КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
____________________________________________
01033, м.Київ, вул.Жилянська 58-б тел. 284-37-31
Іменем України
П О С Т А Н О В А
29.06.06 р. № 10/162
Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючий Рибченко А.О.
Судді
Андрейцева Г.М.
Швець В.О
при секретарі судового засідання: Сувид О.В.
за участю представників сторін:
від позивача: Велько К.С., дов. № 129 від 26.05.2006 р. - представник;
від відповідача: не з’явились,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Молодіжний житловий комплекс «Житлобудкомплект»на рішення господарського суду Полтавської області від 23.03.2006 р.
у справі № 10/162 (суддя Шкурдова Л.М.)
за позовом Акціонерного товариства «Український інноваційний банк», м. Київ в особі Кременчуцької філії АТ «Український інноваційний банк», м. Кременчук
до Товариства з обмеженою відповідальністю Молодіжний житловий комплекс «Житлобудкомплект», м. Кременчук
про стягнення 358 627,18 грн., -
ВСТАНОВИВ:
До господарського суду Полтавської області звернулось АТ «Український інноваційний банк»в особі Кременчуцької філії з позовом до ТОВ МЖК «Житлобудкомплект»про стягнення заборгованості за кредитною угодою № 76-02 від 30.09.2002 р. із змінами, внесеними додатковими угодами № 4 від 20.09.2004 р., № 5 від 06.12.2004 р., в сумі 358 627,18 грн., з яких: 200 000 грн. –заборгованість по кредиту, 155 062,27 грн. –несплачені відсотки за користування кредитом, 2 082,19 грн. пеня за прострочку сплати кредиту, 1 482,72 грн. пеня за прострочку сплати відсотків.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач у справі –ТОВ МЖК «Житлобудкомплект»звернувся з апеляційною скаргою № 6702 від 04.04.2006р., в якій просить Київський міжобласний апеляційний господарський суд скасувати рішення господарського суду Полтавської області та прийняти нове рішення, яким позов до ТОВ МЖК «Житлобудкомплект» задовольнити частково, стягнувши 200 000 грн. основного боргу та проценти за користування кредитом в сумі 2 810,96 грн., а в іншій частині позову відмовити. Скаржник вважає, що рішення місцевого господарського суду винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Позивачем - АТ «Український інноваційний банк»в особі Кременчуцької філії відзив на апеляційну скаргу апеляційному господарському суду не подано.
Представник відповідача в судове засідання 29.06.2006 р. апеляційного господарського суду не з’явився, не зважаючи на те, що був належно повідомлений про день, місце і час розгляду справи. Про причини неявки суд не повідомив, заяв щодо відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.
Колегія суддів, порадившись на місці, вважає за можливе розглянути справу у відсутності представника відповідача за наявними в справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні в справі матеріали, розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального законодавства України, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга ТОВ МЖК «Житлобудкомплект» не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Між сторонами у справі 30.09.2002 року було укладено кредитну угоду № 76-02, відповідно до умов якої позивачем було надано відповідачу кредит у сумі 200 000 грн. терміном погашення до 29.09.2003 року з нарахуванням відсотків за користування кредитом в розмірі 29 % річних (а.с. 10-12).
Відповідно до додаткової угоди № 2 від 28.03.2003 р. до кредитної угоди встановлено плату за кредит в розмірі 25 % річних (а.с. 14).
Додатковою угодою № 3 від 22.09.2003 р. термін погашення кредиту встановлено до 20.09.2004 року, а додатковою угодою № 4 від 20.09.2004 року, термін погашення кредиту встановлено до 20.09.2005 року (а.с. 15, 16).
Додатковою угодою № 5 від 06.12.2004 року встановлено плату за кредит в розмірі 27 % (а.с. 17).
Відповідно до п. 3.1 Угоди відповідач зобов’язався погасити заборгованість по кредиту в строк до 20.09.2005 року.
Проте, свої договірні зобов’язання порушив та не виконав їх своєчасно та в повному обсязі, в результаті чого у відповідача утворилась заборгованість по кредиту у сумі 200 000 грн. та заборгованість по відсотках у загальній сумі 155062,27 грн.
Відповідно до п. 6.2 кредитної угоди, за несвоєчасну сплату кредиту та відсотків за користування ним позичальник (відповідач) сплачує банку (позивачу) пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до вказаного пункту позивачем нараховано відповідачу пеню за несвоєчасну сплату кредиту за період з 30.09.2005 року по 19.10.2005 року у розмірі 2082,19 грн. та несвоєчасну сплату відсотків за той же період у розмірі 1482,72 грн.
Колегія суддів повністю погоджується з висновком суду першої інстанції, що даний розрахунок є вірним і повністю відповідає матеріалам справи.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до частини 1 статті 173 ГК України господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.
Згідно з ч. 1 ст. 179 ГК України майново-господарські зобов’язання, які виникають між суб’єктами господарювання або між суб’єктами господарювання і не господарюючими суб’єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов’язаннями.
Відповідно до статей 525-527 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов’язання чи звичаїв ділового обороту.
Стаття 193 Господарського кодексу України також визначає, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтями 197-199 ГК України передбачено, що господарське зобов’язання підлягає виконанню за місцем, визначеним законом, господарським договором, або місцем, яке визначено змістом зобов’язання. Платежі за грошовими зобов’язаннями, що виникають у господарських відносинах здійснюються у безготівковій формі або готівкою через установи банків, якщо інше не встановлено законом. Виконання господарських зобов’язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов’язань, які звичайно застосовуються в господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов’язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Таким чином, колегія суддів повністю погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо обґрунтованості позовних вимог позивача і необхідністю задоволення позову в повному обсязі.
Скаржник в апеляційній скарзі посилається на положення ч. 1 ст. 223 ГК України та ч. 6 ст. 232 ГК України та невірно тлумачить при цьому зміст даних норм права.
Частиною 1 статті 223 ГК України визначено, що при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальні та скорочені строки позовної давності, передбачені ЦК України, якщо інші строки не встановлені цим Кодексом.
Частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконаним.
Як вказано вище, додатковою угодою № 4 від 20.09.2004 року до кредитної угоди, термін погашення кредиту встановлено до 20.09.2005 року.
Позивач звернувся до суду з вимогами про стягнення пені в межах річного строку позовної давності, який встановлений ч. 2 ст. 258 ЦК України.
Нарахування пені позивачем проведено відповідно до вимог ч. 6 ст. 232 ГК України.
На підставі вище викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що господарський суд Полтавської області повно з’ясував обставини справи та прийняв рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для зміни або скасування судового рішення немає.
Керуючись ст. ст. 99, 101-105 ГПК України, господарський апеляційний суд,
ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення господарського суду Полтавської області від 23.03.2006 р. у справі № 10/162 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Молодіжний житловий комплекс «Житлобудкомплект»- без задоволення.
2. Матеріали справи № 10/162 повернути до господарського суду Полтавської області.
Головуючий Рибченко А.О.
Судді
Андрейцева Г.М.
Швець В.О
- Номер:
- Опис:
- Тип справи: Позовна заява(звичайна)
- Номер справи: 10/162
- Суд: Господарський суд міста Києва
- Суддя: Рибченко А.О.
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 20.04.2011
- Дата етапу: 23.05.2011