КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

____________________________________________

          01033, м.Київ,  вул.Жилянська 58-б                                                       тел. 284-37-31

Іменем   України

                                          П О С Т А Н О В А

29.06.06 р.                                                                                                    № 14/125                                                                                

Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий                                                                                Рибченко А.О.

Судді                                                                                          

                                                                                                         Андрейцева  Г.М.

                                                                                                         Швець В.О

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство «Укркомцентр»на рішення господарського суду Полтавської області від 18.04.2006 р.

у справі № 14/125 (суддя Іваницький О.Т.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ізобуд», м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство «Укркомцентр», м. Кременчук Полтавська область

про стягнення 33 423,51 грн.,-

   ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Полтавської області звернулось ТОВ «Ізобуд»з позовом до ТОВ Науково-виробниче підприємство «Укркомцентр»(далі в тексті –ТОВ НВП «Укркомцентр») про стягнення 33 423,51 грн. заборгованості за поставлений товар, в тому числі: 26 000,01 грн. основного боргу, 1 363,12 грн. 3 % річних, 6 060,38 грн. збитків від інфляції.

Позивач в судове засідання 06.04.2006 р. подав місцевому господарському суду клопотання про зміну розміру позовних вимог і просить суд стягнути з відповідача на його користь 20 821,25 грн. заборгованості, в тому числі: 13 010,01 грн. основного боргу, 1 427,38 грн. –3 % річних, 6 383,86 грн. – збитків від інфляції.

18.04.2006 р. позивач знову подав клопотання про зміну розміру позовних вимог в зв’язку з частковою сплатою відповідачем суми основного боргу і просить суд стягнути з відповідача на його користь 16 500,44 грн. заборгованості, в тому числі 8 680,01 грн. основного боргу, 1 436,57 грн. –3 % річних, 6 383,86 грн. –збитків від інфляції.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 18.04.2006 р. у справі № 14/125 позов задоволено частково. З відповідача на користь позивача стягнуто 8 680,01 грн. основного боргу, 1 436,57 грн. –3 % річних, 6 383,86 грн. інфляційних витрат, 334 грн. 24 коп. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В частині стягнення основного боргу в сумі 17 320,00 грн. провадження у справі припинено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, відповідач у справі –ТОВ НВП «Укркомцентр»подав апеляційну скаргу № 8 від 28.04.2006 р., в якій просить Київський міжобласний апеляційний господарський суд рішення господарського суду Київської області від 18.04.2006 р. у справі № 14/125 скасувати повністю і прийняти нове рішення, яким ТОВ «Ізобуд»в позові відмовити. Скаржник вважає, що при винесенні рішення місцевим господарським судом порушені норми матеріального та процесуального права, а саме, ст. ст. 530, 625 ЦК України, ст. ст. 7, 34 ГПК України.

Позивачем –ТОВ «Ізобуд»подано апеляційному господарському суду відзив на апеляційну скаргу № 118 від 13.06.2006 р., в якому просить залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а апеляційну скаргу без задоволення з підстав, викладених у відзиві.

В судовому засіданні 22.06.2006 р. оголошено перерву до 29.06.2006 р.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні в справі матеріали, розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального законодавства України, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга ТОВ НВП «Укркомцентр»не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

ТОВ «Ізобуд»в період із 20.02.2004 р. по 11.11.2004 р. поставив ТОВ НВП «Укркомцентр»будівельну продукцію на загальну суму 49 421 грн. 76 коп. відповідно до видаткової накладної № Із-301 від 20.02.2004 р. на суму 3998,70 грн., рахунку-фактури № Із-272 від 18.02.2004 р. та довіреності на представника відповідача Кокус А.І. серії ЯЗВ № 854214 від 19.02.2004 р.; видаткової накладної № Із-748 від 29.04.2004 р. на суму 6878,21 грн., рахунку-фактури № Із-821 від 21.04.2004 р. та довіреності на представника відповідача Кокус А.І. серії ЯЗЧ №213796 від 28.04.2004 р.; видаткової накладної № Із-3357 від 11.10.2004 р. на суму 20573,72 грн., рахунку-фактури № Із-3231 від 28.09.2004 р. та довіреності на представника відповідача Родин О.І. серії ЯИР № 146716 від 08.10.2004 р.; видаткової накладної № Із-4140 від 11.11.2004 р. на суму 17971,13 грн., рахунку-фактури № Із-4225 від 10.11.2004 р. та довіреності на представника відповідача Родин О.І.  серії ЯИФ № 069402 від 10.11.2004 р.

За товар отриманий за видатковою накладною № Із-301 віл 20 лютого 2004 року та видатковою накладною № Із-748 від 29 квітня 2004 року відповідач розрахувався у повному обсязі.

За товар отриманий за видатковою накладною № Із-3357 від 11 жовтня 2004 року відповідач розрахувався у повному обсязі в процесі розгляду справи.

За товар отриманий за видатковою накладною № Із-4140 від 11 листопада 2004 року відповідач розрахувався частково в процесі розгляду справи.

21 грудня 2004 року відповідачем було повернуто товар за видатковою накладною (повернення) № ВП-0000006 на загальну суму 8508,75 грн.

За даною накладною була повернута частина товару, придбаного за видатковою накладною № Із-301 від 20 лютого 2004 р. Вартість поверненого товару складає 2 192,83 грн.  

Оскільки товар, придбаний за видатковою накладною № Із-301 від 20 лютого 2004 р., був повністю оплачений покупцем, то дана сума грошових коштів була зарахована в розрахунок за інші неоплачені товари, а саме: за видатковими накладними № Із -748 від 29 квітня 2004 року у сумі 562,30 грн. та № Із-3357 від 11 жовтня 2004 р. у сумі 1630,53 грн. Решта повернутого товару була придбана за видатковою накладною № Із-748 від 29 квітня 2004 року, відповідно вартість поверненого складає - 6 315,92 грн.

21.11.2005 р. за № 290 ТОВ «Ізобуд»направило на адресу ТОВ НВП «Укркомцентр»претензію про повернення грошових коштів, в якій, посилаючись на положення ст. 530 ЦК України, вимагало погасити борг по оплаті поставленого товару в сумі 32 000,01 грн. протягом 7 днів з дня отримання даної вимоги.

На момент подачі позовної заяви відповідач погасив дану суму частково, сплативши позивачу 6 000 грн. Решту заборгованості в сумі 17 320,00 грн. відповідач сплатив після порушення провадження у справі.

Тобто, основна сума боргу відповідача перед позивачем станом на 18.04.2006 р. становить 8 680,01 грн., яка і підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Таким чином, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку, що провадження у справі в частині стягнення 17 320,00 грн. основного боргу підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Відповідно до статей 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, в виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту.

Статтями 509, 510 ЦК України передбачено, що зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов’язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов’язанні є боржник і кредитор

Відповідно до статей 526-527 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов’язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, що також відображено у статті 202 ГК України.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Частиною 2 ст. 625 ЦК України, передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а   також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 625 ЦК України позивачем нараховано відповідачу 1 436,57 грн. –3 % річних за період з 12.10.2004 р. по 12.04.2006 р. та 6 383,86 грн. інфляційних витрат  за період з жовтня 2004 р. по квітень 2006 р.

Суд першої інстанції повністю задовольнив вимоги позивача в частині стягнення 3 % річних та інфляційних витрат.

