УКРАЇНА
Апеляційний суд Житомирської області
Справа № 11/0690/520/11
Стаття 185 ч.2
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 липня 2011 року колегія суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого – судді: Андрушкевича С.З.,
суддів: Єрещенка А.М., Велидчука В.М.
з участю прокурора: Селюченко І.І.
адвоката: ОСОБА_1
засудженої : ОСОБА_2
законного представника ОСОБА_3
потерпілої : ОСОБА_4
законного представника ОСОБА_5
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальну справу за апеляцією адвоката ОСОБА_1 та засудженої ОСОБА_2 на вирок Богунського районного суду м.Житомира від 18 травня 2011 року.
Цим вироком ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки
і жительки АДРЕСА_1, українки,
непрацюючої , з неповною середньою освітою,
громадянина України ,неодруженої, навчається у
ВПО ЖДТУ, раніше судиму
- 9.12.2010 р. Корольовським районним судом
м.Житомира за ст.ст.186 ч.2 КК України на чотири
роки позбавлення волі , на підставі ст.75,76
КК України звільнена від відбування
покарання з іспитовим строком один рік шість
місяців,
засуджено за ст.185 ч.2 КК України на чотири роки три місяці позбавлення волі. На підставі ст.71 КК України частково приєднано не відбуте покарання за попереднім вироком від 9.12.2010 року та остаточно призначено
ОСОБА_2 чотири років шість місяців позбавлення волі . Запобіжний захід змінено з підписки про невиїзд з постійного місця проживання на утримання під вартою.
Строк відбування покарання постановлено рахувати з 18.05.2011 року.
Стягнуто з ОСОБА_2 судові витрати в сумі 225 грн.12 коп.
Питання про речові докази вирішено відповідно до вимог ст.81 КПК України.
Як визнав суд, 21 січня 2011 року близько 23 год.00 хв. в м.Житомирі неповнолітня ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, в приміщенні нічного клубу „Каньйон” по вул.Перемоги, 24 зустріла свою знайому – ОСОБА_4 Близько 00 год. ,скориставшись відсутністю ОСОБА_4, ОСОБА_2 з сумки ОСОБА_4 таємно викрала належний останній мобільний телефон „Самсунг S 500” вартістю 300 грн. з карткою оператора мобільного зв’язку „Лайф” вартістю 25 грн. і гроші в сумі 100 грн., а всього майна на загальну суму 425 грн.
В апеляції засуджена ОСОБА_2 просила пом’якшити призначене їй покарання , застосувати ст.104 КК України та призначити їй покарання з
іспитовим строком.
На обгрунтування апеляції вказувала, що судом не було враховано те, що вона є неповнолітньою, повністю визнала вину , те , що вона активно сприяла розкриттю злочину , позитивно характеризується за місцем проживання та навчання, щиро кається у вчиненому, хворіє та потребує оперативного лікування. Просила взяти до уваги те , що вона за час перебування під вартою критично оцінила вчинений нею нетяжкий злочин, від її дій не настало тяжких наслідків. Також вказувала, що потерпіла просила не карати її суворо, а заподіяна матеріальна та моральна шкода вже відшкодована. Вказувала, що попросила вибачення у потерпілої.
В апеляції адвокат ОСОБА_1 просив пом’якшити призначене ОСОБА_2 покарання, зважити на її неповнолітній вік, стан здоров’я , сприяння розкриттю злочину, який не є тяжким, позитивні характеристики ОСОБА_2, та призначити їй мінімальне покарання, передбачене ст.185 ч.2 КК України із застосуванням ст.104 КК України.
Заслухавши доповідача , адвоката, який свою апеляцію та апеляцію засудженої підтримав, засуджену , яка також свою апеляцію та апеляцію адвоката підтримала, потерпілу та її законного представника, які також підтримали апеляції, міркування прокурора про залишення вироку без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені в апеляціях доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляції не підлягають задоволенню з таких підстав.
Висновок суду про доведеність вини засудженої ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого їй злочину підтверджується сукупністю досліджених під час судового розгляду і наведених у вироку доказів, є обґрунтованим і законним, ніким з можливих апелянтів не оскаржується.
Що стосується покарання, яке суд обрав ОСОБА_2 , то воно призначене відповідно до вимог ст. 65 КК України з врахуванням тяжкості вчиненого нею злочину, даних про її особу, обставин, які пом’якшують та обтяжують покарання.
За обставини, які пом'якшують ОСОБА_2 покарання визнано те, що вона вчинила злочин у неповнолітньому віці, визнала свою вину у скоєному, щиро розкаялася, відшкодувала заподіяні збитки, прохання потерпілої про не призначення суворого покарання.
Разом з тим суд врахував, що засуджена характеризується посередньо, раніше судима, злочин вчинила, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, під час випробувального терміну за попереднім вироком.
Суд призначив ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі, що колегія суддів вважає правильним. Визнані судом обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання засудженої, дані про її особу, на які послався суд, ґрунтуються на матеріалах справи.
Посилання засудженої в апеляції на те, що суд при призначенні покарання не взяв до уваги та не врахував належним чином всі обставини, що характеризують її особу, колегією суддів до уваги не беруться, так як вказане не ґрунтується на матеріалах справи.
Колегія суддів відмовляє у задоволенні поданої апеляції, так як суд першої інстанції достатньо врахував особу ОСОБА_2 і обставини, які пом'якшують покарання та призначив їй покарання в межах, визначених кримінальним законом.
Підстав для зміни вироку щодо ОСОБА_2 і пом'якшення призначеного їй покарання з наведених в апеляції причин немає.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляцію засудженої ОСОБА_2 та адвоката ОСОБА_1 в її інтересах залишити без задоволення, а вирок
Богунського районного суду м.Житомира від 18 травня 2011 року щодо
ОСОБА_2 – без зміни.
Судді: