 від 17.10.2007 року в розмірі  175 969 гривень 82 копійки (сто сімдесят п’ять тисяч дев’ятсот шістдесят дев’ять вісімдесят дві копійки), витрати по сплаті судового збору в розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 (сто двадцять) гривень, а всього 177 789 гривень (сто сімдесят сім тисяч сімсот вісімдесят дев’ять гривень)  82 копійки .

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», третя особа: приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3, про визнання кредитного договору №11236546000 від 17.10.2007 року, договору поруки №11236546000/П від 17.10.2007 року, та договору іпотеки від 17.10.2007 року недійсними, стягнення суми –відмовити.

Позов публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк»до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором №11053656000 від 13.10.2006 року –задовольнити повністю.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк»заборгованість за договором про надання споживчого кредиту №11053656000 від 13.10.2006 року в розмірі 187070 гривень (сто вісімдесят сім тисяч сімдесят гривень) 55 копійок, витрати по сплаті судового збору в розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 (сто двадцять) гривень, а всього 188890 гривень (сто вісімдесят вісім тисяч вісімсот дев’яносто тисяч гривень) 55 копійок .

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», третя особа: приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3, про визнання кредитного договору №11053656000 від 13.10.2006 року, договору поруки №11053656000/П від 13.10.2006 року, та договору іпотеки від 13.10.2006 року недійсними, стягнення суми –відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.ст. 223, 233 ЦПК України.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя:                                                                                                                          В.О. Лисенко