АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-а-2310/11Головуючий по 1 інстанції
Категорія 10.3.1 Пономаренко В.В.
Доповідач в апеляційній інстанції
Міщенко С. В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 липня 2011 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючогоМіщенка С.В.,
суддівСіренка Ю.В., Магди Л.Ф.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Черкаси апеляційну скаргу управління пенсійного фонду України в Черкаському районі Черкаської області на постанову Черкаського районного суду Черкаської області від 29 жовтня 2009 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_5 до управління пенсійного фонду України в Черкаському районі Черкаської області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «дітям війни», -
в с т а н о в и л а :
14 вересня 2009 року ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до управління пенсійного фонду України в Черкаському районі Черкаської області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «дітям війни», посилаючись на те, що він, відповідно до ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» є дитиною війни, а тому згідно ст.6 Закону позивачу повинна виплачуватись щомісячна соціальна державна допомога у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Але в розмірах визначених Законом відповідач надбавку в 2006-2008 роках не виплачував. А тому позивач просив визнати відмову відповідача щодо виплати щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком – протиправною. Зобов’язати відповідача здійснити нарахування щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком та забезпечити її виплату за 2006-2008 роки в сумі 3891 гривень 90 копійок. Зобов’язати відповідача нараховувати щомісячну державну соціальну допомогу відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в подальшому при нарахуванні пенсії.
Постановою Черкаського районного суду Черкаської області від 29 жовтня 2009 року позовні вимоги задоволені частково.
Визнано бездіяльність управління пенсійного фонду України в Черкаському районі Черкаської області неправомірною щодо нездійснення нарахування та виплати ОСОБА_5 підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з 14 вересня 2008 року по 31 грудня 2008 року відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» № 2195-ІУ в редакції до внесення змін Законом України № 107-УІ від 28 грудня 2007 року.
Зобов'язано відповідача вчинити дії по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії позивачу з 14 вересня 2008 року по 31 грудня 2008 року відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» № 2195-ІУ (в редакції до внесення змін Законом України № 107-УІ від 28 грудня 2007 року), виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого законом „Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 107-УІ від 28 грудня 2007 року на 2008 рік, за виключенням з цієї суми фактично отриманих позивачем у період з 14 вересня по 31 грудня 2008 року коштів надбавки дітям війни, які він отримував відповідно до ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту», та виплатити різницю недоплачених сум.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі управління пенсійного фонду України в Черкаському районі Черкаської області, посилаючись на те, що судом першої інстанції при винесенні постанови порушено норми матеріального та процесуального права просить постанову суду в частині задоволених позовних вимог скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_5 в задоволенні позовних вимог повністю, оскільки на ці виплати управління пенсійного фонду України в Черкаському районі Черкаської області не було виділено коштів, а також тому, що був відсутній механізм виплати даних коштів у вказаному розмірі.
Особи, які беруть участь у справі, не заявляли клопотання про розгляд справи за їх участю, а тому суд ухвалив розглядати справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга на постанову не підлягає до задоволення з наступних підстав.
У відповідності до ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні грунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 пункту 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 р. визначено, що державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовим актами.
Внесені у цей Закон зміни п.12 ст.71 та ст.111 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» та підпунктом 2 пункту 41 розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року, які обмежували розмір цих виплат - були в подальшому рішеннями Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 1-29/2007 та від 22.05.2008 року за №10-рп/2008 року - визнані неконституційними. Інших змін до даного закону не вносилося.
Відповідно до статті 152 Конституції України - закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Тому у вказаний судом період відповідач зобов’язаний був нараховувати позивачу підвищення до пенсії згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції від 18.11.2004 року, відповідно до якої дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування", і додаткового рішення законодавчого органу про відновлення попередньої редакції Закону, жоден нормативно-правовий акт не передбачає.
Відповідач у визначених Законом розмірах підвищення до пенсії позивачу не виплачував. Доводи управління пенсійного фонду щодо правомірності своїх дій з посиланням на відсутність бюджетних коштів для повної реалізації програми з доплат дітям війни судом не можуть братися до уваги, так як питання фінансування цих видатків не виступає предметом даного спору.
Не є обґрунтованим посилання в апеляційній скарзі на інші нормативно-правові акти, оскільки згідно частини 2 ст.3 Закону №2195-1У державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.
Тому суд прийшов до правильного висновку про допущення відповідачем прав позивача у вказаний період і виніс рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, застосувавши норму ч. 2 ст. 99 КАС України щодо задоволення позову в межах річного строку давності з дня заявлення позову, тобто з 14 вересня 2008 року по 31 грудня 2008 року.
Ч.1 ст. 195 КАС України передбачає, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
При вказаних обставинах колегія суддів не знаходить підстав для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції.
На підставі викладеного, керуючись Законом України від 02 грудня 2010 року N 2748-VI «Про внесення змін до розділу XII "Прикінцеві положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо передачі справ, пов'язаних із соціальними виплатами», ст.ст. 195, 197 , 198, 200,205,206 КАС України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу управління пенсійного фонду України в Черкаському районі Черкаської області на постанову Черкаського районного суду Черкаської області від 29 жовтня 2009 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_5 до Управління пенсійного фонду України в Черкаському районі Черкаської області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «дітям війни» - залишити без задоволення.
Постанову Черкаського районного суду Черкаської області від 29 жовтня 2009 року – залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає чинності через п’ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий :
Судді :