УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа    22-ц/0690/1491/11  

Категорія 36

                                                     Р І Ш Е Н Н Я

                   ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

05 липня 2011 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого - судді:      Гансецької І.А.

                                           суддів:      Микитюк О.Ю.,

                                                            Товянської О.В.

                               при секретарі:      Сапінській Н.В.        

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до другої державної нотаріальної контори, третьої особи ОСОБА_3 про  визначення додаткового строку для прийняття спадщини

за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Богунського районного суду м.Житомира від 21 березня 2011 року,

встановила:

В жовтні 2010 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до другої державної нотаріальної контори, третьої особи ОСОБА_3,  в якому просила визначити їй додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини після смерті бабусі ОСОБА_4  В обгрунтування позовних вимог зазначила, що ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року, але їй про це стало відомо лише в 2007 році.

Рішенням Богунського районного суду м.Житомира від 21.03.2011 року позов задоволено, визначено позивачці додатковий строк у три місяці для подачі заяви про вступ у спадщину після смерті ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року та зазначено, що свідоцтво про право на спадщину може бути видане позивачці в межах вказаного строку.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати рішення суду і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову. Посилається на порушення судом норм матеріального та процеуального права. Зазначає, що позивачці було відомо про смерть бабусі. 24.10.2007 року вона зверталась до Богунського районного суду м.Житомира з позовом, в якому зазначала, що з 1998 року вона постійно проживала з бабусею по день її смерті і фактично вступила у володіння спадковим майном, яке складається з ? частини житлового будинку АДРЕСА_1.

Вислухавши доводи осіб, які з’явилися в судове засідання, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, передбачених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Задовольняючи позов та встановлюючи позивачці додатковий строк для   прийняття   спадщини   відповідно   до   ч. 3 ст. 1272 ЦК України, суд

першої   інстанції   виходив  із  поважності   причин   пропуску  строку для

прийняття спадщини та поширення на спірні правовідносини норм ЦК України 2003 року.

Зазначений висновок не ґрунтується на матеріалах справи та вимогах закону.

Відповідно до п. 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України 2003 року правила книги шостої ЦК України застосовуються до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким зі спадкоємців до набрання цим Кодексом чинності.

З рішення Богунського районного суду м.Житомира від 25.02.2010 року та свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 08.06.2007 року ОСОБА_3 на спадкове майно після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_4  вбачається, що спадщина була прийнята дочкою померлої -  ОСОБА_5, шляхом подання відповідної заяви до нотаріальної контори.

За змістом ст. 549 ЦК УРСР 1963 року, чинного на час виникнення спірних правовідносин, визнавалося, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном або подав державній нотаріальній  конторі  за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини протягом шести місяців з дня її відкриття.

Таким чином, спадщина була прийнята до набрання чинності ЦК України 2003 року і суд безпідставно застосував до зазначених правовідносин норму ч. 3 ст. 1272 ЦК України.

          Цивільний кодекс УРСР 1963 року не передбачав можливості визначення в судовому порядку додаткового строку для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, а встановлював інші наслідки пропущення цього строку, передбачені ст. 550 цього Кодексу.

Крім того, безпідставним є висновок суду про наявність в справі письмових доказів щодо поважності причин пропуску позивачкою строку для подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини.

Так, в позовній заяві не вказано жодної причини пропуску вказаного строку, а в матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження цих обставин. З листа-роз’яснення другої нотаріальної контори від 03.08.2010 року №1336/02-14  вбачається, що позивачка взагалі не зверталась до нотаріальної контори з письмовою заявою про прийняття спадщини після померлої бабусі.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про скасування рішення суду  та ухвалення нового рішення про відмову в позові.

Керуючись ст.ст.209,218,303,304,307,309,313,314,316,324,325 ЦПК України, колегія суддів,-

вирішила:

        Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Скасувати рішення Богунського районного суду м.Житомира від 21 березня 2011 року.

        Ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_2 в задоволенні позову до другої державної нотаріальної контори, третьої особи ОСОБА_3 про  визначення додаткового строку для прийняття спадщини за безпідставністю.

        Рішення набирає законної сили з моменту проголошення. Касаційна скарга на нього може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

    Головуючий:                            Судді: