АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-а-2042/11Головуючий по 1 інстанції
Категорія : 10.3.1 Ткаченко О.М.
Доповідач в апеляційній інстанції
Міщенко С. В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 липня 2011 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючогоМіщенка С.В.,
суддівСіренка Ю.В., Пальонного В.С.,
при секретаріБурдуковій О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області на постанову Тальнівського районного суду Черкаської області від 28 липня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_6 до Управління пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області про стягнення щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни, -
в с т а н о в и л а :
ОСОБА_6 звернулась до Тальнівського районного суду Черкаської області з позовом про стягнення щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни.
Свої вимоги мотивувала тим, що вона ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року, є дитиною війни і згідно ст. 6 даного Закону їй повинна виплачуватись щомісячна соціальна державна допомога у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Просить зобов’язати відповідача здійснити перерахунок щомісячної державної соціальної допомоги, як дитині війни, у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком та забезпечити її виплату за 2006-2008 роки в сумі 3890,10 грн.
Постановою Тальнівського районного суду Черкаської області від 28 липня 2009 року позов задоволено частково.
Визнано відмову Управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області щодо виплати ОСОБА_6, щомісячної державної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком неправомірною.
Зобов’язано управління Пенсійного фонду в Тальнівському районі Черкаської області відшкодувати ОСОБА_6 недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком починаючи з 09 липня 2007 року по 2008 рік включно, за виключенням 10 відсотків мінімальної пенсії за віком виплачених в 2008 році, згідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни»
Не погоджуючись з прийнятою постановою суду, управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області, у встановлені строки оскаржило її та просить скасувати постанову Тальнівського районного суду Черкаської області від 28 липня 2009 року та закрити провадження у справі. Оскільки позивачу не було в повній мірі здійснено доплати як дитині війни у зв’язку з відсутністю коштів та механізму фінансування і виплати даного підвищення до пенсії, а також з підстав пропущення позивачем строку звернення до адміністративного суду.
Заслухавши доповідача, вивчивши та обговоривши матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення із наступних підстав.
Ч.1 ст. 195 КАС України передбачає, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги .
У відповідності до ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні грунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» ОСОБА_6 має статус «дитина війни» та має право на соціальний захист в межах, що був передбачений даним законом на момент його прийняття, і цього не заперечував відповідач. І зокрема, відповідно до норм ст. 6 вказаного Закону має право на отримання щомісячної держаної соціальної допомоги в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Частиною 2 пункту 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 р. визначено, що державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовим актами.
Внесені у цей Закон зміни п.12 ст.71 та ст.111 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» та підпунктом 2 пункту 41 розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року, що обмежували ці виплати, - були в подальшому рішеннями Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 1-29/2007 та від 22.05.2008 року за №10-рп/2008 року - визнані неконституційними і втратили свою чинність.
Відповідно до статті 152 Конституції України - закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Інших змін, які б обмежували виплати вказаної надбавки протягом 2007-2009 років законодавчим органом не приймалося.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Таким чином, щомісячна доплата до пенсії для дітей війни є формою соціального забезпечення громадян, які відповідно до спеціального закону, є дітьми війни. Тобто, фактично ця щомісячна надбавка є формою реалізації конституційного права громадян, які є дітьми війни, на соціальний захист.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач у визначених Законом розмірах підвищення до пенсії позивачу не виплачував. Доводи відповідача щодо правомірності своїх дій з посиланням на відсутність бюджетних коштів для повної реалізації програми з доплат дітям війни судом не можуть братися до уваги , так як питання фінансування цих видатків не виступає предметом даного спору.
Тому суд дійшов до правильного висновку , що відповідач , як орган , якому делеговано повноваження щодо призначення і виплати пенсій та доплат до них ,- був зобов’язаний нараховувати позивачу підвищення до пенсії згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції від 18.11.2004 року , відповідно до якої дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога , що виплачується замість пенсії , підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування", і додаткового рішення законодавчого органу про відновлення попередньої редакції Закону , жоден нормативно-правовий акт не передбачає.
Суд правильно визначив орган владних повноважень , який порушив права позивача та спосіб захисту позивача від порушення його прав , визнавши протиправною бездіяльність Управління пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області щодо відмови провести перерахунок та виплату підвищення до пенсії позивачу як дитині війни та зобов’язавши даний суб’єкт владних повноважень нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_6 недоплачену їй як дитині війни державну соціальну допомогу у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком .
Водночас , визначаючи в цілому період за який належить зобов’язати відповідача здійснити вказані виплати позивачу ,суд першої інстанції помилково не врахував, , що підпунктом 2 пункту 41 розділу ІІ Закону України від 28.12.2007 року «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» вносилися зміни у Закону України«Про соціальний захист дітей війни» , якими розмір належних виплат обмежувався і ці норми діяли до визнання їх неконституційними Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року за №10-рп/2008 року. А отже в частині позовних вимог за 2008 рік у суду були підстави для задоволення позову лише за період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року.
Крім того, згідно з частиною 2 ст.99 КАС України (у редакції, чинній на час розгляду спарви) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлювався річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислювався з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Згідно частини 1 ст.100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. А позивач до суду звернулась 02 липня 2009 року , хоча отримуючи інші пільги як дитина війни знала про існування вказаного закону , і таким чином без поважних причин пропустила річний строк звернення до адміністративного суду для захисту своїх прав як дитини війни протягом липня-грудня 2007р. та не просила про його поновлення. Відповідач наполягав на застосуванні даного строку, що вбачається з поданого відповідачем заперечення (а.с.20), у зв’язку з чим суд першої інстанції , навіть при наявності доведених фактів порушення прав позивача , мав відмовити у задоволенні її вимог у зв’язку пропуском строку звернення до суду за захистом.
А тому з наведених вище підстав не підлягала до задоволенню позовна вимога в частині виплат за період з 09.07.2007 року по 01.07.2008 року.
У зв’язку з чим в цій частині доводи апеляційної скарги є суттєвими і підлягають задоволенню шляхом зменшення періоду за який належить задовольнити вимоги позивача у решті вимоги апеляційної скарги підлягають відхиленню.
Згідно ст. 201 КАС України суд апеляційної інстанції змінює постанову або ухвалу суду , якщо визнає, що суд першої інстанції правильну по суті вирішив справу чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.
Тому враховуючи викладене, постанову суду першої інстанції належить змінити, зменшивши період протягом якого належить зобов’язати відповідача здійснити нарахування недоплаченої позивачу надбавки як дитині війни, виклавши абзац другий та третій в іншій редакції.
На підставі викладеного, керуючись Законом України від 2 грудня 2010 року N 2748-VI «Про внесення змін до розділу XII "Прикінцеві положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо передачі справ, пов'язаних із соціальними виплатами», ст.ст. 196 , 198, 201,205,207 КАС України, колегія суддів ,-
п о с т а н о в и л а :
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області на постанову Тальнівського районного суду Черкаської області від 28 липня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_6 до Управління пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області про стягнення щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни - задовольнити частково.
Постанову Тальнівського районного суду Черкаської області від 28 липня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_6 до Управління пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області про стягнення щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни - змінити.
В постанові Тальнівського районного суду Черкаської області від 28 липня 2009 року абзац другий резолютивної частини змінити, виклавши в наступній редакції:
- Зобов’язати Управління пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_6 з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та провести відповідні виплати за період з 02 липня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з врахуванням сплачених сум.
В іншій частині постанову суду залишити без змін.
Постанова набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.
Головуючий :
Судді :