УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа    22-ц/0690/1477/11  

Категорія 18

                                                     Р І Ш Е Н Н Я

                   ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

07 червня 2011 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого - судді:      Гансецької І.А.

                                           суддів:      Микитюк О.Ю.,

                                                            Товянської О.В.

                               при секретарі:      Сапінській Н.В.        

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу за позовом ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості

за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Житомирського  районного суду Житомирської області від 19 квітня 2011 року,

                                       встановила:

      В лютому 2011 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 12.08.2008 року між ним та ОСОБА_2 було укладено договір про надання кредиту в сумі 15000,00 грн. ОСОБА_3 виступив поручителем за зобов’язаннями ОСОБА_2 перед банком.

       В зв’язку з порушенням відповідачами умов кредитного договору, а саме, несплати тіла кредиту, процентів, щомісячної комісії за користування кредитними ресурсами, просив стягнути з них в солідарному порядку заборгованість за кредитом в загальній в сумі 50917,05 грн.

       Рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 19.04.2011 року позов задоволено. Стягнуто з обох відповідачів в солідарному порядку на користь позивача заборгованість по кредитному договору в розмірі 50917,05 грн. та судові витрати в дольовому порядку.

       В апеляційній скарзі  ОСОБА_2 просить змінити рішення Житомирського районного суду Житомирської області, зменшивши розмір пені за несвоєчасне повернення кредиту та по щомісячній комісії до мінімальної суми. Посилається на скрутне матеріальне становище через непередбачувані витрати, викликані сімейними обставинами.

Перевіривши законність та обгрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги та пред'явлених в суді першої інстанції вимог,  колегія суддів дійшла висновку,  що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню,  а оскаржуване рішення - зміні з наступних підстав.

       Судом першої інстанції встановлено,  що між Банком та ОСОБА_2  12 серпня 2008 року був укладений кредитний договір №24-713/08-ШД,  за умовами якого позивач зобов'язався надати ОСОБА_2 кредит в сумі 15000,00 грн. з кінцевим строком повернення до 11 червня 2011 року зі сплатою відповідних  відсотків  за   користування   кредитними   ресурсами  та   комісійної  винагороди за їх

надання. В цей же день Банк уклав договір поруки з ОСОБА_3, у п.1.1, 2.1 якого зазначено, що поручитель зобов’язується солідарно відповідати перед кредитором за виконання всіх зобов’язань, що виникли з кредитного договору №24-713/08-ШД від 12.08.2008  року, укладеного між банком і ОСОБА_2   

Відповідно до ч.1 ст.554 ЦПК України у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (ч.2 ст.554 ЦК).

Встановивши, що боржник за кредитним договором порушив передбачені договором зобов’язання, суд ухвалив правильне рішення про стягнення заборгованості, процентів  і комісії з боржника і поручителя солідарно.

Разом з тим,  вирішуючи питання про стягнення солідарно з відповідачів пені за прострочення повернення кредиту в сумі 28559,81 грн.,  суд не врахував положення ч.3 ст. 551 ЦК України,   відповідно до якої розмір неустойки (пені чи іншої штрафної санкції) може бути зменшений за рішенням суду,  якщо він значно перевищує розмір збитків. Встановлено,  що заборгованість по кредиту складає 12810,00 грн.,  а нарахована банком пеня за прострочення повернення кредиту – 28559,81 грн.,  що більш як в два рази перевищує розмір неповернутого кредиту.

Враховуючи викладене,  а також,  що апелянт має на утриманні дружину і двох малолітніх дітей, в 2009 році перебував на лікуванні в зв’язку із захворюванням, пов’язаним з проходженням військової служби,  суд вважає за можливе застосувати положення ч.3 ст. 551 ЦК України та зменшити розмір нарахованої за прострочення повернення кредиту пені до 10000,00 грн.

Керуючись ст.ст.209,218,303,304,307,309,313,314,316,324,325 ЦПК України, колегія суддів,-

вирішила:

         Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Змінити рішення Житомирського  районного суду Житомирської області від 19 квітня 2011 року.

Зменшити розмір пені за несвоєчасне погашення заборгованості по основному боргу та по щомісячній комісії з 28559,81 грн. до 10000,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в солідарному порядку на користь  ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» заборгованість за кредитним договором в розмірі 32357,24 грн., яка складається з 12810,00 грн. основного боргу, 5509,06 грн. боргу по нарахованих відсотках, 4038,18 грн. боргу по щомісячній комісії та 10000,00 грн. пені за несвоєчасне погашення заборгованості по основному боргу та по щомісячній комісії.

Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь  ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» по 161,79 грн. судового збору та по 60 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи з кожного.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення. Касаційна скарга на нього може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

    Головуючий :                            Судді  :