Місцевий господарський суд прийшов до висновку, що відповідач вважається таким, що прострочив виконання зобов’язання з 12.10.2004 р. Суд вказує, що строк оплати боргу в сумі 20 573,72 грн. відповідно до рахунку № Із-3231 від 28.09.2004 р. та видаткової накладної від 11.10.2004 р. № Із-3357 встановлено до 11.10.2004 р., мотивуючи тим, що відповідач повинен був оплатити відповідні рахунки впродовж 3 днів та за умов яких повинна була бути здійснена 100 % передплата, але цього не зробив. Тобто, відповідач повинен був оплатити борг за накладною від 11.10.2004 р. № Із-3357 до 11.10.2004 р. включно, а тому вважається таким, що прострочив виконання зобов’язання з 12.10.2004 р.

Судова колегія апеляційного господарського суду не може погодитись з даним висновком, оскільки він не ґрунтується на положеннях чинного цивільного та господарського законодавства.

Відповідно до ст. 181 ГК України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

В даному випадку між сторонами у справі договір у формі єдиного письмового документа укладено не було. Між ними була укладена усна угода на поставку будівельних матеріалів згідно відповідних рахунків та видаткових накладних. Строк виконання ТОВ НВП «Укркомцентр»зобов’язання по оплаті поставленого товару встановлений не був.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вказано вище, позивач направив на адресу відповідача претензію № 290, яку, як вказав в судовому засіданні представник відповідача, ТОВ НВП «Укркомцентр»отримало 21.11.2005 р.

Тобто, зі спливом семиденного строку від дня отримання вимоги, а саме, з 29.11.2005 р. ТОВ НВП «Укркомцентр»вважається таким, що прострочив виконання зобов’язання по оплаті за поставлений позивачем товар.

Заперечення відповідача щодо неможливості розглядати вищевказану претензію як вимогу про виконання зобов’язання в розумінні ст. 530 ЦК України є безпідставними.

Статтею 530 ЦК України конкретно не визначено, в якій формі повинна пред’являтись вимога, тому вона може бути пред’явлена в будь-якій формі.

За перерахунком, проведеним колегією суддів, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1 077 грн. інфляційних втрат за період з 29.11.2005 р. по 31.03.2006 р. та 277 грн. 72 коп. - 3 % річних за період з 29.11.2005 р. по 12.04.2006 р. включно.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів апеляційного господарського суду приходить до висновку, що рішення господарського суду Полтавської області від 18.04.2006 р. у справі № 14/125 необхідно змінити в частині розміру стягнення з відповідача на користь позивача 3 % річних та інфляційних втрат в зв’язку з неправильним застосуванням норм матеріального права.

З ТОВ НВП «Укркомцентр»на користь ТОВ «Ізобуд»необхідно стягнути 8 680 грн. 01 коп. основного боргу, 1 077 грн. інфляційних втрат, 277 грн. 72 коп. –3 % річних.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати у справі покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 99, 101-105 ГПК України, господарський апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.          Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство «Укркомцентр» залишити без задоволення.

2.          Рішення господарського суду Полтавської області від 18.04.2006 р. у справі № 14/125 змінити, виклавши пункт 3 резолютивної частини рішення в наступній редакції:

                    «Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство «Укркомцентр»(39621, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Сербіченко, буд. 5, р/р 260081230 в Кременчуцькій філії ПАБ «Полтава-банк», МФО 331423, код ЄДРПОУ 31194567) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ізобуд»(поштова адреса: 04073, м. Київ, пров. Куренівський, б. 17, літ. «Т», юридична адреса: 02090, м. Київ, вул. Калачівська, б. 13, п/р 26000100386001 в Подільській філії АКБ «Мрія», м. Київ, МФО 300777, код ЄДРПОУ 30553223) 8 680 грн. 01 коп. основного боргу, 1 077 грн. інфляційних втрат, 277 грн. 72 коп. –3 % річних, 273 грн. 55 коп. витрат по сплаті державного мита та 96 грн. 57 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.»

3.          Матеріали справи № 14/125 повернути до господарського суду Полтавської області.

          

Головуючий                                                                                Рибченко А.О.

Судді                                                                                          

                                                                                                         Андрейцева  Г.М.

                                                                                                         Швець В.О